16 грудня парламент Німеччини підтримав вотум недовіри уряду Олафа Шольца. Понад місяць тому в країні розпалась владна коаліція, тож попереду — дострокові вибори. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр уже затвердив їхню дату — 23 лютого 2025 року. Новим канцлером країни може стати Фрідріх Мерц — очільник Християнсько-демократичного союзу. Опитування нині дають йому 45%. Мерц виступає за збільшення військової підтримки України, зокрема обіцяє нарешті надати Києву далекобійні ракети Taurus. Яка вірогідність, що це станеться, та що змінять ці вибори для Німеччини — пояснює Суспільне.
Чому розпалася урядова коаліція
Коротка відповідь: через бюджетні гроші.
Цю урядову коаліцію в Німеччині називали "світлофорною" — через кольори трьох партій, які її складають: Соціал-демократична (СДПН, її представляє Шольц), Вільна демократична (ВДП) та "Союз 90/Зелені". Як зазначає DW, загалом у них був спільний курс у питаннях зовнішньої політики та політики безпеки, однак в ідеологічному наповненні партій лишалися розбіжності, які стосувалися насамперед економічних питань.
В основі головної суперечки опинилося так зване "боргове гальмо" — конституційний механізм, який не дає зростати показнику державної заборгованості Німеччини віще ніж 0,35% ВВП. Щоб обійти обмеження, коаліція покладалась на мережу "спеціальних фондів" — поза основним федеральним бюджетом. Та рік тому суд вирішив, що це незаконно.
Врешті у бюджеті утворилась діра в 60 млрд євро. Щоб втримати боргове гальмо, міністр фінансів Крістіан Лінднер — очільник ВДП, пропонував різні варіанти. Зокрема, закликав до скорочення витрат, зниження податків та уповільнення переходу на "зелену" енергетику.
Запропоновані реформи не подобались колегам по коаліції — СДПН і "Зеленим". Шольц, наприклад, натомість пропонував оголосити надзвичайний стан — це могло б призупинити дію механізму "боргового гальма". Врешті, канцлер звільнив Крістіана Лінднера. Тоді його партія вийшла з коаліції.
Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень, каже, це можливо було передбачити, насамперед, через рейтинг ВДП: "Останній рік вони отримують менше ніж 5%. Вони хотіли вийти із коаліції зі скандалом, щоб отримати увагу виборців. Прагнули представити себе як дисциплінованих лібералів, які виступають за стабільний бюджет, проти боргу, за економічне зростання". На думку Умланда, задум ВДП частково здійснився.
Сергій Сумлєнний, очільник European Resilience Initiative Center, в інтервʼю Суспільному зауважує, що бюджетна суперечка виявилась лишень формальним приводом для розпаду уряду: "Німеччина перебуває в складній економічній ситуації. Інші країни ЄС все ж таки краще впоралися з кризою, до якої призвели спочатку пандемія коронавірусу, а потім російське вторгнення в Україну".
Як зауважують дослідники Chatham House, нинішня криза — це спонукання для Німеччини переосмислити економічну модель. Мовляв, країна десятиліттями покладалася на залежність від дешевого російського газу й імпорту товарів з Китаю. До того ж уряд Шольца так і не організував довгострокові інвестиції в оборону на обіцяному рівні. За оцінками частини експертів, Німеччина недоінвестувала в оборону понад 600 мільярдів євро. Проєкт бюджету на 2025 рік засвідчив: оборонні витрати скоротять, як і підтримку для України.
Читати ще
Бундестаг оголосив недовіру уряду ШольцаНеулюблений канцлер
Цей німецький коаліційний уряд виявився найбільш непопулярним з часів закінчення Другої світової війни. На думку Сергія Сумлєнного, цьому є ще одна причина — сам канцлер Шольц: "Його загальний особистий рейтинг менше ніж 20%, це один з найменш популярних політиків федерального рівня в Німеччині. Якщо порівняти, скажімо, з рейтингом Бориса Пісторіуса (міністра оборони Німеччини, — ред.), теж із соціал-демократичної партії, у нього рейтинг майже 50%".
Такі цифри аналітики пояснюють тим, що на долю уряду Шольца випало чимало проблем — інфляція, економічний спад, успіх крайніх правих на місцевих виборах, що підриває позиції партій з поміркованішою ідеологією, енергетична криза — як один з наслідків російського вторгнення в Україну. А ще — маневри Німеччини у пошуках способів підтримати Київ, не будучи втягнутою у війну: від затягування з передачею певної зброї до відмови в постачанні далекобійних ракет Taurus.
"Більшість німців за військову допомогу Києву і навіть за її збільшення. Але водночас проти постачання ракет Taurus. Шольц ніби й відображає цю шизофренію, і формує її — бо так і говорить: це втягне Німеччину у війну. Це його наратив. Він дуже популярний у Німеччині", — пояснює Андреас Умланд.
На вибори, що відбудуться 23 лютого 2025 року, СДПН знову висунула кандидатуру Олафа Шольца. Щобільше, опитування говорять, що попри все, за нього готові проголосувати 43%. Шанси його перемогти є у представника Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца, якому опитування дають 45% підтримки.
Хто такий Фрідріх Мерц
Мерц — голова Християнського демократичного союзу (ХДСХДС традиційно йде на вибори блоком з партнерами від Християнсько-соціального союзу (ХСС)), який раніше представляла попередниця Шольца — канцлерка Ангела Меркель. "Між ними була певна напруга. Тоді Мерц пішов у бізнес. А за кілька років, коли було ясно, що Меркель відійде, повернувся в політику — і став новим лідером партії. Здається, він рішучіший, ніж Меркель. Принаймні його риторика щодо України виглядає доволі непогано", — говорить Андреас Умланд.
Мерца називають "головним опозиційним лідером Німеччини" та "експертом із насипання солі на рани "світлофорної" коаліції". Він наголошував, що налаштований суворо дотримуватися правил “боргового гальма” та вважає, що Європа має бути готовою до епохи ізоляціонізму США і збільшувати оборонні видатки.
На думку Сергія Сумлєнного, у Мерца є шанси досягнути хорошого рівня комунікації з новообраним президентом США, адже "соціал-демократичний уряд зробив Трампа особистим ворогом" під час його попередньої каденції: "Соціал-демократичний міністр закордонних справ Хайко Маас реготав, коли президент Трамп ще у першу каденцію попереджував німців про загрози "Північного потоку-2", говорячи, що це енергетична зброя Росії. Трамп виявився правий. А ще німецьке МЗС поширювало жарти про Трампа під час його дебатів з Камалою Гарріс, бо Німеччина вважала, що Гарріс переможе. Трамп не з тих, хто пробачає таку зневагу".
Також Мерц — прихильник продовження військової допомоги Україні й обіцяв, що вона "не ослабне". Під час візиту до Києва 9 грудня він запропонував створити групу з чотирьох країн — Німеччини, Франції, Польщі та Великої Британії — для вироблення спільної європейської позиції щодо закінчення війни (Зеленський ідею підтримав). Ще він анонсував, що надасть Києву ракети Taurus. "Обмеженням дальності озброєння ми вас примушуємо воювати з однією рукою за спиною", — заявив Мерц.
"Але проблема в тім, що партія Мерца — ХДС, не буде єдиною в уряді й він не зможе автономно ухвалювати подібні рішення, — уточнює Андреас Умланд. — Я не впевнений, що буде якийсь великий рух у бік більш рішучої позиції й що врешті "Тауруси" реально потраплять в Україну. І навіть якщо так, швидше за все там будуть певні обмеження. Скажімо — використання цих ракет лише на території України".
Варіанти урядової коаліції
Згідно з опитуваннями, найбільша підтримка на виборах зараз у партії ХДС (32%), "Альтернативи для Німеччини" (19%), СДПН (17%), "Зелених" (12%). Однак прогнозувати, хто саме з них формуватиме коаліцію, поки складно.
"Скоріш за все в уряді будуть ХДС/ХСС, соціал-демократи Олафа Шольца, "Зелені", ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Також питання, чи пройдуть до парламенту ліберали з ВДП — вони балансують навколо 5%, а це той бар'єр, котрий треба подолати, щоб потрапити в Бундестаг", — пояснює Сумлєнний.
Андреас Умланд погоджується, що доля ВДП — головна інтрига щодо складу майбутньої коаліції: "Можливо вона виглядатиме так: ХДС/ ХСС і соціал-демократи. Або ХДС/ХСС і "Зелені". Але може вийти, що буде трипартійна коаліція. Поки можна сказати, що популісти — і праві ("Альтернатива для Німеччини") і ліві ("Союз Сари Вагенкнехт") — швидше за все не потраплять до владної коаліції".
"СДПН Олафа Шольца у коаліції з ХДС була б молодшою партією, але, тим не менш, відігравала б певну роль. Тож, деякі її застереження щодо підтримки України могли б впливати на політику уряду. У трипартійній коаліції, якщо до цих двох партій доєднаються "Зелені", ця роль СДПН буде більше розмитою, а підтримка України стане сильнішою. Та ключовим питанням все ж лишатиметься економіка, оскільки економічна ситуація в Німеччині погіршується, що врешті може призвести до зменшення підтримки України", — каже у коментарі Суспільному Сьюзан Стюарт, дослідниця Німецького інституту вивчення міжнародних відносин та безпекових питань.