У Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заперечили звинувачення ексгенпрокурора Руслана Кравченка у нібито направленні до Австрії людей, які мали вчинити проти нього «насильницькі дії». Правоохоронці кажуть, що сприймають заяву колишнього посадовця «як спробу забезпечити собі захист у державі перебування» на тлі його втечі й операції «Карфаген».
Про це Суспільному повідомили у пресслужбі НАБУ.
Там додали, що заява щодо причетності антикорупційників до «будь-яких вказаних подій не відповідає дійсності».
Раніше Кравченко у своєму Telegram-каналі заявив, що у жовтні в Австрії затримали співробітників Головного управління розвідки Міноборони, якими буцімто командував Віктор Торкотюк. Екочільник ОГП вважає, що їх нібито направили слідом за ним, аби «вчинити протиправні насильницькі дії» щодо нього.
Вочевидь, йдеться про затримання на початку жовтня чотирьох українців в Австрії за підозрою в буцімто «шпигунстві». Тоді серед них опинився й журналіст видання «Українська правда» Михайло Ткач та оператор Ярослав Бондаренко. Згодом медійників відпустили, бо підозра австрійської прокуратури щодо них не підтвердилась.
«Тоді мені сказали прямо, що відправити цю групу просили керівники НАБУ та САП. Мені також відомо, що накази цій групі надходили з Офісу президента. Однак, щоб упередити можливі інсинуації, я поки не маю достовірної інформації щодо того, хто саме віддавав злочинний наказ. За моїми даними, Торкотюку в обмін на це пообіцяли посаду», — йдеться у дописі Кравченка.
Він також написав, що вбачає «паралелі з подіями схожого характеру, які сталися цього літа в Монако». Які саме події маються на увазі, Кравченко не уточнив, але відомо, що у червні 2026-го там стався замах на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва.
«В Австрії триває розслідування щодо чотирьох осіб, серед яких двоє представників «Української правди». Михайло Ткач перебував у Монако напередодні інциденту за участі співробітників ГУР, а також у Відні — в період затримання співробітників ГУР», — додав колишній посадовець.
Журналіст «УП» Михайло Ткач та Головне управління розвідки Міноборони не коментували заяву Кравченка.
Звільнення Руслана Кравченка і його втеча за кордон
14 вересня генпрокурор Кравченко заявив, що підписав підозру директорові НАБУ Семену Кривоносу, якого звинуватив у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні.
Близьку до керівника САП Олександра Клименка людину, якої стосується інша підозра, звинувачують у «впливі на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприянні в ухиленні від мобілізації». Кравченко вважає, що саме це стало причиною обшуків у будівлі Офісу генпрокурора у межах справи антикорупційників «Карфаген».
Зеленський відреагував, закликавши Верховну Раду підтримати рішення про звільнення Кравченка, яке подав пізніше. Також він відсторонив його від виконання обов'язків.
На брифінгу очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що так і не отримав підозру, підписану Кравченком. Також, попри заяви відстороненого генпрокурора, підозри не отримували й родичі керівника САП Олександра Клименка.
Кравченко заявив, що виїхав за кордон «у відрядження», під час якого, мовляв, хоче «поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».
Водночас в Офісі генпрокурора спростували інформацію про підозри антикорупційникам. Там зазначили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі про підозру у встановленому законом порядку не повідомляли.
Вдень 15 вересня парламент підтримав постанову про звільнення Кравченка з посади генпрокурора, а ввечері того ж дня Зеленський підписав відповідний указ.
17 вересня Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов'язків генпрокурора. До цього він очолював Хмельницьку облпрокуратуру.
