Москва шукає спосіб безпечно вивести своїх солдатів із Сирії й звернулася до Анкари, щоб та допомогла їй у цьому.
Про це повідомляє телеканал CNN Türk, посилаючись на власні джерела.
"Росія звернулася до Туреччини за підтримкою для безпечного виходу російських військ із Сирії. Схоже на те, що вони виведуть своїх солдатів з регіону, за винятком військово-морської бази Тартус та авіабази Хмеймім", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що російські підрозділи відправлять до регіону, де перебувають Збройні сили Туреччини, а потім на літаках відправлять до Росії.
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
Сирійська армія заявила, що її сили продовжують військові операції проти повстанців у сільській місцевості поблизу міст Хама, Хомс та Дараа.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз у відомстві не уточнювали.
Як повідомили джерела російського інформагентства ТАСС у Кремлі, Асад разом із родиною прибув до Москви, де Росія надала їм притулок.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
Що відомо про угруповання Хаят Тахрір аш-Шам
Хаят Тахрір аш-Шам (HTS) визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Голані та його група брали на себе відповідальність за смертоносні вибухи на території Сирії. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів. HTS контролює частину провінції Ідліб поблизу кордону з Туреччиною.
