Перейти до основного змісту

У Польщі пропонують прирівняти пропаганду ОУН-б і УПА до фашизму та комунізму

Пам'ятник Бандері у Старому Угринові на Івано-Франківщині. Суспільне Івано-Франківськ

У польський Сейм внесли проєкт закону, яким пропонують прирівняти пропаганду Організації українських націоналістів фракції Степана Бандери, та Української повстанської армії до фашизму й комунізму.

Про це повідомив колишній голова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019), нардеп від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович.

"Польські політики вирішили зробити "крок назустріч" у відповідь на заяву українського МЗС. Вчора до Сейму було подано проєкт закону про внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу", – написав він у Фейсбуці.

Нардеп зазначив, що у Кримінальному кодексі Польщі є стаття, яка передбачає покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму.

У документі на сайті Сейму пропонується додати фразу: "а також ідеологія Організації українських націоналістів, фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках”.

"Тобто польську політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", — написав В'ятрович.

25 листопада на зустрічі у Варшаві міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Згідно з документом, найближчим часом дві країни розпочнуть роботу спільної робочої групи під егідою міністерств культури, щоб провести предметну роботу та досягти згоди між сторонами.

"Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними особами пошуково-ексгумаційних робіт на території України у співпраці з компетентними українськими установами, відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати звернення у цих випадках", – йдеться у повідомленні.

Що відомо про Волинську трагедію

Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.

Топ дня

Вибір редакції