Перейти до основного змісту

Парламентські перегони в Грузії: чи стануть вони вибором між Євросоюзом та Росією

Голова правлячої партії Грузії "Грузинська мрія" Іраклі Гарібашвілі. AP

26 жовтня в Грузії будуть голосувати на парламентських виборах. Ймовірно, від їхніх результатів залежатиме шлях країни — поновлення процесу вступу до Європейського Союзу, чи поворот в бік Москви. Детальніше про ключові партії та можливі результати — у матеріалі Суспільного.

"Грузинська мрія"

Найбільшою партією країни залишається "Грузинська мрія", яку очолює олігарх Бідзіна Іванішвілі. Вона вже 12 років при владі. Вперше, у 2012-му, перемогла, пообіцявши низку реформ та перезапуск економіки. "Вони говорили, що будуть дешеві гроші. Говорили, що кожне село щорічно отримуватиме 5 мільйонів доларів для розвитку. Нереальні цифри, але народ повірив", — розповідає Суспільному Коба Накопія, депутат парламенту країни від опозиційного "Єдиного національного руху".

Також "Грузинська мрія" обіцяла прискорити процес входження Грузії до Євросоюзу та НАТО. Тоді, у 2012-му близько 80% грузинів підтримували вступ країни до ЄС. Проте за 12 років партія погіршила відносини з ключовими західними союзниками: США наклали санкції на деяких чиновників країни за порушення прав людини, Грузія відмовилася приєднатися до антиросійських санкцій за напад РФ на Україну, посилила економічну співпрацю з Росією, й врешті, попри вето президентки Саломе Зурабішвілі та масові протести, прийняла закон про "іноагентів" (аналог схожого закону в Росії), який зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Через це у 2024-му ЄС зупинив процес вступу Грузії в Євросоюз, а НАТО зменшило пріоритетність її членства.

"Уряд почав встановлювати контроль над законодавчою, судовою та виконавчою владою. Тепер бачимо репресії проти громадянського суспільства та незалежних медіа. Керівна партія хоче їх знищити, оскільки прагне встановити тут кремлівський стиль диктатури", — каже грузинський активіст Георгій Пачуашвілі.

Хто очолює опозицію

Як пояснює Пачуашвілі, раніше в Грузії була чіткіша двопартійна система. Наприклад, у 2012 році за перемогу змагалися "Грузинська мрія" та "Єдиний національний рух". Проте цього разу опозицію формують чотири партії та обʼєднання. Серед них "Коаліція за зміни", "Єдність", "Сильна Грузія" та "Гахарія — За Грузію".

Опозицію підтримує і президентка країни Саломе Зурабішвілі, хоча у 2018 році її обрали за підтримки саме "Грузинської мрії". Для обʼєднання опозиційних партій, Зурабішвілі представила "Грузинську хартію", яку підписали 17 опозиційних партій. Це — план дій, який має повернути Грузію до європейської інтеграції. Хартія, зокрема, передбачає, що якщо "Грузинська мрія" втратить владу за результатами виборів, опозиція сформує технічний уряд, який має провести євроінтеграційні реформи. Опісля, члени парламенту складуть мандати та проведуть дострокові вибори "у вільних та справедливих умовах".

За словами Коби Накопії "обʼєднання цих чотирьох політичних сил — це шанс створити перший в історії Грузії справжній коаліційний уряд": "У них є певні розбіжності в баченні, наприклад, економічного розвитку країни, чи інших аспектів функціонування держави. Але головне — це зовнішньополітичний курс. Вони всі прозахідні".

Що обіцяють партії у разі перемоги

За словами головної редакторки JAMnews Маргарити Ахвледіані, в обох сторін є два чітких "або-або": "Для правлячої партії це — або мир, або війна. Вони казали, Україна у війні, бо її керівництво зробило занадто багато помилок. Все зруйновано, стільки людей загинуло, але подивіться на "Грузинську мрію". Ми вже 12 років при владі, ніякої війни, і все стає тільки краще".

За її словами це імпонує частині виборців — Грузія памʼятає війну 2008 року, коли втратила контроль над 20% території. "Грузинська мрія" також обіцяє "прагматичну" політику щодо Росії, 200 000 робочих місць і підвищення середньої заробітної плати до 2028-го.

"Правляча партія називає всіх прихильників опозиції колективними "націоналістами". Цей наратив вигідний для "Грузинської мрії", оскільки так вони представляють опонентів як загрозу, яка хоче знищити людей і демократію", — говорить Георгій Пачуашвілі.

Натомість опозиційні партії наполягають на дихотомії Захід-Росія.

"Вони кажуть, що Грузія на порозі, і або вона нарешті стане частиною ЄС, або — частиною якогось союзу, організованого Росією, а Захід тоді ізолює Грузію", — каже Маргарита Ахвледіані.

Журналістка підкреслює, що такі лозунги теж працюють, оскільки "багато хто пам'ятає Радянський Союз і розуміє, що саме Росія напала на Україну і винна у війні", а також окупувала частину грузинської території з 2008-го.

"Наратив опозиції більш позитивний. Вони будують кампанію на ідеї змін, реформ і прогресу. Опозиція прагне реформувати судову систему, покращити освіту, запровадити нові економічні реформи та підвищувати добробут. Вони не зосереджуються на поганих спогадах чи негативі щодо опонентів", — пояснює Георгій Пачуашвілі.

Про що свідчать опитування

Опитування показують, що "Грузинська мрія" може набрати найбільше голосів з усіх партій, але це не гарантує їй перемоги. Зокрема, опитування громадської думки британської компанії SAVANTA дає "Грузинській Мрії" 35% підтримки. Цифри проєвропейських партій розподілились так: "Коаліція за зміни" — 19%; "Єдність" — 16%; "Сильна Грузія" — 9%; "Гахарія — За Грузію" — 8%.

Для формування більшості в уряді партіям необхідно отримати 76 депутатських крісел зі 150. Це надаватиме право приймати закони, в тому числі конституційні поправки без підтримки опозиції. З огляду на дані опитувань, "Грузинська мрія" може отримати 61 місце, а опозиція — 89 мандатів.

На думку Коби Накопії, коаліція проєвропейських партій зможе відновити переговорний процес з Євросоюзом.

Маргарита Ахвледіані застерігає, що "Грузинська мрія" все ще потрапляє до парламенту, а отже Грузія може очікувати на "справжню політичну боротьбу після виборів". Зокрема, чинна владна партія може блокувати реформи, які пропонуватиме опозиція. Раніше глава "Грузинської мрії" Іванішвілі обіцяв заборонити головні опозиційні сили в країні, якщо отримає конституційну більшість у новому парламенті.

Топ дня
Вибір редакції