Невизнаний низкою країн президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що Білорусь стала державою-партнером БРІКС. Також він здивований, що інші держави повільно приймаються до об'єднання.
Про це, як повідомляє білоруське державне агентство "БелТА", Лукашенко заявив в інтерв'ю російському виданню "Известия" на полях саміту БРІКС.
Лукашенко підкреслив, що отримати статус партнера БРІКС — це обов'язковий щабель перед вступом "до цього клубу".
Лідер Білорусі також сказав, що Мінськ уже повністю готовий до повноправного членства у міждержавному об'єднанні. Серед сфер, у яких нібито розвинулася країна на шляху до БРІКС, — безпека, стійкий розвиток, боротьба з голодом, гуманітарна сфера.
"Ми повністю поділяємо філософію БРІКС. Білорусь іде до вас із конкретними ідеями і проєктами, покликаними сприяти розв'язанню загальнолюдських проблем", — додав політик.
Разом із тим лідер РБ здивований, що бажання приєднатися до БРІКС виявили близько 30 держав, а партнерами стали лише близько десятка країн.
"Партнерами стали 12 або 13 держав, зокрема Білорусь. А чому не приймають до БРІКС інші держави? Про що БРІКС хотіла б, перш ніж приймати інші держави, подумати? А чому Туреччину не прийняти? Єдиний член НАТО, який виявив інтерес. При цьому велика країна, економіка потужна", — прокоментував Олександр Лукашенко.
Раніше німецька газета Bild із посиланням на турецького ексдипломата написала, що Індія перешкоджає приєднанню Туреччини через те, що в Анкари хороші відносини з Пакистаном, із яким Індія має суперечки, зокрема територіальні. А для вступу до БРІКС потрібна одностайна думка всіх держав-членів.
Що відомо про саміт БРІКС у Казані
22 жовтня в російській Казані розпочався саміт лідерів країн БРІКС. На саміт, зокрема, прибули керівник Росії Володимир Путін, президент Китаю Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Південноафриканської Республіки Сиріл Рамафоса, генсек ООН Антоніу Гутерреш.
Як розповідав помічник Путіна Юрій Ушаков, подію відвідають делегації з 36 країн, зокрема 22 глави держави. Генсек ООН Гутерреш уперше за понад 2 роки приїхав у Росію. Заступник речника генсека ООН Фархан Гак заявив журналістам, що поїздка Гутерреша в Росію на саміт БРІКС є "стандартною практикою". Водночас позиція генсека ООН стосовно російської війни проти України залишається незмінною.
23 жовтня за підсумками основної зустрічі БРІКС була підписана спільна декларація, повний текст якої опубліковано на сайті Кремля. Серед головних її тез — країни БРІКС стурбовані ескалацією на Близькому Сході, засудили атаку Ізраїлю на посольство Ірану та підрив пейджерів у Лівані; закликали до зміцнення режиму нерозповсюдження та без'ядерної зони на Близькому Сході; підкреслили необхідність відновлення іранської ядерної угоди всіма сторонами тощо.
Що відомо про БРІКС
БРІКС (англ. BRICS) (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) — міждержавне об'єднання, геополітична група цих п'яти країн. Воно утворилося у 2006 році, ПАР приєдналася пізніше.
Група БРІКС з моменту заснування у 2006 році пройшла через дві хвилі розширення. У 2011 році до початкового складу приєдналася Південна Африка. У серпні 2023 року до об'єднання було запрошено шість нових членів, зокрема Аргентина, але наприкінці грудня вона відмовилася від вступу. П'ять нових членів — Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Ефіопія — почали повноцінну роботу в БРІКС з 1 січня.
Що в Україні кажуть про саміт
Міністерство закордонних справ України засудило рішення Гутерреша, коли той прийняв запрошення на БРІКС до Казані від Путіна. МЗС вважає, що це шкодить репутації ООН.
Президент Володимир Зеленський заявив, що очільник Кремля Володимир Путін на саміті БРІКС запропонує своє бачення закінчення війни. За словами Зеленського, для Путіна цей захід — засіб показати, що Росія не ізольована від світу, а також спроба Росії влаштувати власний перший саміт миру.
23 жовтня у МЗС України заявили, що Росії не вдалося "експортувати" учасникам саміту БРІКС, який триває у російському місті Казань, свої "неоімперіалістичні погляди" на зміну світового правопорядку та глобальної архітектури безпеки через агресію проти України.
