Ухвалення Казанської декларації 23 жовтня — на другий день саміту БРІКС у Казані — продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою та не створила альтернативну структуру безпеки, яку бажає Кремль.
Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, відзначили аналітики, у Казанській декларації війна Росії в Україні згадувалася лише один раз.
“У декларації йдеться, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН — включно з положеннями про повагу до територіальної цілісності — і що країни БРІКС вітають “відповідні” пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу та дипломатії”, — наголошується в аналітичному звіті.
Аналітики додали, що Україна підкреслила, що “принципи Статуту ООН” є основним шляхом, за допомогою якого Україна може досягти миру, і наголосила на незаконності російської війни з точки зору міжнародного права. Як відзначили в ISW, Міністерство закордонних справ (МЗС) України відреагувало на Казанську декларацію, заявивши, що вона свідчить про те, що Росія не змогла “експортувати” свої погляди на зміну світового порядку та архітектури глобальної безпеки країнам-учасницям саміту БРІКС.
“МЗС України заявило, що декларація також демонструє, що держави БРІКС не є єдиними у питанні війни Росії проти України, ймовірно, через те, що багато з цих країн підтримують принципи Статуту ООН. Служба зовнішньої розвідки України аналогічно оцінила, що саміт БРІКС не призведе до схвалення міжнародним співтовариством альтернативної системи міжнародного врегулювання, якої прагне Росія, і заявила, що Індія, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бразилія та Південна Африка виступили проти перетворення БРІКС на антиамериканську коаліцію”, — йдеться в аналітичному звіті.
22 жовтня, в Казані розпочався саміт лідерів країн БРІКС. На саміт, зокрема, прибули керівник Росії Володимир Путін, президент Китаю Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Південноафриканської Республіки Сиріл Рамафоса, генсек ООН Антоніу Гутерреш.
Як розповідав помічник Путіна Юрій Ушаков, подію відвідають делегації з 36 країн, зокрема 22 глави держави, а також генсек Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреш. Гутерріш уперше за понад 2 роки приїхав у Росію.
Що відомо про БРІКС
БРІКС (англ. BRICS) (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) — міждержавне об'єднання, геополітична група цих п'яти країн. Воно утворилося у 2006 році, ПАР приєдналася пізніше.
Група БРІКС з моменту заснування у 2006 році пройшла через дві хвилі розширення. У 2011 році до початкового складу приєдналася Південна Африка. У серпні 2023 року до об'єднання було запрошено шість нових членів, зокрема Аргентина, але наприкінці грудня вона відмовилася від вступу. П'ять нових членів — Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Ефіопія — почали повноцінну роботу в БРІКС з 1 січня.
У 2024 році Росія головує в БРІКС. Путін висловив сподівання, що Сі Цзіньпін разом із китайською делегацією приїде на саміт у Казань.
Що в Україні кажуть про саміт
Міністерство закордонних справ України засудило рішення Гутерреша, коли той прийняв запрошення на БРІКС до Казані від Путіна. МЗС вважає, що це шкодить репутації ООН.
Президент Володимир Зеленський заявив, що очільник Кремля Володимир Путін на саміті БРІКС запропонує своє бачення закінчення війни. За словами Зеленського, для Путіна цей захід — засіб показати, що Росія не ізольована від світу, а також спроба Росії влаштувати власний перший саміт миру.
23 жовтня у МЗС України заявили, що Росії не вдалося "експортувати" учасникам саміту БРІКС, який триває у російському місті Казань, свої "неоімперіалістичні погляди" на зміну світового правопорядку та глобальної архітектури безпеки через агресію проти України.