Перейти до основного змісту

Кіпр анулював громадянство Коломойському та бізнесмену РФ Захарченку

Ігор Коломойський під час засідання Шевченківського райсуду Києва, 28 листопада 2023 року. Ковальчук Віктор/УНІАН

Уряд Кіпру 4 вересня вирішив позбавити громадянства 8 людей. Серед них — український бізнесмен Ігор Коломойський, якому надали натуралізацію за значні інвестиції в острівну країну. Проте Кіпр не знав, що Коломойський мав справу про ухилення від сплати податків у Росії.

Про рішення уряду 14 вересня написала кіпрська газета Philenews.

Коломойський мав громадянство Кіпру з 2010 року. Також з 1995 року в нього є ізраїльське громадянство. У вересні 2023 року прокурор у Шевченківському суді зазначав, що Коломойський вийшов з громадянства України.

Коломойському видали так званий "золотий паспорт" Кіпру за програмою "громадянство в обмін на інвестиції в економіку країни". До 2019 року для отримання такого паспорта потрібно було інвестувати в економіку Кіпру $2 млн, писала "Економічна правда".

Однак, як зазначає Philenews, він не згадав у своїй заяві про натуралізацію про справу про ухилення від сплати податків у Росії, яку проти нього відкрили у 2008-му.

У рішенні Кабінету міністрів Кіпру зазначається, що як до, так і після натуралізації Коломойський "був і є особою з сумнівною репутацією, і що його натуралізація створила і продовжує створювати величезний ризик поганої репутації для Республіки Кіпр".

Кіпр нагадує, що у 2021 році Державний департамент США заборонив Коломойському в'їзд до Штатів через звинувачення в корупції.

Окрім Коломойського, Рада міністрів 4 вересня вирішила позбавити кіпрського громадянства ще сімох людей: інвестора з Єгипту Мохамеда Абдельрахмана Мохамеда Салема та його дружину та дитину, а також інвестора з РФ Максима Захарченка, його дружину та двох дітей.

Щодо Захарченка в Кіпрі встановили, що він приховав відкриту цивільну справу проти себе та заморожування активів у США.

З 2010 по 2014 рік хакери з України незаконно отримали доступ до понад 100 000 неопублікованих оголошень публічних компаній, які вони продали інвесторам. Одним з цих інвесторів був Захарченко, який, як стверджує Комісія з цінних паперів і бірж США, використав цю інформацію для надання мільйонних незаконних інвестицій.

У серпні 2015 року в Штатах проти Захарченка через вищезгадане порушили цивільну справу за позовом Комісії з цінних паперів і бірж США, під час розгляду якої суд видав наказ про заморожування активів.

Громадянство Кіпру Захарченку надали після відкриття справи в США, у жовтні 2015-го.

Що відомо про справу Коломойського

2 вересня 2023 року Коломойський отримав підозру в шахрайстві за матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки.

"Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад пів мільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних фінустанов", — вказали в СБУ.

Згодом йому обрали запобіжний захід в справі про шахрайство у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави у понад 509 мільйонів гривень.

7 вересня Коломойський отримав підозру в заволодінні 9,2 мільярда гривень "ПриватБанку". НАБУ та САП вжили заходи щодо арешту його активів.

Правоохоронці 15 вересня оголосили бізнесмену нову підозру за трьома статтями у справі про заволодіння 5,8 мільярда гривень.

Наступного дня Шевченківський районний суд переобрав запобіжний захід Коломойському, змінивши розмір застави на 3 мільярди 891 мільйон гривень.

21 грудня 2023 року бізнесмену зменшили розмір застави з 3 мільярдів 891 мільйона гривень до 2 мільярдів 650 мільйонів гривень.

22 січня 2024-го Шевченківський районний суд Києва залишив бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня із заставою у розмірі 2,65 мільярда гривень.

28 лютого Шевченківський райсуд Києва до 25 квітня продовжив тримання Ігоря Коломойського під вартою та зменшив розмір застави — до 2,4 млрд гривень.

8 травня Ігорю Коломойському було повідомлено про підозру в організації замовного вбивства у 2003 році. За даними слідства, Коломойський, діючи з мотивів особистої помсти, "замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства". Події відбувалися у Феодосії (Крим).

Топ дня
Вибір редакції