У Франції спалахнули протести через призначення Барньє главою уряду

Протестувальники із плакатами "Де демократія?" виступають проти відмови президента Франції Еммануеля Макрона призначити прем'єр-міністра від лівої коаліції "Новий народний фронт", Марсель, Франція, 7 вересня 2024 року. REUTERS/Manon Cruz

У Франції в суботу, 7 вересня, тисячі прихильників лівих партій вийшли на протести проти нового прем'єр-міністра з правоцентристськими поглядами Мішеля Барньє. Активісти вважають, що таким призначенням президент країни Емманюель Макрон "вкрав" вибори, де найбільше голосів набрав лівий "Новий народний фронт".

Про це пишуть Le Monde, Reuters та BBC.

Протести відбулися в Парижі, а також в інших містах, таких як Нант, Ніцца, Марсель, Страсбург. За даними поліції, всього протестувальників лише в столиці було до 8 тисяч.

Лідер лівої партії France Unbowed Жан-Люк Меланшон звинуватив президента в тому, що парламентські вибори були "вкрадені у французів", і закликав до маршів по всій країні та до "можливої ​​потужної мобілізації". Деякі профспілки та молодіжні групи заявили, що приєднаються до мітингів.

Лівий альянс хотів, щоб прем'єр-міністеркою стала Люсі Касте стала прем’єр-міністром, але Макрон на це не пішов, пояснивши, що Касте не отримає вотуму довіри в парламенті.

Призначення Барньє

Президент Макрон 5 вересня після найдовшої відставки уряду призначив нового прем'єр-міністра. Ним став 73-річний дипломат, ексголова МЗС Франції, правоцентрист Мішель Барньє. Він свого часу був учасником переговорів від Європейського Союзу щодо Brexit.

Прем'єр почав формувати уряд наступного дня після вступу на посаду.

Лідери "Національного об’єднання" Марін Ле Пен і Джордан Барделла вже прокоментували призначення Барньє: вони не приєднуватимуться до його уряду, але почекають і подивляться на його політику, перш ніж ухвалити рішення про вотум довіри.

Програш ультраправих на дострокових парламентських виборах у Франції 2024

Після провалу на парламентських виборах до Європарламенту президент Франції Еммануель Макрон 9 червня розпустив Національні збори (французький парламент) та призначив дострокові парламентські вибори в країні.

Перший тур відбувся 30 червня. За його результатами, лідирувала ультраправа партія "Національне об'єднання" на чолі з Марін Ле Пен, яка отримала понад 33% голосів. На другому місці був блок лівих партій "Новий народний фронт" — близько 29%. Далі — партія Макрона, яка набирала тоді 21,5% голосів.

За тиждень, 7 липня, відбувся другий тур. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Франції, згідно з результатами голосування місця в парламенті розподілені так:

  • партія "Новий народний фронт" отримала 182 місця;
  • коаліція Макрона "Разом!" — 168 місць;
  • ультраправе "Національне об'єднання" Марін Ле Пен — 143 місця;
  • ще 73 крісла в парламенті отримали "зелені", комуністи та безпартійні нардепи.

Перед Національними зборами Франції стоїть головна задача — сформувати новий парламент в країні, об’єднавшись коаліції із партій, які будуть ухвалювати нові закони Франції та формувати політику щодо України.