Сполучені Штати та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який визначає основні принципи майбутньої співпраці між двома країнами. Документ підписали Президент США Дональд Трамп та Віце-президент США Джейді Венс. Із боку Ірану угоду підписав спікер Парламенту Ірану, Мохаммед Галібаф.
Про це Суспільному повідомили два високопосадовці США на умовах анонімності.
За словами американських посадовців, меморандум створює рамкову структуру для подальших переговорів і розвитку двосторонніх відносин. Одним із ключових положень документа є механізм взаємодії щодо іранської ядерної програми.
Згідно з домовленостями, чим активніше Іран співпрацюватиме зі США у питаннях контролю та перевірки своєї ядерної діяльності, підтверджуючи відсутність намірів створити ядерну зброю, а також утримуватиметься від підтримки радикальних угруповань і терористичної діяльності в регіоні, тим ширшими будуть можливості для його інтеграції у світову економіку. Це передбачає поетапне послаблення санкцій та впровадження інших економічних заходів.
"Ми не збираємося укладати домовленості, які не готові оприлюднити. Водночас ми все ще перебуваємо на ранньому етапі побудови довіри. Ми готові поступово пом’якшувати санкції та робити невеликі кроки назустріч, якщо Іран також здійснюватиме невеликі кроки, що підтверджуватимуть його готовність виконувати взяті на себе зобов’язання", — заявив представник адміністрації.
За його словами, на початковому етапі сторони можуть вдатися до обмежених взаємних поступок як способу перевірити готовність одна одної до виконання умов майбутньої угоди та подальшого поглиблення співпраці.
Другим важливим елементом меморандуму стало рішення про негайний початок процесу відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та скасування морських обмежень у регіоні.
Коментуючи питання судноплавства через Ормузьку протоку, представник американської адміністрації заявив, що метою домовленостей є створення довгострокового механізму, який унеможливить повторне закриття стратегічно важливого морського маршруту.
"Мета полягає в тому, щоб створити механізм, який зробить неможливим повторне закриття протоки в майбутньому. Ми прагнемо реалізувати це таким чином, щоб були враховані та захищені інтереси всіх сторін у регіоні. Зараз обговорюються різні варіанти — від повернення до попереднього режиму функціонування протоки до інших можливих рішень, які могли б забезпечити стабільність і безпеку судноплавства на довгостроковій основі", — зазначив посадовець.
Представники адміністрації зазначили, що повне відновлення руху не відбудеться миттєво через необхідність розмінування окремих ділянок протоки та різні оцінки ризиків серед судноплавних компаній. Водночас деякі екіпажі вже відновили проходження маршрутом протягом останніх тижнів.
Очікується, що інтенсивність судноплавства через Ормузьку протоку почне зростати вже найближчими днями та поступово наближатиметься до звичних показників. За оцінками посадовців, протягом одного-двох тижнів рух суден значно збільшиться, хоча повне повернення до нормального рівня може потребувати більше часу.
Хоча Вашингтон розраховує на поступове скорочення військового контингенту у регіоні, наразі таких кроків не передбачається. Водночас меморандум містить положення, яке допускає зменшення військової присутності після укладення остаточної угоди між сторонами. У США висловили впевненість у можливості досягнення такого договору за умови, що Іран погодиться на певні поступки та відмовиться від частини своєї діяльності, пов’язаної з ядерною програмою.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка, серед іншого, передбачає відкриття Ормузької протоки.
