Згідно із законом про мобілізацію, термін оновлення військово-облікових даних завершується 16 липня. Це можна зробити через додаток "Резерв +", в ТЦК та СП або у ЦНАПі. Військовозобов'язаних, які вчасно не оновили дані, можуть оштрафувати на суму від 17 до 25 тисяч гривень або оголосити у розшук.
На найпопулярніші питання про оновлення військово-облікових даних відповіли у Міноборони України та Генштабі ЗСУ.
Які санкції будуть застосовувати до тих, хто не оновив дані?
За словами представниці Центрального юридичного управління Генштабу ЗСУ Ірини Гарбуз, відповідно до змін, прийнятих у травні 2024 року, всі військовозобов’язані, резервісти та призовники повинні обновити свої військово-облікові дані до 16 липня 2024 року.
"Зробити це можна через ТЦК та СП, ЦНАП або в застосунку Резерв+. Громадяни, які не встигли оновити свої військово-облікові дані, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності", — сказала вона.
Як заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко, після 17 липня військовозобов'язані українці матимуть змогу далі оновлювати свої дані у будь-який зручний спосіб. Застосунок Резерв+ буде доступний і надалі.
"Якщо 17 липня контактні дані оновлені не будуть, то керівники ТЦК зможуть розглядати це як порушення і накладати адміністративні стягнення. ТЦК та СП мають право накладати такі штрафи. Тому ми пропонуємо нашим громадянам не очікувати необхідності сплачувати штрафи. А зробити оновлення даних через Резерв+", – сказала вона.
Чи будуть автоматично виписуватися штрафи за невчасне оновлення даних?
У Генштабі зазначили, що автоматично штрафи виписуватися не будуть, тому що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу передбачається протягом трьох місяців з дати виявлення правопорушення, але не більше як рік з дати вчинення такого правопорушення.
Хто буде виписувати штраф та скільки штрафів можна отримати одночасно?
За словами Гарбуз, за одне порушення передбачено накладання одного штрафу, а повноваження щодо притягнення до відповідальності за не оновлення військово-облікових даних надані ТЦК та СП.
"Уповноважена особа ТЦК та СП буде складати адмінпротоколи, збирати матеріали справи й подавати вже їх на розгляд до керівника ТЦК та СП, який буде приймати рішення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності", — пояснила представниця ГШ.
Який порядок оскарження штрафів у суді?
Гарбуз наголосила, що кожен громадянин, який не згоден з накладеним стягненням, має право звернутися до суду для оскарження постанови про притягнення до адмінвідповідальності.
"Зробити це необхідно протягом десяти днів з дня винесення постанови про притягнення до відповідальності. Під час розгляду справи в суді за не оновлення військово-облікових даних не може людина бути притягнена ще раз до відповідальності", — зазначила вона.
Яка сума штрафу?
"Сума штрафу передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративне порушення. За вчинення вперше адміністративного правопорушення передбачено штраф 17 000 гривень, за повторне протягом року 25 500 гривень", — пояснила представниця Генштабу.
Що буде, якщо не сплатити штраф?
За словами Гарбуз, якщо громадянин не сплачує штраф, то справу можуть передати до органів державної виконавчої служби. Тоді на майно боржника чи рахунки можуть накласти арешт.
Чи може бути штраф, якщо військовозобов'язаний оновив контактні дані, але не пройшов ВЛК?
У Генштабі пояснили, що оновлення військово-облікових даних не означає автоматичну необхідність проходити військово-лікарську комісію. Для проходження ВЛК громадянам будуть надсилатися окремі повістки.
Як можуть оновити свої дані військовозобов’язані, які перебувають за кордоном?
За словами Гарбуз, військовозобов’язані, які перебувають за кордоном, можуть оновити свої дані через застосунок Резерв+ або звернутися до консульських установ.
Водночас заступниця міністра оборони зазначила, що на тих військовозобов'язаних українців за кордоном, які не оновили дані до 16 липня, також накладатимуть адміністративні штрафи, але реалізувати це буде важче.
За її словами, поки що немає єдиного інструменту, який дозволив би це зробити, але українці за кордоном "зберігають зв’язок з державою", тому мають виконувати свої конституційні обов’язки.
"Тому, що створюється постанова про адміністративне правопорушення, постанову має прийняти людина, вона має сплатити штраф. Тут не може бути якогось виокремлення. Все так само — адміністративна відповідальність. Просто державі буде трошки складніше реалізувати це. З огляду на те, що люди вимушені були залишити свою державу", — сказала заступниця міністра.
Чи буде "Укрпошта" розсилати повістки?
За словами представниці Генштабу, після 16 липня передбачена можливість надсилати повістки "Укрпоштою". Їх будуть надсилати за адресами, вказаними при оновленні військово-облікових даних.
Чи можуть порушників оголосити у розшук?
Черногоренко зазначила, що чоловіків, які не оновили дані, та ігнорують повістки можуть оголосити у розшук.
А повістки, які приходять "Укрпоштою", будуть вважатися врученими, навіть якщо людина не поставила на них свій підпис. Це відбувається за аналогією запрошень до суду.
Громадянам, які оновили свої військово-облікові дані до 16 липня, можуть надсилати повістки для проходження військово-лікарської комісії. До тих, хто не встиг оновити дані, можуть бути застосовані штрафні санкції, тимчасові обмеження в праві користування транспортними засобами.
Про електронний військово-обліковий документ
Заступниця міністра оборони нагадала, що 18 червня в Україні запустили електронний військово-обліковий документ.
"Він формується з QR-кодом, він зчитується. На всіх блокпостах, у прикордонній службі, у ТЦК та СП будуть завантажений застосунок і ви зможете показати свій військово-обліковий документ. Посадова особа зможе його зчитати і побачити, що все добре, людина заброньована, або у неї є відстрочка. Або вона перебуває на обліку", – сказала Черногоренко.
Вона наголосила, що, згідно з постановою Кабміну, електронний військово-обліковий документ є абсолютно рівноцінним паперовому документу. І зчитувати код можна навіть якщо немає Інтернету.
Що відомо про закон про мобілізацію
26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
11 квітня український парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт про мобілізацію. Депутати прийняли документ без норми про демобілізацію. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною радою. Законну силу документ набув 18 травня 2024 року.
Згідно з законом про мобілізацію, громадяни, які не оновлять свої військово-облікові дані до 16 липня, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності із штрафами від 17 000 до 25 000 гривень.
Оновлення даних стосується чоловіків віком від 18 до 60 років і певної категорії жінок, які визначені законом.
Раніше у Державній прикордонній службі України (ДПСУ) повідомили, що з 17 липня наявність військово-облікового документа при перетині кордону стосуватиметься всіх чоловіків у віці від 18 до 60 років.