Президент США Джо Байден заявив, що Ізраїль і лідери палестинських бойовиків ХАМАС домовилися про рамки угоди про припинення вогню та звільнення заручників.
Про таке пише The Times of Israel.
Байден не уточнив, коли саме Ізраїль і ХАМАС погодилися на запропоновані ним рамки припинення вогню. Також наразі нема інформації, наскільки цей крок буде дієвий, враховуючи, що напередодні, 11 липня, ізраїльський чиновник повідомив The Times of Israel, що сторони все ще мають значні розбіжності, і їм потрібні 2-3 тижні для укладення угоди.
Раніше міністр оборони Ізраїлю Йоав Ґалант заявив, що від 7 жовтня 2023 року було вбито 60% відсотків бійців угруповання ХАМАС.
Пропозиція США про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАСом
31 травня Байден виклав триетапну пропозицію про припинення вогню, ініціатива щодо якої, за словами президента США, походила від Ізраїлю. Також він отримав позитивну початкову реакцію на такий план з боку ХАМАСу. Такий план підтримала й Рада безпеки ООН.
План припинення вогню складається з трьох етапів:
- Повне і всеосяжне припинення вогню, яке включатиме виведення ізраїльських військ з усіх "населених районів Гази", звільнення деяких заручників, повернення тіл загиблих, звільнення палестинських в'язнів, 600 вантажівок з гуманітарною допомогою на день.
- Обмін усіх живих заручників, що залишилися, і "остаточне припинення бойових дій"
- Початок відбудови і повернення останків загиблих заручників.
23 червня прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що фаза інтенсивних боїв проти ХАМАСу в Секторі Гази добігає кінця, але війна не припиниться, доки це "ісламістське угруповання більше не контролюватиме палестинський анклав".
Вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликалв цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.