Санкції, візи та гальмування курсу на ЄС: що чекає на Грузію після ухвалення закону "про іноагентів"

Учасники акції протесту проти законопроєкту про "іноагентів" з грузинським прапором, Тбілісі, Грузія, 12 травня 2024 року. Суспільне Новини/Оксана Сенів

28 травня грузинський парламент подолав президентське вето на закон "Про прозорість іноземного впливу". У владної партії "Грузинська мрія", яка відповідає за нього, та у її сателітів — більшість у парламенті, тож це було прогнозовано. Президентка Саломе Зурабішвілі вказувала, що закон "за духом російський" і суперечить чотирьом статтям конституції Грузії. Раніше про це говорила й опозиція, а тисячі людей майже щодня упродовж півтора місяця виходили на вулиці грузинських міст на знак незгоди з "російським законом".

Західні партнери Грузії заявили, що цей закон віддаляє європейську перспективу для країни та ставить під загрозу статус кандидата на вступ до ЄС. Суспільне пояснює, яка міжнародна реакція та наслідки для Грузії можливі після того, як закон врешті запрацює.

Санкції США

14 травня, у день, коли грузинський парламент у третьому читанні голосував за "закон про іноагентів", до Тбілісі приїхав Джим О'Браєн — помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії. Він заявив: якщо з ухваленням законопроєкту в країні скоротиться рівень демократії й буде застосовуватися сила для придушення мирних протестів, США запровадять санкції проти грузинської верхівки. Та попри застереження, депутати все ж ухвалили закон, а поліція розігнала мітинг біля будівлі парламенту.

24 травня США оголосили, що переглянуть відносини з грузинським урядом. Держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що ухвалений парламентом Грузії закон "пригнічує свободу вираження поглядів" та "стигматизує організації, які служать громадянам Грузії": "Думаю, закон написаний за підручником з Москви. І гадаю, він суперечить бажанню переважної більшості грузинів рухатися до ЄС".

За словами держсекретаря США, Вашингтон запровадить візові обмеження щодо грузинських політиків, які "відповідальні за підрив демократії в країні", та членів їхніх родин. На думку Сергі Капанадзе, колишнього заступника голови грузинського парламенту та ексзаступника міністра закордонних справ Грузії, таке рішення США ставить "під збільшувальне скло" усю владну партію країни — "Грузинську мрію". Також, на думку Капанадзе, у перспективі під санкції можуть потрапити не лише політики, а й представники правоохоронних органів Грузії, які розганяли акції протесту.

Учасники акції протесту проти законопроєкту про "іноагентів" поряд з поліцією у Тбілісі, Грузія, 13 травня 2024 року.

"США дали зрозуміти: якщо вирішите продовжувати цей шлях, є можливість скасування лібералізації візового режиму, торгівлі та допомоги у галузі безпеки. Так, потрібен певний час, щоб це втілилося в конкретну політику, але це станеться, бо в США існує згода щодо цього", — каже Капанадзе. У "Грузинській мрії" вже відреагували на ці заяви США: звинуватили Вашингтон у "погрозах і шантажі" та спробах "обмежити незалежність і суверенітет Грузії".

"Вже є "Акт про грузинський народ". Він набув статусу закону. Усі, хто міг, окрім Байдена, попередили "Грузинську мрію". Певен, матимемо щонайменше кілька десятків санкціонованих високопосадовців. Звісно, це для країни погано", — каже у коментарі Суспільному Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету.

Як зазначив Хевцуріані, санкційна ініціатива США передбачає обмеження не лише для нинішніх представників влади та членів їхніх родин, а й для колишніх високопосадовців (та їхніх родичів), які перебували при владі з 2012-го (коли "Грузинська мрія" прийшла до влади, — ред.) і брали участь у насильстві, погрозах і шантажі проти суспільства.

Варіанти відповіді від ЄС

У переддень рішення грузинського парламенту про подолання президентського вето високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив: ухвалення закону "Про прозорість іноземного впливу" засвідчило, що, "Грузія сходить з європейського шляху". Про це ж казав і президент Ради ЄС Шарль Мішель.

Проте, Сергі Капанадзе зауважує: з реакцією від ЄС ситуація буде складнішою. По-перше, Брюссель готується до виборів до Європарламенту і навряд чи вдаватиметься до активних дій до того, як вони минуть. По-друге, на відміну від США для ухвалення більшості обмежувальних заходів щодо Грузії в ЄС має бути консенсус, а його через позицію Угорщини досягнути складно. У Будапешті не лише підтримують дії грузинського уряду, а й пропонують ухвалити подібні закони в усіх країнах ЄС — для "захисту суверенітету від іноземного втручання".

Водночас єврокомісар із питань розширення Євросоюзу, угорець Олівер Варгеї, заявив: ухваленням закону про "іноагентів" Грузія порушує низку умов, які висунули країні під час присвоєння статусу кандидата на вступ до ЄС.

Але є й інші обмеження, ухвалити які в ЄС можна простою більшістю. Наприклад — скасування лібералізації візового режиму. Він діяв з березня 2017 року, і його надали, певною мірою, авансом, уточнює Сергі Капанадзе:

"Візова лібералізація залишалася в силі тому, що Грузія начебто трималася політичного європейського шляху зі статусом кандидата. Бо якщо ви подивитеся на контрольні показники, такі як кількість мігрантів, шукачів притулку, нелегалів — вони зростали. Отже, якби нас оцінювали технічно: чи підходимо ми до лібералізації візового режиму, чи ні, сказали б: ні, у вас багато проблем".

Учасники акції протесту проти законопроєкту про "іноагентів" з прапорами Грузії та прапорами ЄС, Тбілісі, Грузія, 12 травня 2024 року.

За словами Капанадзе, з ухваленням закону "про іноагентів" політична складова інтеграції Грузії в ЄС "відпадає", адже країна декларує антиєвропейський шлях. Дарма, що грузинські урядовці все ще обіцяють країні вступ до Євросоюзу до 2030 року.

У ЄС є ще один важіль впливу на Грузію — фінансовий: за останні кілька років, у відповідь на дії грузинської влади, Брюссель уже двічі призупиняв надання країні коштів. Однак, відзначає Капанадзе, складно відстежити усі масштаби запроваджених обмежень і те, як вони впливають на країну, бо "це бюрократичне технічне рішення. Мало хто навіть знає, що минулого року ми не отримали цього фінансування від ЄС, тому що це ніде не публікували".

Що ж стосується санкцій від ЄС, тут, на думку Амірана Хевцуріані, кожна окрема країна може впроваджувати їх самостійно. А ще — санкції, накладені на представників владної "Грузинської мрії" у США, будуть швидше за все відчутні й в Європі. "Уявімо, вони захочуть прилетіти, наприклад, до Німеччини на чемпіонат Європи вболівати за нашу славну команду. Німецький митник бачить: ця людина під санкціями США. Я не думаю, що її впустять до країни. ЄС може офіційно не накладати на них санкції, але коли тебе санкціонує найбільш, так би мовити, топова країна у світі, США, я не вірю, що в країнах Європи їх будуть радо приймати", — додає Хевцуріані.

***

Після подолання парламентом вето грузинська Transparency International заявила, що неурядові організації не планують проходити передбачену законом реєстрацію, а президентка Саломе Зурабішвілі закликала протестувальників розпочати збір підписів для проведення референдуму щодо підтримки цього закону. Для цього, за законодавством, є 30 днів, але є і проблема: для проведення референдуму і визнання його результатів, потрібен ще й підпис премʼєр-міністра, а Іраклі Кобахідзе, який представляє владну "Грузинську мрію" неодноразово наголошував, що закон потрібен і що щонайменше 60% грузинів його підтримують.

"Єдине, що теоретично змусило б їх ("Грузинську мрію", — ред.) відступити — загроза санкцій, в поєднанні з загрозою громадського повстання, заворушень, ще й перед парламентськими виборами в жовтні, бо це — вирішальний момент і для них", — говорить Сергій Капанадзе.

"Від того, як зараз діятиме і влада, і суспільство, залежать щонайменше наступні 30-50 років нашої держави. Гадаю, вибори в країні відбуваються саме зараз. Цей тривалий півторамісячний процес (від дня голосування за закон про "іноагентів" у першому читанні — ред.) — це і є своєрідний вибір", — каже Аміран Хевцуріані.