Іран після "слухняного президента". Хто замінить загиблого Раїсі та чи позначиться це на співпраці країни з РФ

Чоловіки вішають портрет покійного президента Ібрагіма Раїсі біля посольства Ірану в Багдаді, 20 травня 2024 року. Раїсі та інші іранські високопосадовці загинули в авіатрощі. Getty Images/AFP/Ahmad Al-Rubaye

Президент Ірану Ібрагім Раїсі, а також міністр закордонних справ країни загинули в аварії вертольота в горах дорогою з Азербайджану. Президент в Ірані — високопосадовець, але не перша людина в державі. Головна влада в країні належить аятолі або рахбару — духовному лідеру. Ним є 85-річний Алі Хаменеї, проте покійний Раїсі був претендентом на його місце, тож, зазначають аналітики Інституту вивчення війни, смерть президента може мати серйозні наслідки для країни. Які саме — розповідає Суспільне.

Чим запамʼятається Раїсі

У Ібрагіма Раїсі — доктора наук з ісламського права, який переміг на президентських виборах 2021 року, був чималий досвід високих державних посад. У 2016-му його призначили головою одного з найважливіших релігійних фондів Ірану — "Астан Кудс Разаві". Це впливова посада, і тоді в Ірані це призначення сприймали як натяк, що Раїсі можуть готувати на місце нового аятоли. Цей натяк підтвердило й те, що пізніше, на тих самих президентських виборах 2021-го, кандидатуру Раїсі підтримав аятола Алі Хаменеї.

Найбільш суперечлива сторінка біографії Раїсі — коли він був прокурором Тегерана та брав участь у так званих "комісіях смерті", які вирішували долі тисяч опозиціонерів. Через це він отримав прізвисько "тегеранський мʼясник". "Коли він був прокурором Тегерану в 1988 році, був, по суті, виконавцем позасудових страт, за різними оцінками, від 2,5 до 30 тисяч людей. Що цікаво, в 1988 році президентом Ірану був нинішній лідер Алі Хаменеї. По суті, Раїсі — це людина, яка організовувала, оркеструвала і виконувала усі накази, забаганки, секретні переслідування", — зазначає у коментарі Суспільному Володимир Джиджора, дипломат, секретар Посольства України в Ірані (1997-2001).

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, називає Раїсі "слухняним президентом" і "першим з яким в Алі Хаменеї були ідеальні стосунки".

Але не лише ця співпраця зробила Раїсі фаворитом аятоли. За словами Джиджори, те, що він підтвердив свою відданість режиму — лише один з компонентів успіху Раїсі. Важливо, що у нього був набір усіх обовʼязкових для лідера якостей. Раїсі був сеїдом — так в шиїтській течії ісламу називають прямого спадкоємця пророка Мухаммеда. А ще — ходжат аль-ісламом, що означає авторитетного ісламського вченого, думка якого щодо правил життя в ісламі вважається беззаперечною.

Водночас, пояснює Олена Борділовська, завідувачка відділу нових викликів Національного інституту стратегічних досліджень, Раїсі був непопулярним президентом: "У вересні 2022-го року Іраном покотилася хвиля протестів після загибелі курдської дівчини Махси Аміні, яку вбили за неправильне носіння хіджабу. Були певні сподівання, що ці протести принесуть зміни в Ірані, але нічого не сталося. Буквально за пів року Раїсі, і не лише він, а ціла система, впоралася з протестами, багато людей опинилися у вʼязницях, багатьох стратили".

Жінка відрізає собі волосся під час протесту в Стамбулі, Туреччина, 2 жовтня 2022 року. Тисячі іранців і іранок вийшли на вулиці різних міст, щоб нагадати про смерть Махси Аміні. 22-річну жінку затримала іранська поліція моралі в Тегерані за нібито не носіння хіджаба належним чином. Після декількох годин катувань Махси померла у відділку.

Як влаштована влада в Ірані

На чолі владної вертикалі в Ірані стоїть аятола. Саме він вважається головою держави й головнокомандувачем. Він впливає на все — від зовнішньої політики до економіки та судової системи, ЗМІ й силових структур. Саме аятола каже останнє слово щодо визнання результатів виборів та призначень і звільнень чиновників. А ще він контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР) — основну військову, політичну та економічну силу в країні, у складі якої є піхота, флот та авіація, а також її волонтерське крило — Сили опору Басідж: воно використовується для придушення інакомислення в Ірані.

Також в країні діє такий орган як Рада вартових: до її складу входять близькі соратники аятоли, які затверджують нові закони або накладають на них вето.

Президент — друга людина в країні після аятоли. Це найвища виборна посадова особа в Ірані. Він керує урядом та має вплив на внутрішню та зовнішню політику, однак обмежений: у більшості випадків останнє слово все одно має аятола, зокрема щодо безпекових питань. Наприклад, формально нацполіція країни підпорядкована міністерству внутрішніх справ, яке підзвітне президентові, але її голова призначається аятолою.

Окремо варто згадати й про так звану "поліцію моралі", яка входить до нацполіції. Це сили, що контролюють зовнішній вигляд іранців та стежать за його відповідністю нормам ісламу. Представники мають повноваження оголошувати попередження, штрафувати та заарештовувати тих, хто, на їхню думку вбраний неналежним чином. Особливо ці обмеження стосуються жінок, зокрема після посилення у 2022 році за наказом Раїсі вимог до "правильного" носіння хіджабу та соціальної поведінки.

Верховний лідер аятола Алі Хаменеї (в центрі) з очільником Росії Володимиром Путіним (ліворуч) та президентом Ірану Ібрагімом Раїсі під час зустрічі в Тегерані, Іран, 19 липня 2022 року.

Чому Раїсі міг стати аятолою

Аятолу затверджує рада старійшин Ірану, але за словами Володимира Джиджори — це лише формально виборна посада: вже 35 років рада поновлює на ній Алі Хаменеї. Тож його смерть — єдина поважна причина, за якої він міг би втратити владу.

Раїсі пророкували на майбутнє роль аятоли, але він був не єдиним кандидатом на цю посаду. Ще один варіант — один із синів Алі Хаменеї — Моджтаб Хаменеї. Та, як зазначає Bloomberg, таке призначення було б ризикованим. Лідери Ісламської революції 1979-го (коли повалили владу шаха Мохаммеда, знищили монархію, і встановили Ісламську республіку на чолі з аятолою Хомейні — ред.) виступали проти спадкової монархії. Крім того, Моджтаба складно назвати популярним лідером — він не обіймає державних посад і взагалі нечасто зʼявляється на публіці.

"Погляньмо на Сирію. Коли Хафез Асад готував в президенти молодшого сина, він був кадетом, потім військовим, мав гарну освіту, сильний авторитет серед військових, а також серед міжнародних партнерів. Потім він загинув і довелося витягувати "з кишені" Башара Асада та швиденько готувати його до президентства. Таке може статися в Ірані, але наскільки Моджтаб буде ефективним? Він не є надзвичайно впливовим, харизматичним, людиною, на яку можна було б покласти увесь ідеологічний тягар і всю релігійну ісламську харизму", — каже Джиджора.

Хто буде замість Раїсі

Доки не оберуть нового президента, його роль буде виконувати Мохаммад Мохбер — перший віцепрезидент Ірану, теж близький до верховного лідера Алі Хаменеї. У жовтні минулого року він був у складі команди іранських посадовців, які відвідували Москву й узгоджували поставки ракет і безпілотників Росії. Мохбер — один з трьох високопосадовців — разом зі спікером парламенту та очільником судової системи, які й мають організувати нові вибори упродовж 50 днів після смерті Раїсі.

Перший віцепрезидент Ірану Мохаммад Мохбер (праворуч), нині виконуючий обов’язки президента Ісламської Республіки Іран, Тегеран, Іран, 20 травня 2024 року. Мохбер був призначений в.о. президента після офіційного повідомлення про смерть в авіатрощі президента Ібрагіма Раїсі.

Кандидатів на посаду президента ще не оголосили. Але серед них можуть опинитися як спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф та мер Тегерана Аліреза Закані, які є представниками консервативного табору, так і більш помірковані ексміністр закордонних справ Мохаммад Джавад Зарфі та ексспікер парламенту Алі Ардашир Ларіджані.

На думку Олени Борділовської, поки складно передбачити, наскільки взагалі іранці будуть зацікавлені у виборах: "Останні вибори в Ірані пройшли 1 березня цього року — парламентські. Вони показали апатію населення, явка була найнижчою за всю історію Ірану після революції 1979-го".

За словами Володимира Джиджори, найближчим часом можна очікувати радикалізації позиції вищого політичного та релігійного керівництва Ірану. По-перше, це може виявлятися у більш жорсткому поводженні влади з населенням — особливо тією його частиною, яка симпатизує західним демократіям. По-друге, зросте роль Корпусу вартових ісламській революції. По-третє, стане ще радикальнішою риторика іранської влади щодо Ізраїлю та США. Але хто б врешті не став новим президентом країни, пояснює Джиджора, її зовнішньополітичний курс навряд чи зміниться, зокрема це стосується і відносин Ірану з Росією та її підтримки у війні проти України.

"Раїсі виконував той курс, який має Ісламська республіка Іран. Він був великим другом Путіна. Але після його загибелі другом Путіна залишається, власне, сам рахбар Алі Хаменеї. Величезним другом Путіна скоріше залишиться і тимчасовий наступник Мохаммад Мохбер. Тому що всі вони прийшли до влади у 2021 році — і покійний вже Раїсі, і Мохбер — як команда, яка повністю віддана духовному лідеру Хаменеї", — каже Олена Борділовська.