США розглядають можливість впровадження санкцій проти міжнародного суду

Капітолій США у Вашингтоні освітлений ввечері, 9 лютого 2024 року. AP/J. Scott Applewhite

Американські законодавці розглядають можливість запровадження санкцій щодо Міжнародного кримінального суду (МКС) у разі видачі ордера на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху.

Про це йдеться у поширеній заяві спікера Палати представників Конгресу Майка Джонсона, пише CNN.

За його словами, вимога прокурора МКС видати ордер на арешт Нетаньяху викликана "кампанією тиску на Ізраїль" зі сторони адміністрації президента США Джо Байдена.

"За відсутністю лідерства з боку Білого дому Конгрес розглядає всі можливі варіанти, включаючи санкції, щоб покарати МКС та домогтися того, щоб його керівництво зіткнулося з наслідками, якщо вони продовжать", — сказав Джонсон у заяві.

Джонсон додав, що Міжнародний суд не має влади над Ізраїлем або Сполученими Штатами і назвав рішення запросити ордера на затримку деяких ізраїльських чиновників "безпідставним та нелегітимним".

"Міжнародним бюрократам не можна дозволити використовувати закон, щоб захоплювати владу демократичних націй, які підтримують верховенство права", — додав він.

Що відомо про прохання на ордери на арешт ізраїльських чиновників та лідерів ХАМАС

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан запросив ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС. Їх звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людства.

Ультраправі ізраїльські міністри Смотрич та Бен-Гвір звинуватили головного прокурора Міжнародного кримінального суду в "антисемітизмі" після такого запиту.

Президент Ізраїлю Іцхак Герцог та очільник МЗС країни Ісраєль Кац відреагували на запит Міжнародного кримінального суду щодо видачі ордерів на арешт премʼєра Нетаньягу та міністра оборони Галанта.

У соцмережі Х вони назвали це рішення "обурливим". За словами президента Ізраїлю, такі дії "надихають терористів у всьому світі". Очільник МЗС дав вказівку створити командний центр у міністерстві, щоб не дати "перешкодити Ізраїлю реалізувати своє право на самооборону". Також Кац має намір закликати очільників МЗС інших країн світу виступити проти рішення прокуратури.

Прем'єр Ізраїлю Нетаньягу теж відреагував на запит Міжнародного кримінального суду щодо видачі ордеру на його арешт. У соцмережі Х він назвав це рішення "моральною образою історичного масштабу".

На сайті Білого дому з'явилася заява президента США, який також заявив, що рішення МКС є "обурливим". Тим часом, як пише CNN, і представники ХАМАСу засудили клопотання головного прокурора МКС про ордер на арешт трьох керівників їхнього угруповання.

Вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль

Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.

9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.

13 жовтня ЦАХАЛ закликалв цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.

1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.

Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.

В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.