"Через початок АТО". Слідком РФ висунув звинувачення Гройсману, Клімкіну та Стецю

Володимир Гройсман (ліворуч) та Павло Клімкін, Київ, 27 квітня 2017 року. УНІА/Владислав Мусієнко

Слідчий комітет Росії висунув звинувачення низці українських політиків. Йдеться про Володимира Гройсмана, Павла Клімкіна та Юрія Стеця. Їх звинуватили у тому, що обіймаючи високі посади у верхівці влади України та входячи до складу РНБО, вони підтримали початок Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі.

Про це стало відомо під час засідання Слідкому РФ під головуванням очільника відомства Олександра Бастрикіна в окупованому Маріуполі.

"З урахуванням сукупності зібраних доказів за скоєння обстрілів та інших злочинів проти миру та безпеки людства на території Донецької та Луганської народних республік висунуто звинувачення колишньому голові Верховної ради України Володимиру Гройсману, який обіймав вказану посаду з листопада 2014 року по квітень 2016 року Павлу Клімкіну, який перебував на посаді глави МЗС з червня 2014 року до серпня 2019 року, а також колишньому міністру інформаційної політики України Юрію Стецю, який мав зазначений статус з грудня 2014 року до квітня 2016 року", — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що як члени РНБО вони підтримали рішення про проведення на Донбасі Антитерористичної операції "проти мирного цивільного населення, та взяли участь у керівництві зазначеною операцією".

"Внаслідок їх злочинних дій було поранено та загинуло 582 особи, у тому числі 16 дітей, повністю зруйновано або пошкоджено понад 237 об'єктів цивільної інфраструктури Луганської та Донецької народних республік. Вживаються заходи до їх розшуку та арешту", — йдеться у повідомленні.

У коментарі Суспільному ексміністр закордонних справ Павло Клімкін сказав, що такі рішення російської влади ніяк не впливають на нього особисто, а тим паче на дії України.

"Хай вони роблять свою роботу, а ми будемо й надалі робити свою", — додав Клімкін.

Революція Гідності

Наприкінці 2013 та на початку 2014 років в Україні почались масові протести проти політики тодішньої влади та відмову від європейської інтеграції. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників.

Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.

ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".

Що відомо про початок АТО (ООС)

13 квітня 2014 року виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції. Таке рішення було ухвалено після захоплення сепаратистами під керівництвом офіцерів спецслужб РФ, зокрема, Ігоря Гіркіна Слов'янська, Краматорська і Дружківки.

Наказ про початок Антитерористичної операції дозволив почати звільнення території України від бойовиків-терористів. Саме так на офіційному рівні розпочалося збройне протистояння України та бойовиків.

Бойові дії за звільнення Слов’янська тривали майже три місяці. П’ятого липня українські військові місто звільнили. Наприкінці квітня 2018 року за наказом президента України Петра Порошенка, Антитерористичну операцію на території Донеччини та Луганщини змінили на операцію Об’єднаних Сил (ООС).