Із 2 квітня запрацює Міжнародний реєстр збитків, завданих Росією в Україні. Там беруть участь 44 учасники із центром в Гаазі, Нідерландах. Він, на відміну від Реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, налічуватиме понад 40 категорій шкоди — наприклад, тортури та сексуальне насилля. Заяву можна буде подати в "Дії", а сам Реєстр потрібен для компенсації від Росії. Це стосується зокрема заморожених активів РФ за кордоном.
Про це заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра розповіла в інтерв'ю Українському Радіо.
Ірина пояснює різницю між реєстрами: український акумулює інформацію тільки щодо майна. А міжнародний — це буде максимальна база даних, яка стосуватиметься будь-якої шкоди, завданої в Україні українцям, іноземним громадянам, юридичним особам і державі Україна.
Було важливо, що реєстр міжнародно визнаний, каже посадовиця. Це потрібно для міжнародної відповідальності РФ за завдані збитки. Вона мусить відшкодувати ці збитки. Часткою цього можуть стати 280 млрд доларів російських активів, які нині заморожені в країнах світу. Наразі знайшли юридичні та економічні шляхи, як передати активи, додає Ірина Мудра, — бракує тільки політичного рішення держав, де зберігаються російські кошти.
Та і їх не вистачить: за даними Мін'юсту, станом на 31 березня 2023 року, збитки від війни становлять близько 500 мільярдів доларів.
Як подати заяву в міжнародний реєстр та які потрібні докази
Із 2 квітня 2024 року Реєстр буде відкритий для прийому заяв. Спершу прийматимуться заяви стосовно пошкодженого чи втраченого житла. Усе тому, що нині в Україні вже працює такий реєстр, тому буде легше передати вже наявну інформацію на міжнародний рівень
Але поступово будуть впроваджуватися й інші категорії: вимушених переселенців, людей, які зазнали тортур, сексуального насилля, а також категорії заяв щодо майна, яке стосується критичної інфраструктури. Як скоро запустять решту категорій, залежить також від технічних налаштувань, оскільки Реєстр є цифровою платформою.
Не треба буде надсилати паперові документи. Можна буде подати заяву лише про збитки, що завдані з 24 лютого 2022 року. Людина має ідентифікувати свою особу, а також ідентифікувати своє майно. Буде можливість через "Дію" реєстраційні дані щодо певного майна з державних реєстрів, з якими у "Дії" є взаємозв'язок — вони підтягнуться. Варто також буде підвантажити фото, відео, експертні висновки — якщо вони є.
"Також буде розділ, який стосується інформації, якщо людина вже отримала компенсацію або подалася на неї в Україні. Вона повинна це зазначити, оскільки подвійної компенсації не може бути. Але якщо людина вважає, що вартість втраченого майна перевищує суму, яку вона отримала в Україні, то, звісно, таку інформацію вона може подати", — додала Ірина Мудра.
26 серпня 2022 року в Україні запрацював Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Станом на лютий цього року, як повідомляв "Укрінформ", туди ввели інформацію про більш ніж 200 тисяч об’єктів.
22 березня у Києві відкрили Офіс реєстру збитків, завданих Росією. В установі працюватимуть приблизно 10 людей: юристи та комунікаційники. І за кілька тижнів вони почнуть приймати заявки на отримання компенсації від людей. Як сказав виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Маркіян Ключковський, співробітники Офісу почнуть із заяв першої категорії: збитки за знищене житло.
8 листопада 2023 року Верховна рада проголосувала за законопроєкт про Реєстр збитків, завданих Росією. Документ спрямований на захист прав та інтересів України та її громадян, зокрема, надає можливість подавати відомості щодо збитків, завданих через війну РФ, та сприяє утворенню компенсаційних механізмів.
Що відомо про намір притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини в Україні
Парламентська асамблея НАТО 21 листопада 2022 року визнала Росію державою-терористом, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом агресії Росії. Однак, таке рішення ще має бути підтримано кожною окремою країною на національному рівні.
23 листопада 2022 року Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби тероризму.
Відразу після цього Росія завдала чергового масованого удару по інфраструктурі України. Без світла опинилася більша частина країни.
1 грудня 2022 року МЗС Франції повідомило, що Париж почав працювати з міжнародними партнерами, в тому числі з Україною, над пропозицією створити спецтрибунал для розслідування воєнних злочинів Росії.
2 грудня 2022 року Європейська Комісія запропонувала варіанти дій, які забезпечать притягнення Росії до відповідальності за масові звірства й злочини, скоєні під час війни в Україні, зокрема створення спеціального незалежного трибуналу.
5 грудня 2022-го стало відомо, що в ООН поширюють проєкт резолюції про створення спеціального трибуналу на кшталт Нюрнберзького для притягнення російського керівництва до відповідальності за злочини агресії в Україні.
19 січня 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії Росії проти України. Текст відповідної резолюції оприлюднений на сайті Європарламенту.
