Ексголова департаменту Міноборони військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександр Лієв, якого підозрюють у справі про заволодіння майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів, 5 лютого пройшов поліграф.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Лієв проводив процедуру в юридичному об'єднанні "Всеукраїнська асоціація поліграфолог". Він проходить процедуру вдруге — перший поліграф відбувся у п'ятницю, 2 лютого. За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації поліграфологів Володимира Ведмедя, це потрібно тому, що присутність людей впливає на результати. Перший експеримент був записаний на камеру і мав ідентичні запитання респонденту. Відповіді від 2 лютого на поліграфі такі:
- Чи отримували ви неправомірну вигоду за результатами укладених контрактів з ТОВ "Львівський арсенал"? — "Ні", достовірна інформація.
- Чи були ви знайомі з керівником ТОВ "Львівський арсенал" Юрієм Збітнєвим на час укладення контракту? — "Ні", достовірна інформація.
- Чи були ви знайомі з керівником Sevotech Хорошаєвим на час укладення контракту? — "Ні", достовірна інформація.
- Чи знали ви на час підписання контракту з "Львівським арсеналом", що цей контракт не буде виконаний? — "Ні", достовірна інформація.
- Чи отримували ви вказівку від керівництва на укладання контракту з "Львівським арсеналом" — "Ні", недостовірна інформація.
- Чи наполягали ви на включенні в контракт положень про штрафні санкції? — "Так", достовірна інформація.
- Чи виїжджали ви за кордон у січні 2024 року з метою переховування від слідства? — "Ні", достовірна інформація.
Результати поліграфа як доказ у справі
Як писала у 2019 році "Ліга.Закон", чинне законодавство України надає змогу використовувати результати тестувань на поліграфах як складники доказової бази під час ухвалення судового рішення. Відповідно до Закону "Про судову експертизу", поліграф набуває доказової сили тільки у межах призначеної судової експертизи. Тому перевірка на поліграфі можлива лише добровільно або у разі проведення експертизи, призначеної судом.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Мін'юсту від 08.10.1998 року № 53/5) також передбачають проведення опитування із застосуванням спеціального технічного засобу — комп'ютерного поліграфа. Висновок експерта-поліграфолога має необхідні атрибути доказу.
У 2023 році "Юридична газета" навела кілька випадків з судової практики України, коли на висновки поліграфа або не зважали, або не брали як вирішальний доказ.
"Питання використання результатів поліграфа як доказу у кримінальному процесі є суперечним, оскільки прямого дозволу на його використання немає", — пише видання.
Кримінальний кодекс України виділяє чотири джерела доказів: показання, речові докази, документи та висновки експертів. А за Конституцією щодо людини не можна провести медичні, наукові чи інші досліди без її згоди, до того ж конфіденційна інформація людини — не може збиратися і розголошуватися, окрім випадків, визначених законом.
Чи запропонують поліграф у справі Лієва
Експосадовець Міноборони сказав журналістам, що попросить слідство у його справі провести поліграф в Інституті судової експертизи.
Володимир Ведмідь розповів, що в Україні вже багато років в інститутах судових експертиз експерти проводять судові психологічні експертизи, із застосуванням поліграфа, які мають таку саму доказовість, як дактилоскопічні, бухгалтерські та інші експертизи.
І в реєстрі судових рішень є такі, де судді використовують результати судових психологічних експертиз у своїх вироках чи рішеннях. За бажання слідчий може клопотати про призначення такої експертизи в Інституті судової експертизи.
Олександр Лієв ще 2 лютого писав, що піде на "публічний поліграф", щоб довести свою невинуватість.
Що відомо про розкрадання коштів на закупівлі снарядів для ЗСУ
27 січня співробітники Служби безпеки України прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів "Львівського арсеналу".
СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Правоохоронці задокументували дані та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.
За матеріалами справи, п'ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти справи уклали з Міністерством оборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Постачання озброєння не відбулося, попри зобов’язання розпочати їх у грудні 2022 року. Водночас Міноборони переказало постачальнику озброєнь — компанії "Львівський арсенал" — 97% суми, передбаченої угодою.
Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.
29 січня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) після тривалого засідання відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжний захід екскерівнику департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву.
1 лютого голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін в ефірі радіо NV заявив, що прокурори "підрізали справу Лієва на початку" та закликав генпрокурора Андрія Костіна їх покарати. Він заначив, що суддя ВАКС відмовився задовольняти клопотання прокурора про запобіжний захід Лієву через порушення підслідності, оскільки до справи не були залучені НАБУ та САП.
Співавторка: Влада Колодій
