COP28. Чим завершився головний кліматичний саміт світу та що на ньому презентувала Україна

Члени Greenpeace з плакатом: "Ми покінчимо з викопним паливом" на кліматичному саміті ООН COP28, 13 грудня 2023, ОАЕ. AP Photo/Rafiq Maqbool

13 грудня у місті Дубаї в ОАЕ завершилася двотижнева Кліматична конференція ООН COP28 — найбільший кліматичний саміт світу. У зустрічі брали участь делегації 198 країн. Суспільне розповідає, яке значення має саміт COP, що на ньому прийняли та що на саміті презентувала Україна.

Саміт COP — найбільш репрезентативна міжнародна зустріч з питань клімату. Саме на майданчиках саміту приймалися найбільш значущі програми та документи з протидії глобальному потеплінню.

На зустрічі COP3 у 1997 році прийняли Кіотський протокол. Він мав стабілізувати рівень концентрації викидів парникових газів на рівні, що не шкодив би клімату, та започатковував торгівлю квотами на викиди парникових газів.

Зустріч COP21 у 2015 році завершилася підписанням Паризької кліматичної угоди. Серед ряду умов, угода передбачала, що у XXI столітті середня температура має бути не більш ніж на 1,5 °C вище за середню температуру доіндустріальної епохи (XIX століття).

Цілі саміту COP28

Основне завдання саміту-2023 полягало у спробі наблизити міжнародні кліматичні зусилля до норм, які встановила Паризька угода. У вересні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш говорив, що людство рухається у напрямку підвищення температури на 3 °C (замість запланованих менше 2) та фактично "відкрило ворота пекла". А сам 2023-й, за опублікованим звітом Всесвітньої метеорологічної організації, є найбільш спекотним в історії спостережень. За декілька днів до старту зустрічі вчені зафіксували, що через підвищення температури розпочав рух найбільший у світі айсберг.

30 листопада, у перший день двотижневої конференції, учасники створили фонд для допомоги бідним країнам для подолання кліматичних катастроф. Голова конференції COP28 Султан Ахмед аль-Джабер заявив, що фонд уже назбирав близько 420 млн доларів.

Президент COP28 Султан аль-Джабер та спецпредставник президента США з питань клімату Джон Керрі на кліматичному саміті ООН COP28, ОАЕ, 13 грудня 2023. AP Photo/Kamran Jebreili

2 грудня понад 130 країн, серед них була й Україна, оголосили про зобов’язання втричі збільшити потужності відновлюваних джерел енергії до 2030 року та вдвічі збільшити щорічний темп підвищення енергоефективності. У аналізі цього рішення Міжнародне енергетичне агентство назвало його головним важелем, який обмежить викиди вуглецю та дозволить зменшити ризики глобального потепління.

Також понад два десятки країн, серед яких Україна, підписали Декларацію про потрійне збільшення потужностей атомної енергетики. Країни-підписанти оголосили про намір потроїти потужності атомної генерації до 2050 року у порівнянні з показниками 2020-го. Українські екоактивісти розкритикували це рішення через шкідливість відходів атомної генерації, великі фінансові витрати на АЕС та аварійну безпеку.

Головна угода саміту

Основна угода конференції базувалася на Глобальному аудиті кліматичних дій, який опублікували у вересні цього року. Документ зафіксував, що країни не наближаються до зменшення впливу на глобальне потепління.

Фінальний документ зустрічі кілька днів обговорювали. Суперечки тривали навколо пункту щодо відмови від використання викопного палива, а саме вугілля, нафти та газу. Позиції країн розподілилися від тих, які виступали за поступову відмову, до тих, хто висловився проти навіть згадки викопного палива у фінальному документі. Наприклад, Саудівська Аравія, Росія та Ірак заявили, що не підтримують текст, якщо він закликатиме до відмови від викопного палива.

Врешті, у документі все ж прописали скорочення використання країнами вугілля, нафти та газу, але не вказали конкретні цифри та терміни. Буквально в документі міститься заклик до "переходу від викопних енергоресурсів в енергетиці чесним, упорядкованим і справедливим шляхом, щоб досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року".

Працівники розвозять воду на кліматичному саміті ООН COP28, 13 грудня 2023, ОАЕ. AP Photo/Rafiq Maqbool

Угода визнала, що викиди від викопного палива у розвинених країнах досягнуть піка у 2025 році. Передбачається, що протягом наступних двох років кожна країна представить детальний план того, як вона планує скоротити викиди парникових газів до 2035 року.

Також документ вказує, що багаті країни недостатньо фінансують бідні, яким важче перейти на альтернативні джерела енергії. Мова йде про необхідність знайти майже 6 трлн доларів США, які потребують ці країни для реалізації переходу. Але конкретних дій зі сторони розвинених країн щодо цього угода не передбачає.

Попри те, що в документі не міститься конкретних вимог щодо відмови від викопного палива, виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл назвав угоду "початком кінця" епохи викопного палива. Проте, Всесвітній фонд дикої природи (WWF) розкритикував учасників саміту за те, що вони "не досягли консенсусу щодо повної відмови" від нього.

Україна на COP28

Україна вдруге представила на конференції свій павільйон. Як зазначали у Міндовкілля, українська експозиція складалася з трьох блоків: "Каховка", "Наслідки" та "Відновлення".

Кадрі Сімсон, єврокомісарка з питань енергетики, розглядає експозицію в українському павільйоні під час кліматичного саміту ООН COP28, 4 грудня 2023, ОАЕ. AP Photo/Rafiq Maqbool

Матеріали для виставки мали розповісти про наслідки російського вторгнення. Основним елементом експозиції став підрив окупантами Каховської ГЕС. Тематику павільйону, за словами чиновників, обирали відповідно до "формули миру" президента України, а саме її восьмого пункту — "Екологічна безпека".

На заходах у павільйоні йшлося про потенціал України в області відновлюваних джерел енергії, участь української сторони в досягненні цілей сталого розвитку у Європі, вплив бойових дій на клімат та екологію і про те, що Україна має стати європейським "хабом" зеленої енергетики та розвиватиме власне виробництво за підтримки Вашингтона та Брюсселя. Окрім того, на майданчиках форуму обговорювалося природоорієнтоване відновлення України від наслідків російської агресії.