Зеленський під час звернення до G7 наголосив на консолідації світових зусиль у боротьбі України проти Росії

Президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників онлайн-саміту лідерів країн G7. Фото: ОПУ

Президент Володимир Зеленський заявив, що час головування Японії у цьому році у "Групі семи" (G7) був дуже результативним для України. Глава держави висловив сподівання, що головування Італії у наступному буде не менш продуктивним.

Про це Володимир Зеленський сказав під час звернення до учасників онлайн-саміту лідерів країн G7.

"Цей час японського головування в "Групі семи" був дуже результативним. У правильній взаємодії. І я впевнений, що італійське головування наступного року теж буде плідним і для України, і для захисту того, що всіх нас єднає, а саме – віри в людей, у людяність, у те, що світла сторона людської природи має долати будь-які агресивні наміри будь-яких диктаторів і воєнних злочинців. Поки "Група семи" є ефективною, людське життя не програє", — сказав Зеленський.

Президент наголосив, що лише консолідовані зусилля допоможуть Україні в боротьбі з Росією.

"Росія сподівається лише на одне – що наступного року консолідація світу зруйнується. Росія вірить, що Америка і Європа проявлять слабкість і не збережуть підтримку України на належному рівні. Путін вірить, що вільний світ не дотисне повне виконання своїх же санкцій", — сказав Зеленський.

Він додав, що російська еліта іронізує над сумнівами світу про використання заморожених російських активів заради компенсації шкоди від російської агресії.

"Все це – значно ширше питання. Що може свобода? Що може диктатура? Ми з вами маємо дати відповідь на ці питання. Вільному світу життєво необхідно зберегти свою консолідованість. Зберегти взаємодію. Зберегти підтримку того, чию свободу намагаються знищити. Я вірю, що ми разом здатні зробити результативним для нас із вами наступний рік. Для нас із вами – для вільних націй. Не для Путіна. Україна має силу. І я прошу вас бути саме такими сильними, як ви вмієте і як уміє свобода", — сказав Зеленський.

4 грудня у межах Спільної декларації G7 про підтримку розпочалися консультації про колективні безпекові гарантії ЄС для України.

Шлях до укладання Декларації

У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.

11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.

"Я радий оголосити про ухвалення спільної декларації на підтримку України. Усі країни-члени G7 погодились, що односторонність і спроби змінити статус-кво силою є неприйнятними", — заявив прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда.

Які країни підтримують Декларацію

Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.

У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.

Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.

Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.

Що передбачає Декларація

У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.

Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:

  1. Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
  2. Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
  3. Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.

Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.

Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.

Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.

На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.

Що відомо про реакцію Росії

12 липня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що намір країн G7 надати гарантії безпеки Україні є "помилковим та небезпечним", тому що таким чином ці держави "зазіхають на безпеку РФ".