Франція має завершити безпекову угоду з Україною на початку 2024 року — МЗС країни

Прапор Франції. Фото: Getty Images

Речниця Міністерства закордонних справ Франції Анн-Клер Лежандр заявила, що країна намір завершити безпекову угоду з Україною на початку наступного року.

Про це повідомляє Sky News.

Зазначається, що офіційні особи Франції кілька місяців вели переговори з Україною з приводу цього питання. Зокрема безпекова угода має визначити, яким чином підтримка надходитиме від Франції до України щодо гуманітарної, військової, а також фінансової допомоги.

20 жовтня почався перший раунд переговорів України та Франції щодо укладення двосторонньої угоди про гарантії безпеки, як це передбачено Спільною декларацією G7.

13 листопада міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що країна припинить постачання Україні озброєнь зі своїх арсеналів, для того, щоб Київ почав закуповувати зброю у французьких виробників коштом спеціально виділених на це грошей.

7 листопада очільник Міноборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що уряд країни додатково виділить 200 мільйонів євро до фонду підтримки, щоб українська армія могла продовжити закупівлю французької техніки.

За даними Franceinfo, очікується, що бюджет Міністерства оборони Франції збільшиться на 3,3 мільярда євро у 2024 році (+7,5%) і досягне 47,2 мільярда євро, відповідно до того, що передбачено новим законом про військове програмування на 2024 рік.

Угода про гарантії безпеки для України

У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.

11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.

"Я радий оголосити про ухвалення спільної декларації на підтримку України. Усі країни-члени G7 погодились, що односторонність і спроби змінити статус-кво силою є неприйнятними", — заявив прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда.

Які країни підтримують Декларацію

Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.

У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.

Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.

Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.

Що передбачає Декларація

У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.

Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:

  1. Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
  2. Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
  3. Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.

Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.

Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.

Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.

На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.

Що відомо про реакцію Росії

12 липня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що намір країн G7 надати гарантії безпеки Україні є "помилковим та небезпечним", тому що таким чином ці держави "зазіхають на безпеку РФ".