Звіт Єврокомісії: чи почнуться переговори про вступ України до ЄС

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (ліворуч) і президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції у Києві, 4 листопада 2023 року. Фото: Anatolii Stepanov/AFP/Getty Images

8 листопада Європейська комісія оприлюднить новий звіт з оцінкою прогресу України на її шляху до Євросоюзу. Йдеться про виконання семи рекомендацій, наданих ЄС Україні разом зі статусом кандидата у червні минулого року. Якщо звіт зафіксує прогрес — а про нього під час нещодавнього візиту до Києва заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, це означатиме, що Україна може переходити на новий етап євроінтеграції — початок переговорів про вступ до ЄС.

​​"В Україні є політична воля для цього і сьогодні я переконався, що в Європейській комісії є політична воля для досягнення цього результату", — під час візиту до Брюсселя наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Суспільне пояснює, якою буде оцінка Єврокомісії й що саме передбачає початок переговорів України про вступ до ЄС.

Чи виконала Україна виконала всі рекомендації ЄС

У червні 2022-го Україна отримала перелік із семи критеріїв, виконання яких є обовʼязковим для початку переговорів про вступ до ЄС. Це:

  1. Впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України.
  2. Завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
  3. Посилення боротьби з корупцією, завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
  4. Відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів; ухвалення стратегічного плану реформування правоохоронного сектору.
  5. Запровадження антиолігархічного закону.
  6. Ухвалення закону про медіа.
  7. Завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин.

За словами Урсули фон дер Ляєн, "Україна зробила чудовий прогрес у виконанні реформ". Однак поки що не всіх — хоча про втілення майже 100% критеріїв у вересні цього року говорили голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та премʼєр-міністр Денис Шмигаль.

Як йдеться у внутрішньому документі Єврокомісії (ЄК), який 7 листопада, напередодні оприлюднення оцінки, опинився у "Радіо Свобода", ЄК вважає виконаними чотири з семи критеріїв — перший, другий, четвертий та шостий пункти. А головна претензія Єврокомісії — до ефективності боротьби з корупцією, зокрема, до обмеження повноважень Національного агенства з питань запобігання корупції (НАЗК).

"Щодо боротьби з корупцією — тут ми з одного боку виконали усі формальні вимоги й навіть трохи більше, бо відновили декларування, звітність політичних партій, публічних осіб. Але разом з тим частину цієї рекомендації — розслідування і вироки — те, що треба виконувати завжди. Я не пам'ятаю якихось гучних вироків: справи були, а вироки — ні", — говорить Юлія Шаіпова, євроінтеграційна експертка Центру економічного відновлення.

Крім того, від України очікують законодавчого обмеження впливу олігархів та завершення імплементації зауважень до закону про національні меншини.

"По меншинах завжди можуть "включитися", скажімо, угорці, сказати: ми не задоволені, нам не подобається і таке інше. Був ухвалений адекватний законопроєкт про національні меншини — однак він рамковий, там загальні норми. Ми його допрацьовували, подивимося, як Єврокомісія його оцінить", — каже Шаіпова.

Дмитро Кулеба, коментуючи очікуваний звіт Єврокомісії, однак, закликає не мислити такими категоріями як кількість виконаних Україною рекомендацій: "Коли ми концентруємося на тому, скільки рекомендацій виконала Україна, відводимо дискусію від головного — є результат чи ні. Маю підстави вважати, що він буде".

8 листопада Єврокомісія має оприлюднити не лише оцінку виконання Україною семи рекомендацій, а і звіт щодо наближеності українського законодавства до законодавства ЄС. Востаннє такий звіт публікували на початку лютого 2023-го. Тоді Єврокомісія найвище оцінила законодавство України у галузях енергетичної безпеки, зовнішньої політики та політики безпеки й оборони, та знайшла проблеми у питаннях фінансового контролю, інтелектуальної власності й захисту довкілля.

Діти махають прапором ЄС автомобілям, що проїжджають повз, Херсон, 29 жовтня 2023 року. Фото: Roman Pilipey/AFP/Getty Images

Що означає початок перегорів про вступ до ЄС

Швидше за все, за умови, що Україна виявить готовність допрацювати рекомендації ЄС, Євросоюз ухвалить рішення про початок переговорів про вступ. Як пише Reuters, це станеться під час саміту лідерів ЄС 14-15 грудня. Як зазначає Суспільному Штефан Майстер, експерт Німецького товариства зовнішньої політики, початок переговорів означатиме перехід на новий етап відносин з ЄС: "Це вже не просто про перспективу членства, а про приєднання до ЄС і закриття конкретних розділів".

Проте експертка Європейської ради міжнародних відносин Енджелуше Моріна зауважує, що поки складно розтлумачити, що саме у випадку України означатиме рішення про початок переговорів:

"Це може бути поєднання оголошення початку переговорів про вступ із кількома умовами, як це було у випадку з Північною Македонією. Вона отримала дозвіл на відкриття переговорів у липні за умови, що конкретні елементи конституції мають бути змінені щодо болгарської меншини, оскільки Болгарія тривалий час накладала вето на вступ Македонії. Я не стверджую, що хтось накладе вето на початок переговорів про вступ України до ЄС, однак припускаю, це можливо з огляду на критерії, які поки що не втілено до кінця".

Перемовини про вступ відбуватимуться по 35 переговорних розділах, які стосуються певних галузей, як-от верховенство права, захист довкілля, добросусідські відносини тощо. Спершу будуть оцінювати рівні законодавства по них і фіксувати, що потрібно зробити обом сторонам — і Україні, і ЄС, щоб уможливити вступ. Крім того, Україна зможе отримувати кошти з фондів ЄС, щоб виконувати ці зобов'язання.

Юлія Шаіпова додає: далі Україні потрібно буде сформувати переговорну делегацію. Ймовірно, це будуть міністри чи їхні заступники, або ж окремі чиновники — наприклад, спеціально визначений посланник в Брюсселі.

"Ми будемо привозити позицію в Брюссель, нам будуть давати на неї відгуки, ми її повертатимемо на доопрацювання. У цьому процесі важливо, щоб це була не виключно урядова делегація, а щоб брав участь також і бізнес — адже передусім це впливатиме на наші сектори економіки. З того, що відомо з досвіду інших країн: деякі з них у процесі переговорів фактично втратили якісь свої галузі, бо не розуміли, як їх захистити", — каже Шаіпова.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, президент України Володимир Зеленський та високий представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель під час неформального засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ у Києві, 2 жовтня 2023 року. Фото: Eduard Kryzhanivskyi/Global Images Ukraine/Getty Images

У який строк Україна може стати членом ЄС

"Більше 10 років Євросоюз "перебував у комі" і відмовлявся розширюватися. Завдяки нам країни Західних Балкан отримали шанс рухатися до членства, Молдова отримала шанс (8 листопада країна також має отримати оцінку Єврокомісії — ред.). Тому для ЄС припуститися стратегічної помилки у питанні розширення — означатиме знову впасти в кому. Вони собі цього просто вже не можуть дозволити", — заявив Дмитро Кулеба.

Міністр посилається на підсумки конференції у Берліні 2 листопада, де дипломати країн-членів ЄС обговорювали потреби реформувати Євросоюз. Енджелуше Моріна каже, процес внутрішніх змін ЄС та спрощення процедури прийому нових членів може тривати найближчі два-три роки, але він не повинен загальмувати європейську інтеграцію України — це паралельні процеси.

"Україна не може приєднатися до ЄС так, як свого часу це робили інші країни — вона занадто велика для Євросоюзу. Отже, це означає, що паралельно триватиме інтеграція та зміна ЄС, зміна системи голосування та схеми фінансування Євросоюзу", — каже Моріна. Ба більше: на її думку, ЄС має враховувати особливості українського контексту — йдеться про розробку певних безпекових гарантій крім тієї підтримки, яку Брюссель надає Україні від початку повномасштабного вторгнення.

Моріна зазначає, що агресія Росії є перепоною для імплементації необхідних реформ Україною, а втім, "Україна справді зацікавлена в тому, щоб привести законодавство у відповідність до ЄС. Процедура може тривати чотири-п’ять років, потім буде певний законодавчий процес з боку ЄС. Адже, щоб нова країна вступила до союзу, сказати "так" повинні 27 країн".

На думку експертів, війна може загальмувати вступ України до ЄС. На фото: український військовий на передовій на Донеччині, 6 листопада 2023 року. Фото: Diego Herrera Carcedo/Anadolu Agency/Getty Images

Штефан Майстер більш песимістично оцінює строки євроінтеграційного шляху України: на його думку, війна може суттєвіше загальмувати вступ України до ЄС. Справа не лише тому, що ЄС ніколи не приймав до союзу країни, частина яких окупована чи де ведуться активні бойові дії. Також, на думку Майстера, на імплементацію реформ впливає специфіка воєнного часу, коли значна частина влади зосереджена, наприклад, не в парламенту, а в адміністрації президента:

"Гадаю, 2030 рік (саме таку приблизну дату вступу раніше ставила за мету українська влада та голова Євроради Шарль Мішель, — ред.) — малоймовірна дата. Це займе більше, 10-15 років. Тому ми обговорюємо етап інтеграції у деяких галузях, де Україна готова до вступу або де має спільний простір з ЄС. Але повномасштабна інтеграція, ймовірно, поки що не станеться, тому що і ЄС має змінитися в цьому процесі. Україна приєднається до Євросоюзу, який вже буде іншим. У нього буде інший аграрний сектор, інша схема фінансування, система голосування. Для втілення цього потрібен час".