У РФ відбулись невдалі випробування носіїв ядерної зброї — ГУР

У Росії відбулись невдалі випробування балістичних ракет “Ярс” і “Булава”, які є носіями ядерної зброї. Фото: ГУР МО

У Росії відбулись невдалі випробування балістичних ракет “Ярс” і “Булава”, які є носіями ядерної зброї.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони України.

Зазначається, що 1 листопада Росія провела невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 “Ярс”, яка є основною у наземному компоненті стратегічних ядерних сил РФ. Запуск ракети “Ярс” із космодрому “Плесецьк” в Архангельській області по цілі на полігоні “Кура”, що на Камчатці, здійснив бойовий розрахунок 33 ракетної армії ракетних військ стратегічного призначення збройних сил РФ.

За даними ГУР, ракета “Ярс” збилась з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань стратегічних ядерних сил РФ 25 жовтня.

Тоді (25 жовтня 2023 року) невдало завершився випробувальний запуск із підводного ракетного крейсера “Борей” балістичної ракети РСМ-56 “Булава”. Це вкотре засвідчило її ненадійність, зазначили у ГУР.

Також, за даними розвідників, серйозні проблеми Москва має також із важкою МБР РС-28 “Сармат” шахтного базування. Йдеться про один із ключових проектів в оголошеному РФ процесі модернізації стратегічних ядерних сил Росії.

Ракету “Сармат” у РФ створюють з 2009 року. Згідно з первинними планами Москви, її мали прийняти на озброєння ще 5 років тому ― у 2018-му, але дату постійно відтерміновували. Зрештою, “Сармат” прийняли на озброєння у вересні 2023-го ― після першого і єдиного повноцінного випробування, проведеного у квітні цього року.

“У порівнянні з виготовленою в Україні МБР РС-20 “Воєвода” створена їй на заміну ракета “Сармат” позбавлена будь-яких переваг у конструкції, головній частині чи методах подолання протиракетної оборони. Фактично “Сармат” ― недопрацьована, недосконала, сира ракета”, — наголосили у ГУР.

Як відзначили у розвідці, РФ має складнощі і з намірами вдосконалити повітряний компонент стратегічних ядерних сил. У межах часткової модернізації радянських бомбардувальників Ту-160 та Ту-95С росіяни мають здатність щорічно опрацьовувати 1-2 літаки. Заплановане на 2023 рік постачання нових стратегічних бомбардувальників Ту-160М2 перенесене на більш пізній термін, оскільки росіяни так і не змогли відновити виробництво нової версії двигунів НК-32.

“Усі перелічені проблеми стратегічних ядерних сил держави-агресора РФ ― прямий наслідок санкційної політики цивілізованого світу проти Москви за розв’язану нею війну проти України, а також неспроможності науково-технічної та промислової баз терористичної Росії виготовити необхідні компоненти на заміну імпортним”, — заявили у ГУР.

Раніше стало відомо, що президент РФ Володимир Путін у четвер, 2 листопада, підписав закон, що відкликає ратифікацію Росією Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Євросоюз засудив відмову Росії від участі в Договорі. Як заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, оголошене сьогодні рішення Росії відкликати свою ратифікацію ДВЗЯВ ставить під загрозу всю міжнародну архітектуру ядерного нерозповсюдження та контролю над озброєнням та несе загрози для світової стабільності.

Що відомо про ДВЗЯВ

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ) був схвалений 10 вересня 1996 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Його відкрили для підписання всіма країнами 24 вересня 1996 року.

Головна мета договору — це запровадження заборони на всі ядерні випробування — наземні, підземні, в атмосфері та під водою.

Держави, які є сторонами ДВЗЯВ, узяли на себе юридичні зобов'язання не здійснювати жодних ядерних вибухів, а також утримуватися від спонукання, заохочення або будь-якої участі в проведенні випробувальних вибухів. Оскільки договір безстроковий, заборона не має часового обмеження.

ДВЗЯВ підписали 187 країн і ратифікували 178. Сполучені Штати підписали, але не ратифікували договір. При цьому вони дотримуються мораторію на випробувальні вибухи ядерної зброї з 1992 року.