В Івано-Франківську вшановують пам’ять бійців, загиблих на Сході. Ветерани АТО, представники влади та жителі міста вирушили від кафедрального собору Святого Воскресіння, де напередодні відбулася літургія за загиблими захисниками України.
Люди пішли до Меморіального скверу, в якому відбудеться панахида та покладання квітів.
Мирослава Погорєлова - мама загиблого на Сході бійця. Її син працював поліцейським. Коли почалося збройне протистояння на Донбасі, то одразу вирішив піти воювати.
"Ми відговорювали його, щоб не йшов. Він сказав: "А хто, як не я?". Ну і пішов. 30-го числа ми дізналися, що був Іловайський котел, і що його вже немає. Аж четвертого вересня його поховали. Дуже бракує мені сина. Він у мене був єдиний, хоч і маю ще чотири дочки. Він був такий компанійський. Друзі всі його любили", - розповідає жінка.
Син Марії Турчин шість років вважався зниклим безвісти. Лише цього року у лютому за ДНК його знайшли серед невідомих загиблих, які були поховані у Дніпрі. Чоловіка перепоховали у рідному селі Озеряни Галицького району.
"Він дуже хотів йти воювати. Прийшов сам на воєнкомат. Його не брали. Скзали, сиди вдома, ми самі тебе покличемо. Він пішов в серпні. Казав: "Не дзвоніть – я сам буду дзвонити. І так не дзвонив. Ми не знали, де він. Три роки я їздила скрізь з чужими документами", - каже Марія Турчин.
Прийшов вшанувати пам'ять загиблих і Руслан Косенко. Чоловік - родом із Полтавщини, проте служить в Івано-Франківську. Теж воював в Іловайську. За декілька днів до утворення "котла" з пораненням потрапив з у госпіталь. Уже там дізнався про долю своїх побратимів.
"Там рота була 95-ї бригади. З мого міста (Кременчук - ред.) був цілий розрахунок. Потім дізнався, що половина з них загунула. Але вони - молодці, хлопці до останнього витягували, аби поховати. Деяких так і досі не знайшли", - розповідає чоловік.
Вшанувати загиблих прийшли їхні родичі, побратими і ті, хто через складну політичну ситуацію був змушений втікати з рідної домівки.
"Ми переселенці з Донбасу і Криму, які приїхали в 2014-му році на Франківщину, також приєдналися до цієї події. Вшановуємо пам'ять, роковини загибелі в Іловайському котлі. Схід і Захід завжди разом. Це єдина Україна. Ми ніколи не вважалися тут чужими. Знаємо, що рано чи пізно, але наша перемога буде", - каже голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Українці Донбасу і Криму" Любов Вагуріна.
За словами головного спеціаліста відділу Міністерства у справах ветеранів в області Володимира Веркальця, на Прикарпатті 143 сім’ї втратили родичів у війні з Росією на Донбасі.
"Ми підтримуємо тих рідних і близьких, які з нами будуть на ході. для того, щоб вони бачили, що пам'ять про їхніх рідних живе. Якщо ми не будемо пам’ятати, не будемо робити все – ми не доведемо до кінця ту справу, за яку на жаль загинули наші хлопці. а це є вільна, незалежна, процвітаюча Україна", - повідомив Володимир Веркалець.
Авторка: Галина Марійчин