Науседа в Нью-Йорку обговорив експорт українського зерна із Зеленським та Дудою

Оновлено
Президент Литви Гітанас Науседа під час пресконференції в Києві, 28 червня 2023 року. Фото: Владислав Мусієнко / Суспільне

Глава Литви Гітанас Науседа у Нью-Йорку поспілкувався із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Польщі Анджеєм Дудою.

Про це повідомив LRT із посиланням на адміністрацію литовського лідера.

Політики обговорили полегшення процедур перевезення зерна через Польщу та збільшення транзиту через Литву, щоб знизити тиск.

"Заради спільної, найважливішої мети — захисту Європи від агресивної експансіоністської політики Росії — розбіжності між Україною та Польщею мають бути вирішені якнайшвидше", — сказав Науседа.

За його словами, місце Польщі в наданні підтримки Україні "є винятковим, і необхідно знайти рішення, оскільки подальше поглиблення кризи було б безвідповідальним".

"У цьому випадку мовиться не про безпеку окремих держав, а всього регіону і навіть континенту. Як показує історія, тільки спільними зусиллями, підтримуючи й допомагаючи один одному, ми можемо протистояти небезпеці зовнішніх загроз. Тим часом суспільні розбіжності, незалежно від причин, не тільки підривають єдність, а й допомагають пропаганді противника", — додав глава Литви.

Прессекретар Зеленського Сергій Никифоров у коментарі Суспільному уточнив, що в президента України не було спільної зустрічі з колегами із Литви та Польщі. Ймовірно, Науседа бачився із Зеленським і Дудою порізно, втім формальної зустрічі з президентом України не було.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна

Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.

15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.

Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.

18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.