Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування чиновників.
"За" проголосували 299 депутатів, повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
"Рада підтримала у першому читанні відновлення е-декларування. За законопроєкт №9534 за основу — 299", — написав він у Телеграм і зазначив, що у документі багато змін і новацій.
Як зазначається у пояснювальній записці, зміни стосуватимуться спрощення порядку подання декларацій суб’єктам доступу до відомостей про них та членів їх сімей з реєстрів, банків, інформаційно-комунікаційних і довідкових систем; удосконалення декларування об’єктів у володінні чи користуванні особи, а також порядку і збільшення строків декларування суттєвих змін у майновому стані.
Законопроєкт передбачає, що декларації треба подавати не лише за цей рік, а й за попередні. Подаватимуть їх не пізніше 90 днів від набрання чинності закону "Про внесення змін до деяких законів України про спрощення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану".
Суб’єкти декларування, які беруть участь у воєнних діях, особи рядового і начальницького складу, поліцейські на період дії воєнного стану, або перебувають на тимчасово окупованих територіях, подаватимуть відповідну декларацію у строки - 90 днів від:
- визначення дати завершення активних бойових дій чи тимчасової окупації, на яких перебуває особа
- повернення до пункту постійної дислокації чи місця роботи
- припинення повноважень чи переведення особи на посади, які не передбачають безпосередньої участі у бойових діях, виконанні бойових завдань, посиленні охорони державного кордону, проведенні розвідки
- припинення або скасування воєнного стану.
Законопроєкт також передбачає відновлення спецперевірок відповідно до законів "про запобігання корупції", а також "про очищення влади".
Водночас згідно з документом, на період дії воєнного стану в Єдиному державному реєстрі декларацій у відкритому доступі відображатимуться декларації, але без:
- ідентифікаційного коду або номера паспорта громадянина України;
- місця проживання та місцеперебування об'єктів, зазначених у декларації;
- дати народження;
- номерів рахунку у банківській чи іншій фінансовій установі
- відомостей про населені пункти, де розташовані об'єкти, що вказуються у декларації;
- ПІБ всіх інших осіб, зазначених у декларації (крім суб'єкта декларування).
Як оцінили законопроєкт у Центрі протидії корупції
У ЦПК зазначили, що законопроєкт передбачає обмеження публічного доступу до надважливої інформації в деклараціях.
Серед головних ризиків:
1. На період воєнного стану пропонують ховати всі прізвища, окрім ПІБ декларанта.
"Це означає, що ПІБ всіх родичів та третіх осіб, на яких, оформлено статки, лишаться закритими від суспільства. Без інформації про третіх осіб також не буде зрозуміло, у кого посадовці орендують або купують житло чи інші дороге майно, позичають кошти, від кого отримують подарунки", — заявили у Центрі.
У ЦПК наголосили, що таким чином від суспільства можуть приховати "доброчинців", які дарують чи за безцінь продають декларантам дорогу нерухомість чи елітні авто.
"Попри те, що цю інформацію бачитиме НАЗК, наголосимо, що більшість корупційних статків було виявлено саме медіа та ГО, дані від яких, як і від решти суспільства, приховують", — йдеться у повідомленні.
2. Можна буде не декларувати будь-яке майно, якщо ринкова вартість користування ним коштує менше ніж 124 тис. грн. І якщо посадовець користується ним менш як 183 дні та/або два останні місяці звітного року.
У ЦПК вважають, що це дозволить чиновникам зареєструвати майно на родичів, зманіпулювати ціною його оренди, оскільки не зрозуміло, як саме має обраховуватись ринкова вартість, і взагалі не вказувати таке майно у декларації.
"Виглядає так, що на практиці перед декларуванням можна буде отримати псевдовисновок, що оренда квартири коштує невелику суму, і надалі прикриватися ним перед НАЗК і правоохоронцями. Таким чином, посадовці зможуть ховати, наприклад, елітну нерухомість, авто та інше майно, які оформлені на третіх осіб. ПІБ останніх законопроєктом теж приховують", — йдеться у повідомленні.
Як повідомила Голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Анастасія Радіна, що наразі норма про орендоване майно є компромісною і до другого читання її мають доопрацювати.
"ЦПК закликає народних депутатів забезпечити повернення декларування з відкриттям даних декларацій у тому ж вигляді, що й до початку вторгнення і без “дірок” із декларуванням майна", — йдеться у повідомленні.
Що відомо про декларування під час війни
Електронне декларування — один з важливих кроків антикорупційної реформи України після Революції Гідності.
У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року обов’язкове подання декларацій було призупинене.
Як повідомили у Transparency International Україна, лише третина всіх посадовців подали декларації за 2021 рік.
"Швидше за все, наступного року кількість поданих декларацій скоротиться ще більше, адже якщо їх подання перетворюється у «добровільне», то де-факто це означає демонтаж однієї з ключових антикорупційних реформ", — заявили в організації.
У вересні 2022 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт про повернення обовʼязкового декларування "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу" 8071. Антикорупційний комітет схвалив цей документ 18 жовтня 2022 року, але він досі не винесений на розгляд до Верховної ради.
30 січня 2023 року посли країн G7 та ЄС виступили за якнайшвидше ухвалення в Україні Державної антикорупційної програми та відновлення е-декларування та фінансового звітування політичних партій.
