Медійна ініціатива за права людини презентувала розслідування про вбивство бійців полку "Азов" під час теракту в Оленівській колонії № 120, що на окупованій частині Донеччини.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
Як розповіли автори розслідування Тетяна Катриченко і Марія Климик, для реконструкції подій ночі масового вбивства полонених з 28 на 29 липня 2022 року команда медійної ініціативи опитала свідків цього злочину. В момент вбивства вони перебували всередині бараку. Тоді внаслідок двох вибухів загинуло близько 50 "азовців", ще понад 70 отримали важкі травми.
"Ми з командою вирішили зробити паралельне опитування. Паралельне розслідування. Зрозуміло, що нам не вдалося за короткий час ми не могли встановити усе коло відповідальних. Ми не можемо говорити. що наше розслідування є остаточним. Але принаймні ми намагалися поговорити зі звільненими з полону військовослужбовцями, які були в бараку. Які були поранені. Які були потім на місці злочину в той день. І спробувати відтворити події для того, щоб зрозуміти, що сталося на території Оленівської колонії", — розповіла Тетяна Катриченко.
Марія Климик, співавторка розслідування, журналістка Медійної ініціативи за права людини, повідомила, що напередодні теракту полонених "азовців" почали переводити до окремого приміщення на території промзони.
"Ми намагалися відтворити зі слів звільнених хлопців, які перебували в ту ніч в бараку і з їх слів ми відтворили приблизно все, як відбувалося в період з 27 по 29 липня. Почалося все з того, що за тиждень до цієї події колонією почали ходити чутки про деякі списки. Тобто, людей кудись мали виводити. Згодом виявилося, що ці списки — це були ці 198 азовців, яких згодом перевели в цю промзону. Про існування цієї промзони до цього ніхто не знав. Однак за тиждень до події на цій закинутій території почалися робити ремонти. "Азовці" й досі не знають, за яких принципом складали цей список. Їх привели в промзону. Вони до останнього не розуміли чому саме в це місце. Це приміщення було зовсім не житлове", — зазначила вона.
За словами Марії Климик, 28 липня ввечері проводилося шикування. Російські окупанти перевірили усіх полонених за списком, після чого по одному завели назад в барак. На вулицю виходити їм заборонили, хоча до цього в інших бараках дозволяли виходити до відбою на вулицю і навіть там спати.
"Але саме в цій частині барака їм заборонили навіть ночувати на вулиці. Вони просилися лишитися на вулиці, бо було жарко. Але їм заборонили щось робити", — каже Климик.
За її словами, відповідальний за барак обійшов територію перед відбоєм. Він перевірив, чи всі полонені на місці.
"Перший вибух, який люди почули, він стався десь за територією колонії. Його почули не всі. Приблизно о 23:30 – 00:00 пролунав вибух вже всередині бараку. Опитаний нами військовий, який 29 липня приходив в цей барак опізнавати тіла, — він говорив, що в одній частині всі загинули. Там, де була будка, люди отримали важкі поранення, але вижили. В іншій частині отримали осколкові поранення", — каже авторка розслідування.
За її словами, полонені не отримали жодної медичної допомоги.
"Ніяких медиків не було. Їм заборонили заходити. Натомість прийшли полонені медики, які, почувши вибухи, одразу зібрали усі медичні засоби, які в них були. Вони чекали, поки до них прийде охорона. Але вони чекали години 2-3. Коли вони прибігли до цієї алеї, то опитаний нами медик — він описує це як дуже жахливу картину. Навіть після "Азовсталі" він ніколи не думав, що таке побачить. Хтось з хлопців біг, хтось повз. Усі в крові. З травматичною ампутацією. З черепно-мозковими травмами. З глибокими ранами черевної порожнини. Вони самостійно в такому стані добиралися до цієї алеї за допомогою. Медики мали дуже мало засобів. Як зазначають хлопці, потім вже хтось з охоронців почав кидати шматки тканини, щоб можна було перев'язати рани".
Зі слів медика, через те, що адміністрація колонії зовсім не квапилася надавати допомогу, п’ятеро поранених, яких вдалося витягнути з барака на алею, загинули від великої крововтрати або через тяжкі внутрішні травми.
"З моменту вибуху до того, як хлопців почали евакуювати, минуло шість годин. Весь цей час медики і самі поранені, які були не в критичному стані, своїми силами намагалися рятувати своїх побратимів", — розповіла Марія Климик.
Потім тяжкопоранених почали вивозити навіть не спеціальними каретами швидкої допомоги, а звичайними військовими КамАЗами. Їх туди клали на носилки один на одного.
"Хлопці були у важкому стані Але на це ніхто не зважав. Дорогою до лікарні в першому камазі загинули ще двоє або троє людей через те, що вони перевозились в неналежному стані. Як зазначає військовий, цей камаз їхав на великій швидкості. Не гальмував на ямах. Тобто, хлопці ще дорогою зазнали ще значних травм від способу їхнього транспортування", — каже Марія Климик.
Що відомо про теракт в Оленівці
Під час вибуху в ніч проти 29 липня, який пролунав на території колишньої виправної колонії у смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, була знищена будівля, де утримували українських військовополонених.
За даними росіян, загинуло понад 50 українських захисників, кількість поранених невідома. За даними Офісу генпрокурора України, поранень зазнали 130 людей. Серед утримуваних були зокрема захисники Азовсталі.
В українській розвідці вважають, що російські окупанти не мали наміру обмінювати полонених в Оленівці та умисно стратили їх, щоб приховати тортури та умови утримування. Генштаб ЗСУ повідомляв, що підрив колонії в Оленівці вчинили найманці ПВК "Вагнера" без узгодження з військовим керівництвом РФ.
3 серпня 2022 року генсекретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що Організація запускає місію для встановлення фактів трагедії в Оленівській колонії.
28 вересня Уповноважений з прав людини ВР Дмитро Лубінець повідомив, що створена генсеком ООН місія, яка мала розслідувати теракт в Оленівці, так і не прибула в Україну.
11 жовтня на підконтрольну Україні територію повернули тіла 62 українських військових. Серед них — загиблі в Оленівці.
Станом на 10 грудня 2022 року РФ утримувала в Оленівській колонії 150 українців. Україна закликає міжнародних правозахисників вимагати доступу до полонених в Оленівці.
Через п'ять місяців після створення місії Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію.
