"Ми дещо упереджені, але вважаємо, M1 Abrams — найкращий у світі". Як українці опановують американські танки

Танк M1 А1 Abrams на базі Графенвер в Німеччині, де тренуються українські військові. Танк M1 А1 Abrams на базі Графенвер в Німеччині, де тренуються українські військові. Фото: Олена Куренкова/Суспільне

Німецька Баварія, база Графенвер — найбільший тренувальний центр НАТО у Західній Європі. Білі намети, сірі контейнери мобільних пралень, блакитні душові кабіни. Крізь вікна автобуса нам кивають українські військові. З кінця травня вони тут навчаються працювати з танками M1 Abrams.

25 січня 2023-го США та Німеччина вирішили передати Україні танки свого виробництва — Leopard 2 та M1 Abrams відповідно. Але якщо німецькі уже беруть участь у контрнаступі, то Abrams очікуються в Україні на початку вересня — це підтвердили й американські військові на базі Графенвер. Нам, журналістам, вперше показують тренування на M1 Abrams, однак забороняють спілкуватися з українцями та знімати будь-що з побаченого — з міркувань безпеки.

Мотивація та мовний барʼєр

На цій тренувальній базі українські військові за останні півтора року бували часто — після того, як з початком повномасштабного вторгнення спільні американсько-українські навчання в межах Joint Multinational Training Group-Ukraine переїхали з Яворівського полігону на Львівщині. Відтоді тут, у Графенвері, та в іншому навчальному центрі в Німеччині — Гоенфельсі, навчалися користуватися різноманітними видами західного озброєння 12 тисяч українських військових.

База у Графенвері значна як за кількістю військового контингенту — тут постійно перебувають щонайменше 5500 американських військових, так і за площею — 225 квадратних км. Втім безпосередньо як тренувальний майданчик використовується не більше 20% території — це природоохоронна зона з купою зникаючих видів рослин. Про це згадуєш, коли спостерігаєш за навчаннями під палючим липневим сонцем опівдні — довкола відчувається аромат різнотравʼя.

Солдат армії США вказує дорогу бойовому танку M1A2 Abrams, на Балтійському контейнерному терміналі в Гдині 3 грудня 2022 року, фото: MATEUSZ SLODKOWSKI / AFP via Getty Images

Нині тут проходять тренування на M1 Abrams 1010 українських військових. Один з командувачів підрозділів американської армії, що тренує українців, перекрикує рев танків: "Моє вперше враження — те, як сильно я пишаюся американськими солдатами, які кожного дня вкладаються в навчання та розбудову високоефективних згуртованих українських військових формувань. І яка для мене честь бути поруч з воїнами ЗСУ, бачити їх такими натхненними, витривалими. Вони докладають усіх зусиль, аби бути ефективними у своїй надзвичайно складній місії".

Американські військові відзначають мотивацію та результативність українців, але говорять, певні формальні труднощі на початку все ж виникали. "Розрядіть зброю перед входом" — напис, продубльований з англійського "Clear weapon before entry". Такі двомовні таблички можна побачити на наметах, де мешкають та частково виконують "класну роботу" українські військові. Американці пояснюють: однією з перешкод для ефективного навчання був мовний барʼєр. Тож всередині танків на панелях керування найважливіші деталі й кнопки означили українськими назвами. 120-сторінковий посібник щодо функціонування M1 Abrams теж переклали українською. А ще навчальний процес супроводжують лінгвісти — усе для того, щоб уникнути труднощів в комунікації на будь-яких етапах.

Поетапне тренування

Навчання українських військових на цих машинах триває 12 тижнів — це прискорений курс, який допомагає здобути базові навички. "За цей час вони вчаться безпечно керувати танком, стріляти з нього. Ці 12 тижнів дадуть їм основу для роботи на цій машині. Якби нам дали 15 тижнів, ми б тренували їх 15 тижнів. Але час — це той ресурс, якого Україна не має. Ці хлопці зараз тренуються сім днів на тиждень, 24 години на добу", — розповідають інструктори.

Тренування на Abrams відбувається у декілька етапів. Усе починається з індивідуального рівня: ознайомлення з конструкцією танка та основами його керування на симуляторах. Потім військові переходять до етапу dry fire — вправ з імітації пострілів, а потім — life fire, тобто справжніх стрільб. Виглядає це так: три танки виїжджають на позиції й почергово стріляють по вказаних мішенях. Через особливості ландшафту потужний гуркіт від пострілу котиться рівниною з кількасекундною затримкою — після того, як танк похитнувся від пострілу.

Крім того, військові виконують різні сценарії — вдень та вночі, коли доводиться відпрацьовувати багато цілей одночасно. Потім на військових чекає етап бойового злагодження — вони навчаються діяти як рота і, врешті, як батальйон.

Бойовий танк M1A2 Abrams армії США на Балтійському контейнерному терміналі в Гдині 3 грудня 2022 року, фото: MATEUSZ SLODKOWSKI / AFP via Getty Images

Один з американських інструкторів, відповідальний за цей етап підготовки, розповідає, що перевагою є те, що американські військові отримують від українських колег інформацію про особливості поведінки російських військ на полі бою і намагаються їх враховувати під час тренувань.

"На них чекає девʼять днів інтенсивних групових тренувань. Ми починаємо чинити тиск "ворожою" силою: у нас є піхотний батальйон, машини, схожі на танки Т-72, БМП, гелікоптери та безпілотники, артилерія — усе, що дозволяє створювати середовище, яке максимально наближає до бойових умов. Хіба що без справжніх куль і снарядів. Спершу ми відпрацьовуємо певний сценарій, а потім залучаємо усіх учасників до того, щоби переглянути "бій" на великому екрані. Ми можемо обговорити кожен окремий кадр, рух", — кажуть інструктори.

Екіпаж танка М1 Abrams складається з чотирьох людей і значну частину навчань він зберігає цілісність. "Ми прагнемо до створення згуртованих, високоефективних команд. Тому не змішуємо людей постійно. Однак, якщо в майбутньому ставатимуться втрати, військові матимуть навички, щоб перейти до іншого танка і працювати там", — пояснюють інструктори. До речі, вікова категорія членів екіпажів широка — поруч з 21-річними хлопцями навчаються солдати, яким далеко за 60. Німецькі військові з іншої тренувальної бази розповідали, що до них на навчання приїхав 71-річний чоловік, який після 30-літньої перерви вирішив повернутися до бою. "Вони кажуть, що роблять це заради онуків, і це — дуже сильно", — говорять американці.

Танк M1 А1 Abrams на базі Графенвер в Німеччині, де тренуються українські військові. Фото: Олена Куренкова / Суспільне

У Графенвері українські військові тренуються не лише керувати танком та стріляти: боєздатність машини залежить і від вміння її обслуговувати. Тож американські механіки навчають українців швидко ремонтувати танк і повертати його на поле бою.

Ще близько 30 українських фахівців окремо ознайомлюються зі штурмовою машиною M1150 Assault Breacher Vehicle — вона створена на базі шасі танку M1 Abrams для знешкодження мін і вибухівок. Катковий мінний трал може кріпитися і безпосередньо на сам танк.

"Найкращий у світі танк"

М1 Abrams — основний бойовий танк третього покоління, що зʼявився на озброєнні США у 1980-му. Первісно США та Німеччина готувалися створити спільну машину, але потім ідея розділилася на дві — Німеччина створила Leopard 2, а США — М1 Abrams. Зі спільного в обох танків лишилася 120-міліметрова гладкоствольна нарізна гармата.

"Гадаю, ми будемо дещо упереджені, але вважаємо, що M1 Abrams — найкращий танк у світі, — усміхається один з американських інструкторів, коли я запитую про слабкі місця танка і те, як їх враховують у навчанні. — Я не говоритиму про конкретні слабкі місця, але скажу так: ми розуміємо певні обмеження системи й включаємо ці деталі в навчання, аби зробити усе можливе для захисту. Не лише Abrams, а усі танки вразливі до, наприклад, протитанкових систем. Ми у навчанні зосереджуємося на тому, як дозволити танку зайняти таку позицію на полі бою, щоб бути у безпеці. Навіть найдосконаліші системи не завжди дають передбачити усі кінетичні ефекти при кожному конкретному вибуху. Однак Abrams — дуже живуча система".

***

На тренувальному майданчику у Графенвері від американських військових, які пояснюють деталі тренувань та діляться враженнями за вже пройдені тижні навчань, часто звучить слово "обовʼязок" — допомогти українцям у їхній боротьбі, та “гордість” — за те, що вони долучені до цієї справи.

"Ми пишаємося, що беремо участь у цій місії. Тренуючи українських товаришів і наші солдати стають більш фаховими, адже ми навчаємося одне в одного. Це була одна з найбільш значущих місій за усю мою 25-річну карʼєру бойового офіцера", — каже один з американських інструкторів.