"У нас немає варіантів, альтернативних до членства". Чого Україна чекає від саміту НАТО

Прапори НАТО і країн-членів Альянсу у Вільнюсі, Литва, 9 липня 2023 рік. AP/Mindaugas Kulbis

“Вільнюс має стати тим місцем, звідки добрі новини дійдуть до українського народу”, — заявив президент Литви Ґітанас Науседа напередодні саміту НАТО у Вільнюсі. На ньому Україна хоче почути від лідерів країн Альянсу чіткі сигнали на підтримку її майбутнього членства в НАТО. Проте Альянс навіть досі не погодив декларацію щодо надання гарантій безпеки Україні.

“Найкраща гарантія безпеки для України — стаття 5 (статуту НАТО, у ній йдеться про колективну безпеку, тобто про те, що напад на одного члена НАТО означає напад на усіх — ред)”, наголошують в Офісі президента України. Що зі вступом України в НАТО та які гарантії безпеки можуть запропонувати Україні на саміті в Вільнюсі — розповідає Суспільне.

Що зі вступом України до НАТО

Саміт у Вільнюсі пройде поруч з кордонами країн, які НАТО розглядає як загрозу — Росії та Білорусі. Україна очікує від нього "чіткого сигналу, конкретних речей", як висловлювався президент Зеленський, а саме — запрошення країни до Альянсу. "Нам потрібна ця мотивація, нам потрібна чесність у наших відносинах", — говорив президент України під час турне країнами Альянсу напередодні саміту.

Україна чекає на запрошення від Альянсу ще з вересня минулого року, відколи Зеленський, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та премʼєр-міністр України Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України до НАТО за пришвидшеною процедурою. Як приклад наводили Фінляндію та Швецію — перша шлях до вступу пройшла менш ніж за рік, друга отримала запрошення на вступ, але наразі ще залагоджує суперечливі моменти з Туреччиною.

Президент Володимир Зеленський, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО. Фото: Офіс президента

Аргументи, які найчастіше лунають проти подібної процедури для України — для такого пришвидшеного вступу країна має відповідати стандартам НАТО, та в ній не має йти війна. Інакше, усі країни Альянсу стають стороною конфлікту. Подібна позиція у майже десятка країн-членів НАТО, тобто у третини складу Альянсу.

"Фінляндія та Швеція — це геть інший випадок. Вони були інтегровані в НАТО, у них була підготовка військових за зразками НАТО, у них було обладнання та зброя НАТО, і все відповідало стандартам Альянсу. А ще у Швеції та Фінляндії не було війни, або, скажімо так, територіальних суперечок з іншими країнами. Немає швидких шляхів навіть для Швеції та Фінляндії. Вони весь час готувалися, виконували вимоги, щоб стати країною НАТО", — говорить Дарюс Антанаітіс, майор литовської армії в запасі, військовий експерт.

Наразі, за словами віцепремʼєрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, найбільше лобіюють запрошення України до НАТО союзники з центральної та східної Європи (для яких вступ України до Альянсу означатиме й власну безпекову вигоду) та кілька ключових держав ЄС, зокрема Франція та Італія. Угорщина ж, наприклад, "як член НАТО зберігає право виступити проти на будь-якому етапі", говорить Стефанішина, але немає відчуття, що це "може бути "чорним лебедем", який заблокує процеси".

Натомість як повідомляли джерела The Telegraph, проблема може виникнути з іншою країною — Німеччиною, яка може під час саміту змістити увагу зі вступу України до НАТО на альтернативні гарантії безпеки. Усе — через пересторогу, що запрошення України до Альянсу ще більше роздратує Росію. Та як пояснювала Ольга Стефанішина, насправді запрошення до членства — це лише початок процесу і не означає негайний вступ. “Зараз відбувається початок контрнаступу, і рано чи пізно вибудована росіянами оборона буде прорвана. Для нас важливо, щоб у цей найважчий період українці, бійці ЗСУ почули потужний сигнал від союзників”, — каже Стефанішина.

Цього швидше за все не станеться, але Україна може почути про альтернативні безпекові гарантії.

Які можуть бути гарантії безпеки

Напередодні саміту у Вільнюсі видання Politico повідомило, що США, Велика Британія, Франція і Німеччина ведуть переговори, щоб погодити спільну декларацію про гарантії безпеки для України. За інформацією видання, країни обговорюють це вже кілька тижнів з Києвом, а також звернулися до інших союзників по НАТО, ЄС і "Великої сімки".

Ідея таких гарантій — компроміс для усіх країн, які збройно підтримують Україну, навіть якщо вони проти її вступу до НАТО вже зараз. Та будь-які дискусії про гарантії безпеки представники української влади сприймають скептично. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що саме вступ до НАТО є єдиною прийнятною безпековою гарантією.

"У нас немає особливих варіантів безпеки для нашої країни, альтернативних до членства України в НАТО. Якщо ми хочемо перемогти у війні й запобігти наступним вторгненням РФ, нам потрібно стати членами НАТО. Мало того, це важливо для самих членів НАТО, зокрема для східного флангу Альянсу. Багато наших друзів, партнерів з країн Балтії, центральної й східної Європи, навіть нордичних країн це розуміють і просувають на дипломатичному рівні потребу запросити в Україну в НАТО і надати нам максимально прискорено процедуру членства", — говорить Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і президент Литви Гітанас Науседа на двосторонній зустрічі перед самітом НАТО у Вільнюсі, Литва, 10 липня 2023 року. Фото: AP

Основна причина скептицизму щодо альтернативних гарантій безпеки, які обговорювалися в публічному полі — їхній ймовірний зміст і те, як вони проєктуються на українську дійсність. На червневій зустрічі міністрів оборони НАТО глава оборонного відомства США Ллойд Остін на питання Суспільного про такі альтернативи уник прямої відповіді. Президент Байден пізніше згадав про "ізраїльську модель" безпекових гарантій. Вона передбачає укладання низки міжурядових угод про військово-технічне співробітництво та фінансування оборонних проєктів. По суті, йдеться про підтримку обороноздатності України — щоб у майбутньому вона могла сама себе захистити, якщо навіть і не зможе стати членом НАТО.

"Все ж таки основною гарантією безпеки для Ізраїлю є наявність ядерної зброї (сам Ізраїль її наявність не визнає — ред). Другий варіант, який обговорюється — "корейська модель". Йдеться про перемирʼя, яке уклали Північна та Південна Кореї 80 років тому. Дотримання цієї умови гарантували 300 тисяч американських солдатів. Американські бази були поблизу Сеула десятиліттями, і досі там перебуває 25-30 тисяч солдатів. Чи готові США відправити 300 тисяч солдатів до нас і побудувати бази вздовж кордону в 1300 кілометрів?", — каже Каленюк.

Дарюс Антанаітіс, втім, розглядає безпекові гарантії такого штибу гарним проміжним варіантом — поки Україна не стала членом Альянсу. І каже, є шанси почути про них під час саміту у Вільнюсі.

"Йдеться не лише про модель Ізраїлю, але й Південної Кореї та Тайваню. І як ми бачимо з практики, це працює добре. Йдеться про певні альянси — наприклад, у випадку Південної Кореї чи, скажімо, тихоокеанського регіону, ми повинні говорити про альянси Канади, Сполучених Штатів, Австралії, Нової Зеландії та навіть Німеччини та Франції. У випадку з Україною це можуть бути Сполучені Штати, країни Балтії та Польща, Німеччина, Велика Британія, які гарантуватимуть безпеку. Найідеальнішим рішенням для України було б, по-перше, виграти війну, по-друге — отримати такі гарантії, як у Тайваню, Ізраїлю, Південної Кореї, а потім — дорожню карту на вступ до НАТО", — говорить Антанаітіс.

Чи варто чекати широкого кроку від НАТО

Незадовго до саміту у Вільнюсі в інтервʼю Суспільному очільник МЗС України Дмитро Кулеба наголошував: "крок до членства України в Альянсі буде зроблений — питання, наскільки він буде довгим, наскільки широко занесуть ногу і поставлять". Важливим кроком, про який стало відомо у переддень початку саміту, стало рішення скасувати План дій щодо членства (ПДЧ) для України на шляху до вступу в Альянс. За словами Кулеби, це має скоротити шлях України до НАТО. Україна давно виступала за скасування ПДЧ — документу, що визначав комплекс заходів, які треба виконати, щоб стати частиною НАТО. Тепер, коли йдеться про прагнення прискореного вступу за моделлю Фінляндії й Швеції та наближення до стандартів НАТО використанням західної техніки на полі бою, ПДЧ втратив актуальність.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Фото: Олександр Брамський / Суспільне

Про кроки назустріч говорив і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, обіцяючи "зміцнити політичні звʼязки" України та Альянсу — навіть якщо формальне запрошення стати частиною НАТО для України цього разу не прозвучить. Вільнюський саміт також покладе початок роботі Ради Україна-НАТО. Це, за прогнозами Столтенберга, зробить звʼязки НАТО й України ще тіснішими — Київ зможе бути присутнім на деяких зустрічах та брати участь в ухваленні рішень Альянсу. 12 липня в засіданні Ради має взяти участь і президент Зеленський.

Чи не головним реалістичним очікуванням саміту у Вільнюсі є оголошення нових пакетів збройної допомоги. Столтенберг уже анонсував багаторічний пакет допомоги від Альянсу, який наблизить Україну до стандартів НАТО. На думку Даріуса Антанаітіса, Україні варто зосередитися саме на цьому аспекті як першочерговому:

"Вступ до НАТО не є головною проблемою, найголовніше для України зараз — вижити, захистити громадян від нападів Росії. І саме з цієї точки зору ми повинні дивитися на саміт НАТО. Тому я розраховую, що важливі рішення можуть прозвучати щодо озброєння, зокрема щодо авіації. Ми постійно чуємо, що Україна потребує винищувачів F-16, але це не єдиний вид бойової авіації. Україні також потрібні ударні вертольоти, штурмовики А-10, які розробили для боротьби з танками, особливо з радянськими й російськими. Тож це важливий меседж, який може почути Україна".