Екскомандиру львівського "Беркуту" Ростиславу Пацеляку повідомили про нову підозру

На фото екскомандир львівського "Беркуту" Ростислав Пацеляк. Офіс Генерального прокурора

Колишньому командиру батальйону міліції особливого призначення "Беркут" у Львівській області Ростиславу Пацеляку повідомили про нову підозру. Ексберкутівця звинувачують у привласненні зброї, щоб приховати факт її використання проти протестувальників. Про це повідомили у пресслужбі Офісу Генерального прокурора.

Як встановили слідчі, 20 лютого 2014 року екскомандир "Беркуту" привласнив 10 помпових рушниць "Форт-500 М-1". Це було потрібно для того, щоб приховати факт використання працівниками "Беркуту" та іншими підрозділами органів внутрішніх справ цієї зброї проти учасників акцій протесту на Майдані 18 лютого. Зокрема, на вулицях Інститутській, Шовковичній та Кріпосному провулку в Києві.

"Правоохоронці здійснювали постріли в мітингувальників набоями ударно-травматичної дії та набоями, спорядженими свинцевою картеччю. В результаті цього від отриманих вогнепальних поранень загинуло 3 учасників акцій протесту, 10 – отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості", — повідомляють в Офісі Генпрокурора.

Ростиславу Пацеляку повідомили про нову підозру — у привласненні вогнепальної зброї та перевищенні службових повноважень (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 365 КК України).

Раніше, 25 квітня, суд обрав ексберкутівцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Тоді підозрюваному інкримінували організацію злочинного наказу, перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, умисних вбивств та закінчених замахів на вбивства, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, вчинення терористичного акту (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 121; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України).

Що відомо про справи Майдану

Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву Революція гідності. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.

ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".

Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та інших. Більшість з них нині переховується в Росії. Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.

Сукупно у всіх містах України розслідується більше ніж 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.

28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.

29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.

Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.

У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 "тітушок", причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.

5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.

Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у "Справах Майдану" за процедурою спеціального судового провадження.

У лютому 2023 року адвокат сімей героїв Небесної сотні Віталій Титич повідомив, що у 60 провадженнях стосовно тяжких злочинів проти учасників Революції гідності спливають терміни давності, однак стан судової системи України становить проблеми для об’єктивного судочинства загалом.

Читайте також

Ексзаступника секретаря РНБО Сівковича судитимуть за розгін студентів під час Майдану

Справа розстрілів на Інститутській: суд почав слухати виступи потерпілих і родичів