Оголошення вироку у справі MH17 стало довгоочікуваним днем для близьких 298 загиблих на борту Боїнга-777, збитого у небі над Донбасом у 2014 році. Понад шість років слідства та два з половиною роки судових засідань закінчилися: трьох підсудних — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського й Леоніда Харченка, Окружний суд Гааги визнав винними у збитті літака та вбивстві його пасажирів. Четвертого — Олега Пулатова — виправдали за браком доказів.
Ми спостерігали за оголошенням вироку з Нідерландів і розповідаємо про головне, що залишилося за кадром у день напередодні оголошення вироку, безпосередньо 17 листопада та після.
Передчуття
Петер Лангстраат знімає з почесного місця у кабінеті адвокатську тогу, розгладжує білосніжний комір на ній і складає її з собою. Це — уніформа, яку він наступного дня одягне на судове засідання у справі MH17, де він захищає інтереси родин загиблих. Перед тим, як вимкнути світло в приміщеннях контори в середмісті Роттердаму, Петер дістає шкіряну сумку. Каже, завтра прийде на засідання з оголошення вироку саме з нею, бо із суду доведеться нести неабияку пачку паперів — текст вироку, який на закритій частині засідання адвокатам родин та єдиного з чотирьох підсудних офіційно передадуть на подальше опрацювання.
У справі MH17 — близько 75 тисяч сторінок, і майже усі вони, роздруковані, лежать на столі у Лангстраата. Петер жартує, що з його робочого місця помітно, що він далека від технологій людина. Лангстраат, як і інші семеро членів команди захисту родин загиблих, — адвокат, що має досвід роботи зі складними справами, як ця — і за масштабами катастрофи, і за специфікою воєнного конфлікту, на тлі якого вона сталася. Водночас за його словами, справа MH17 — все ж безпрецедентна для нідерландського судочинства.
"Це була найбільша атака на цивільне населення Нідерландів з часів Другої світової, тож ця справа особлива. Але не лише цим. Також тим, яка кількість слідчих була залучена. Вони перевірили десь півтора мільярда вебсторінок, прослухали 150 тисяч телефонних дзвінків. Судовий процес коштував Нідерландам десь 60-70 млн євро. Тож це справа, яка не має аналогів", — говорить адвокат. А ще вона — емоційно складна, насамперед для родичів загиблих. Хоча рік тому, коли вони свідчили у суді, оповідаючи про втрати й демонструючи речі загиблих близьких, ком у горлі відчували й адвокати, і судді, зізнається Лангстраат.
Це ж каже й Роббі Улерс, який у катастрофі MH17 втратив двоюрідну сестру Дейзі. Він не свідчив у суді, оскільки не є близьким родичем, але говорить, слухав виступи інших родичів: "Мене ці розповіді занурили у події 2014-го року. Я ніби знову повернувся до Грабового (неподалік якого було збито Боїнг-777 — ред.), до людей, що переживають війну, про яку вони не просили. Це було важко, я не дослухав ці розповіді до кінця".
У 2014-му, за три місяці після катастрофи, Роббі одним з перших серед родичів загиблих вирушив на місце падіння Боїнга. Каже, родина Дейзі була вбита горем, ба більше — гнітило те, що доти ані частини тіл, ані речей загиблих рідним ніхто не показав. Так, вирішили, що саме Роббі — колишній військовий, вирушить до Грабового. У переддень вироку чоловік у розмові з нами пригадує деталі тієї поїздки: з Нідерландів до Києва літаком, потягом до Дніпра та на таксі до окупованого Донецька. І далі — у команді журналістів, дивом отримавши доступ до місця катастрофи. Роббі показує фото "перепустки", виданої "Народным фронтом Новороссии" для цього візиту.
Ми говоримо з ним в одному з приміщень урядової нідерландської організації, яка займається підтримкою та допомогою з працевлаштуванням українських біженців після початку повномасштабного вторгнення. Вечорами Роббі навчає грати на гітарі українських дітей у передмісті Амстердама. Чоловік зауважує, що його емпатія до українців пов’язана частково і зі справою MH17. За його словами, причетність Росії до катастрофи була для нього від початку очевидною.
"Цей суд буде дивним, тому що люди які скоїли злочин, не будуть на ньому присутні. Але я знаю, багато сімей його відвідають — з різних країн, зокрема й з Австралії, і, певна річ, нідерландські сім’ї. Найважливіше, щоб там дійсно було правосуддя, тому що ми хотіли б почути слова від судді: "Ось це сталося і ви винні в цьому". Але цих людей тут не буде, однак ми сподіваємося що десь вони припустяться промаху у майбутньому і ми зможемо їх спіймати. Ви ніколи не знаєте, що може статися. Знаєте, я все ще вірю в карму", — каже Улерс.
Інші родичі загиблих, з якими ми спілкуємося, теж кажуть, що радше очікують самого факту оголошення вироку. Мовляв, розуміння, що саме сталося 17 липня 2014-го і покарання винних не поверне втрачених близьких, але додасть певного спокою. Берт Лантіг — старший редактор нідерландської газети Voklskrant, що висвітлювала справу із зали судового комплексу Схіпхол 2,5 роки, говорить, за цей час увага нідерландців до справи змінювалася.
"Для багатьох, це щось таке, що відбулося давно. Злочин було скоєно 8 років тому. Це природно, що увага до нього згасає, але я впевнений, якщо суддя визнає підсудних винними, це буде величезним вибухом для світу та позначиться на іміджі Росії", — каже він.
Читайте також: "Він за 20 хвилин до посадки сказав, що боїться сідати в літак" — брат загиблого у катастрофі Боїнга MH17
Інтрига
Судовий комплекс Схіпхол розташований поблизу летовища, звідки 17 липня 2014-го злетів Боїнг-777: без кінця видно й чути, як злітають та сідають літаки. Щоб потрапити всередину, потрібно спеціальне запрошення, фільмувати у залі суду заборонено. Більшість журналістів гуртуються під колонадою зовні будівлі, ховаючись від зливи. Час від часу до них виходять поділитися очікуваннями родичі загиблих. Їх на оголошення вироку приїхало понад двісті, причому не лише з Нідерландів, а й з Австралії, Британії та інших країн, чиї громадяни були на борту літака.
Австралієць Роберт ван Хайнінген, який втратив в катастрофі брата, його дружину і племінника, розповідає журналістам про близьких стримано, але помітно, як його очі блищать від сліз. Каже, йому достатньо, що імена причетних та основна версія того, що сталося, відомі, але зауважує: "Радий, що ми живемо в Нідерландах, де є правила публічного засідання, а не у РФ, де у вас немає свободи слова".
Сандер Ессерс, який втратив у 2014-му старшого брата, його дружину та двох дітей, каже, усі ці роки відчував провину за те, що не відмовив брата сісти на літак. Можливо, каже, якби він затримався на рейс, це врятувало б й інших пасажирів. "Мій брат лише за 20 хвилин до посадки сказав, що боїться сідати в літак, бо відчуває що не повернеться живим. Він побачив маршрут, який проходив над східною частиною України, був наляканий, і спитав, чи варто йому сідати на літак. Він тоді, за місяць до цього, перехворів, ще відновлювався і я подумав, він боїться через це. Але він сказав, що боїться лише через те, що вони летітимуть над сходом України. Ми трохи поговорили й він сказав, щоб я продовжував займатися музикою. Це було його прощання зі мною. А тоді у мене не вкладалося в голові, чому він говорить так дивно", — розповідає Ессерс.
Чоловік каже, з братом вони обговорювали події у світі, зокрема й наслідки окупації Росією Криму у 2014-му, і це допомогло йому краще зрозуміти політику РФ. "Судді тут справедливі. Якщо вони скажуть, що підсудні відігравали відповідні ролі в цьому і це доведено, це буде дуже добре і стосуватиметься не тільки чотирьох підозрюваних, але й Росії загалом. Це важливо не тільки для людей, що втратили родичів, а для ширшої історії", — говорить Ессерс.
Піт Плуг, родич трьох жертв трагедії MH17, член правління фонду "Авіакатастрофа" теж наголошує, що довіра до нідерландського суду висока.
"Для нас важливий вирок незалежного суду. Він має відповісти на чотири питання. Чи це була система "Бук"? Чи вона прийшла з Росії? Чи була ракета випущена з місця, розташованого поблизу Первомайського? І чи це було на території, яка була окупована сепаратистами та росіянами? Отже, це дає нам багато інформації про роль Росії в справі MH17. І це може бути найважливішим питанням. Я думаю ми завжди знали, що ці четверо підозрюваних, якщо вони будуть засуджені, ніколи не відсидять терміни у в'язниці. Але все одно важливо довести справу до кінця", — каже Плуг.
Родичі заходять до судового комплексу. Серед натовпу біля входу до Схіпхолу помічаємо Лангстраата та інших адвокатів родин загиблих. Лангстраат тримає ту саму сумку для паперів, яку напередодні показував у своєму кабінеті. Дві наступні години усі в залі суду та медіацентрі вслухаються у слова головуючого судді Хендріка Стейнхауса, що оголошує вирок.
Читайте також: "Путін має постати перед трибуналом": батько загиблої дівчинки розповів про справу MH17
Полегшення
Саме це слово ми чуємо майже від усіх, з ким спілкуємося після оголошення вироку. Трьох обвинувачених — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського й Леоніда Харченка, визнали винними у збитті Боїнга рейсу MH17 та вбивстві 298 людей. Суд вирішив, що збивати пасажирський літак наміру у винуватців (хоча слідство ще з’ясовує, хто саме безпосередньо запускав ракету з "Бука") не було, вони радше цілилися в український військовий літак. А втім, намір тут не є принциповим і не є пом'якшувальною обставиною. Одного з підсудних — росіянина Олега Пулатова — єдиного, чиї інтереси в суді представляли двоє нідерландських адвокатів, суд виправдав.
Після засідання одна з адвокаток Пулатова, Сабіне тен Дусхатте, розкаже нам, що коли вони сповістили про рішення російську адвокатку чоловіка — Олену Кутьїну, та "майже плакала від щастя". Але про полегшення говорять після оголошення вироку і родичі загиблих. Петер і Джессіка Батц, чий 12-річний син загинув у катастрофі MH17, кажуть, що хоча одного підсудного й відпустили "розслідування проведено добре і рішення базується на належних доказах".
Реакція родичів у фокусі уваги преси. Довкола охочих поділитися враженнями від рішення суду і самого судового засідання рідних загиблих збирається чи не більше журналістів, аніж біля речників суду та представників слідства. Роббі Улерс у поспіху показує нам на натовп, який зібрався біля Сілейни Фрейдрикс — однієї з найбільш публічних серед родичів, матері загиблого 23-річного Брайса та іронічно зауважує, що це все "мовби в кіно".
"Я відчуваю не задоволення, але полегшення. Те, що ми сьогодні почули, ми про це могли лише мріяти. А ще те, що суддя сказав про причетність Росії. Я не розраховував, що вони це скажуть саме так — думав, може, непрямо. Тож тепер увесь світ бачить: Росія винна у тому, що з її території "Бук" транспортували з Курська на схід України", — каже Антон Котте, родич трьох жертв трагедії MH17, член правління фонду "Авіакатастрофа".
У рішенні суду прозвучало саме те, що він і очікував почути: на момент збиття Боїнга псевдореспубліки на Донбасі перебували під контролем Росії, і зенітно-ракетну установку "Бук", з якої запустили ракету теж транспортували з її території, як це раніше встановило слідство. Це була основна версія подій, на яку спирався суд — попри усі спроби її оскаржити, до яких вдавалися адвокати Пулатова. Піт Плуг відзначає, що це — важливе рішення "не лише для Нідерландів, а й для решти світу".
"Пасажири рейсу MH17 були фактично першими неукраїнськими жертвами війни, яка почалася вісім років тому з Криму, з Донбасу. І яка досі триває. Зараз це більше формальна війна. Вісім років тому це були "зелені чоловічки", але насправді йшла війна", — каже Плуг.
Про полегшення щодо того, що у справі поки що поставлено крапку, говорить нам і Дігна ван Бутцелар — очільниця Об’єднаної слідчої групи, яка усі ці роки займалася справою MH17. І вона, і речники від суддів та прокурорів відзначають: складна справа нарешті отримала завершення і нідерландське судочинство гідно впоралося з нею. А той факт, що одного з підсудних виправдали, лише підтвердив, що процес не був політично вмотивованим.
Тепер належить вирішити низку інших питань: наприклад, які суми компенсацій отримають сім'ї загиблих. Суд оголосив, що загалом на компенсації виділено 16 млн євро: саме виділено, бо ці кошти родинам має сплатити уряд Нідерландів впродовж восьми місяців. Ці суми теоретично мали б компенсувати троє винних — Гіркін, Дубинський та Харченко, однак вони суди у Нідерландах ігнорували. Пулатову нічого сплачувати не доведеться.
Подальша його доля і загалом справи MH17 залежатиме від найближчих 14 днів після вироку — поки його теоретично ще можна оскаржити. "Прокурор може подавати апеляцію і троє інших підсудних можуть подавати апеляцію у своїй справі, а Пулатов ні. Ви не можете подавати апеляцію на власне виправдання. Тепер маємо зачекати, чи не буде це робити прокурор. Можу припустити, що прокурори не будуть — адже у них вже є три вироки. Коли подається апеляція, є великий ризик, що все буде переглянуто знов — факти, вирок, обвинувачення будуть оцінені наново", — говорить Сабіне тен Дусхатте, адвокатка Пулатова.
"Розслідування не закінчується з вироком. Ми знаємо, що підсудні, які є зараз — не натискали на кнопку. Тож хто ті, що натискали? Хто давав їм інструкції? Ми також знаємо, що ця військова техніка могла бути доставлена з точки А до точки Б лише тоді, коли хтось на горі цієї ієрархії, тобто ймовірно, хтось у Кремлі, дав на це добро. Ці люди, імена яких ми знаємо, уможливили доставку "Бука" від 53 зенітно-ракетної бригади у Курську до місця запуску ракети й назад. Виходить, у нас є пробіли у цьому ланцюжку", — каже Петер Лангстраат.
Наступного дня після оголошення вироку, коментуючи свої враження від фіналу судового процесу, Роббі Улерс написав у Facebook: "Це ще не кінець".
Читайте також
"Я не думаю, що Путін буде в Гаазі, живим він туди не добереться" — заступник міністра оборони Чехії
"Ми оголосили терористичним російський режим — нинішній, не майбутній" — член парламенту Естонії
Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить