Парламент Естонії 18 жовтня підтримав резолюцію про визнання Росію державою-спонсором тероризму, а також засудив спробу РФ анексувати окуповані українські території. Ерік Кросс — член парламенту Естонії, екскерівник розвідувальних служб країни та колишній радник президента Естонії з національної безпеки, розповів Суспільному, що означає ця резолюція, як вона вплине на відносини його країни з Росією та на росіян, які нині живуть на території Естонії.
Що означає ця резолюція? Це суто політичний жест підтримки України чи вона призведе до якихось змін?
По-перше, так, це відповідь на запит Верховної Ради України й президента. Україна закликала світову спільноту заявити, що Росія — це держава, яка підтримує тероризм. Ми це почули. Минулого тижня ми брали участь і у сесії Парламентської асамблеї, де також ухвалили резолюцію, яка серед іншого, закликала ПАРЄ оголосити російський режим терористичним.
По-друге, ми сподіваємося, що інші країни Європейського Союзу та усього вільного світу наслідують цей приклад. І по-третє, я вважаю, що це адресовано також російському народу. Бо ми не оголошували Росію терористичною державою. Ми оголосили таким російський режим — нинішній, не майбутній, що дає висновок, що з таким режимом важко вести переговори.
Декларація про терористичний режим не несе прямих правових наслідків. В американській правовій системі по-іншому — там за цим стоять закони, але не в Європі. Тому в певному сенсі можна сказати, що це політична декларація. Крім того, звичайно, це моральна декларація. Ми відчували, що маємо це зробити.
Але це також відкриває і новий ментальний простір. Згадайте російське вторгнення в Грузію у 2008-му — і тоді був злочин агресії, естонський парламент також це декларував. Але подібні заяви країни не робили масово. З такою ж проблемою ми зіштовхнулися у 2014 році. Тоді почалася агресія проти України, анексія Криму, вторгнення на схід країни — це були такі ж злочини агресії, таке ж порушення міжнародного права, Статуту ООН. Але слова, які тоді використала міжнародна спільнота, були скромними.
Якщо ви називаєте вторгнення чи агресію втручанням, або окупацію — сепаратизмом, це теж саме, що коли у вас рак, а лікар каже: "Це грип". І так само, якщо ви вчиняєте злочин агресії, але світ каже: "Ну, це громадянська війна", тоді вам не можуть надати належної відповіді. Тому важливо, щоб ми не повторювали помилки, і називали речі своїми іменами. І, на щастя, це було зроблено.
Війну проти України кваліфікували як агресію, Генасамблея ООН не визнала анексовані території російськими. Злочини геноциду та воєнні злочини тепер хоча б називаються воєнними злочинами.
Але зараз російська влада використовує терористичні методи. Їхня ціль — цивільні, вони запускають дрони для обстрілу Києва, Харкова, інших міст. Їхньою ціллю є інфраструктура, а це типова тактика терористів. Тож ми не можемо вдавати, що це не так. Це змушує Естонію і, сподіваюся, незабаром інші країни, почати думати, як впоратися з цією ситуацією.
Тож ця резолюція не має прямих юридичних наслідків, але це спрямує наше мислення в правильному напрямку. Нам потрібно почати відповідати на запитання: "Що це означає?" Світ повинен почати обговорювати, яким він буде після перемоги України.
Читайте також: Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить
Чи зміняться торговельні відносини між Естонією і Росією?
У нас залишилося не так багато відносин з РФ. Але я впевнений, що це питання поставлять, окрім тих, з якими ми й так зіштовхуємося: "Як ви можете мати справу з державою-агресором?", "Як ви ставитесь до громадян цієї держави?", "Які будуть наслідки?".
Наступне питання: "Як ви поводитеся з урядом, який був оголошений терористичним?". Це, очевидно, має означати вкрай обмежені відносини, можливо, припинення будь-яких переговорів. Чи буде це зачіпати спортивні та культурні заходи? Те, що сталося сьогодні, — політична декларація, але тепер уряд і парламент прийдуть до того, щоб надати змісту цій новій реальності.
Що це означає для росіян, які нині живуть на території Естонії?
Російські громадяни, які живуть в Естонії та мають посвідку на проживання, не відчують негайного впливу. В Естонії точаться дебати про право громадян Росії голосувати на місцевих виборах. Зараз це можна робити. Але є пропозиція, що принаймні під час війни, поки країна їхнього громадянства вчиняє міжнародні злочини, право голосу треба призупинити. За пропозицію ще не проголосували — поки йде дискусія.
В Естонії проживають російські громадяни з ПМЖ, які досягли мобілізаційного віку. Якщо Росія спробує їх мобілізувати й вони будуть відчувати, що їх змушують це робити, ми будемо їх захищати, не дамо росіянам прийти і їх зловити. Позиція уряду така, що ми не заохочуємо їх їхати. А якщо вони вирішать поїхати, втратять прописку. Така політика була з самого початку: якщо російський громадянин з Естонії поїде на війну на боці Росії, то дозвіл на навчання буде призупинено, буде заборона на в’їзд. Отже, вони не зможуть повернутися.
Читайте також: "Нова фаза війни йде проти всіх зобов’язань до миру, які давала Росія у минулому, і за це буде покарання" — голова ПАРЄ
Чи складно було приймати цю резолюцію?
Ні. У нас були досить грунтовні дискусії. В розробці тексту брала участь кожна партія. Деякі хотіли зробити документ ще жорсткішим. Але зрештою ми все узгодили. Було важливо вказати на тероризм. Також ми закликаємо створити міжнародний трибунал, і знову підтвердили, що не визнаємо анексій.
Але ми не вдавалися в цьому тексті в питання: "Що буде далі?". Це буде більше залежати від уряду. Можливо, нам потрібні поправки до деяких законів. Тож сьогодні ми лише створили основу для наступних дебатів.
Як жителі Естонії реагують на таке рішення?
Я не знаю, чи це якось вимірювалося, але естонці єдині у підтримці України. Для переважної більшості очевидно, що ми повинні підтримувати Україну. Тож я б сказав, що естонці займають таку позицію: ми допомагаємо, перебуваємо у війні разом з вами, і робимо все можливе.
Читайте також
"Росія не може накласти вето на правду" — Саманта Павер про війну та програми допомоги українцям
Видалити "ракову пухлину". Чи можна виключити Росію з Радбезу ООН
Трибунал для Путіна. Як російське керівництво відповість за злочини в Україні
"Без правосуддя зцілення після війни ніколи не настане" — військова журналістка Жанін ді Джованні