США через USAID нададуть Україні 55 мільйонів доларів для підготовки до зими. З 24 лютого 2022 року USAID виділило Україні майже 10 мільярдів доларів невійськової допомоги. На які сфери пішло це фінансування, а також чи можна схилити африканські країни, які займають проросійську позицію на бік України та як зараз можна оцінити роботу ООН — голова Агентства США з міжнародного розвитку та колишня постійна представниця США при ООН Саманта Пауер в інтерв’ю Суспільному.
Як агентство USAID допомагало Україні ці 7 місяців війни? І в яких сферах?
Я наведу кілька прикладів. 1,5 мільярда доларів гуманітарної допомоги. Це їжа, притулки та гроші для переміщених осіб. Ми також, хоча це й нетипово для USAID, надавали пряму бюджетну підтримку уряду України — близько 8,5 мільярдів доларів. Це в певному сенсі вливання коштів, щоб уряд міг продовжувати платити державним службовцям, працівникам лікарень, вчителям. Але ми просимо розрахунки, тому що хочемо бути впевненими, що гроші не потраплять туди, куди не повинні потрапити.
Програми, які є більш традиційними для USAID — це, наприклад, підтримка тих, хто документує воєнні злочини. Ця програма працює з 2014 року. Тоді ми підтримували громадянське суспільство і юристів, що працювали на Сході та в Криму. Але зараз ми значно розширили цю програму. Зараз у нас 22 центри, які є своєрідними сховищами доказів, бо на жаль, тепер воєнні злочини відбуваються у багатьох частинах країни.
Кілька місяців тому ми запустили програму Agri Ukraine на суму 100 мільйонів доларів. У її рамках ми надаємо позики фермерам, які впали в борги через те, що їхні сільськогосподарські угіддя або техніка були знищені, або вони не змогли збути урожай. Ми забезпечуємо цих фермерів добривами, насінням, пестицидами.
Є ще одна річ, вона дорога мені як колишній журналістці. Ми підтримуємо незалежні ЗМІ. Дохід від реклами значно впав, а журналісти мають продовжувати стежити за діяльністю будь-яких офіційних осіб — США, ООН, України, за рішеннями, які вони приймають, і за ресурсами, які витрачають.
Читайте також: "Немає чарівної західної палички, щоб зупинити Росію" — інтерв’ю з Енн Епплбаум
Наприкінці літа ви казали, що повномасштабна війна Росії проти України роздмухує світову продовольчу кризу, виснажуючи країни та донорів у боротьбі з голодом у світі. Яка ситуація з продуктовою кризою зараз, коли 3 українські порти були розблоковані?
Стамбульська угода, яка змусила Путіна розблокувати 3 українські порти, була справді важливою. Світові ціни на зернові впали приблизно на 1-1,5%. Це має величезне значення для найбідніших країн. Тож лише те, що майже 300 кораблів перевозять це зерно, значно змінює світові ціни на продовольство.
Але ціни на добрива все ще високі. Ціни на паливо все ще високі. Інфляція все ще зростає в усьому світі. Тож ситуація все ще складна. Додайте сюди ще зміну клімату. Випробуванням стало поєднання COVID-19, кліматичних потрясінь, а ще й Путіна, який розв'язав війну. У XXI столітті не повинно бути воєнних злочинів й ніхто не має використовувати їжу як зброю, що зробив Путін.
Читайте також: "Без правосуддя зцілення після війни ніколи не настане" — військова журналістка Жанін ді Джованні
Після ударів по Одеському порту ви казали, що США та Україна розробляють план Б щодо вивезення зерна. На якому він зараз етапі?
План А, який полягає у збереженні відкритих портів, залишається обов’язковим. Водночас одним з ефектів блокади та війни загалом стало те, що українці значною мірою наростили стійкість. Тепер Україна з підтримкою USAID та інших донорів використовують смуги солідарностіКомплекс заходів для усунення затримок транспорту, в першу чергу на кордонах з країнами Європейського Союзу та Молдовою, а також покращення автомобільного, залізничного та річкового сполучення між Україною і ЄС у майбутньому., річкові й залізничні шляхи, щоб вивезти близько 4,5 мільйонів тонн зерна, не покладаючись лише на чорноморські порти.
Після того, як ця війна закінчиться, USAID все ще буде тут робити сільськогосподарські програми. Щоб Україна нагодувала ще більше людей, охопила ще більше ринків. Потенціал майже нескінченний. І тому, фактично, план Б — це захист від сценарію, коли Путін знову створить блокаду. Українці тепер у сильнішій позиції, щоб інтегруватися в інші ринки та мати можливість більшого збуту зерна. У вас тепер більш стійка система, ніж це було до початку війни.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба поїхав в турне африканськими країнами. Частина з них, скажімо, підтримують Росію. Чи зможе він змінити ставлення цих країн до України?
Ряд африканських країн залишилися осторонь деяких важливих голосувань в ООН, і показують певний нейтралітет. Але вони знають, що тут відбувається. Я була у Замбії, Малаві, Кенії, Сомалі в той самий час, коли туди приїздив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, щоб поширити ще більше брехні про те, що робить Росія. Коли ви говорите з африканськими чиновниками приватно, вони знають що відбувається. І вони знають, що в їхніх інтересах, щоб ця війна закінчилася, щоб агресія Путіна не була винагороджена. Бо кожна країна виграє від правил, згідно з якими сусід не може вторгатися на територію іншого сусіда, вчиняти воєнні злочини.
Але так, є масова російська дезінформація, залякування. Те, що зараз робить Дмитро Кулеба — надзвичайно важливо. Також президент Зеленський проводить інформаційно-просвітницьку роботу, налагоджуючи стосунки з главами африканських держав. У деяких з цих країн Україна може навіть не мати великої дипломатичної присутності. Але будувати відносини та оприлюднювати правду, розповідати історію України — це дуже важливо. З часом російська брехня не зможе перемагати.
Люди справді знають, що таке брехня, а що правда. Знають, де проходять українські кордони. Знають, що по той бік — російські війська. Всі це зрозуміло людям.
Читайте також: "Росія вдалася до кожного зі шляхів геноциду" — Тімоті Снайдер про російський фашизм, майбутнє України та Зеленського
Наступне питання до вас — як до колишньої постійної представниці США при ООН. Які висновки про ООН ми можемо зробити з огляду на війну РФ проти України?
Росія є постійним членом Ради Безпеки, має право вето й прикриває свою агресію в тій частині ООН, якій доручено забезпечення міжнародного миру та безпеки. Отже, це означає, що важлива частина механізму ООН з 2014 року заблокована і не може притягнути Росію до відповідальності.
Попри це, ми знайшли способи в ООН, щоб показати: переважна частина світової громадськості бачить те, що робить Росія, засуджує те, що робить Росія, жахається тим, що робить Росія. Ми знайшли способи надати підтримку, наприклад, Міжнародному кримінальному суду, який збирає докази для можливого розслідування. Рада з прав людини є сховищем доказів, які збирає українське суспільство, юристи.
Рада Безпеки ООН повинна виконувати свою роботу. Росія заважає їй це робити. І це без сумніву недолік системи, коли агресор має право вето. Але Росія не може накласти вето на правду. Росія не може накласти вето на відповідальність.
Читайте також
Видалити "ракову пухлину". Чи можна виключити Росію з Радбезу ООН
Посол України в Лівані — про залежність країни від українського зерна та крадене росіянами збіжжя