10-10-10: яку податкову реформу пропонують урядовці та чи проголосують за неї депутати

Підприємці побоюються, що зменшення ставок оподаткування нівелюється додатковим пресінгом від держави. Але найбільша перепона на шляху втілення концепції "10-10-10" – за межами України. Необхідність нижчої відсоткової ставки ніж 15% доведеться пояснювати міжнарожним партнерам. Фото: AP Photo/Rodrigo Abd

Офіс президента спільно з Міністерством економіки заявляють, що прагнуть зменшити податкове навантаження на бізнес та готують реформу. Нова податкова модель передбачає зниження ставок податку на прибуток підприємств, доходи фізосіб і ПДВ. І водночас — посилення контролю за дотриманням податкового законодавства. Проти фіскальних змін в умовах війни виступили в Міністерстві фінансів та у парламентському податковому комітеті. Чому сторони не дійшли консенсусу — розповідає Суспільне.

Що саме планують реформувати

Офіс президента та Міністерство економіки працюють над податковою реформою, повідомив під час інтерв’ю Forbes заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма. Робоча назва — "10-10-10" і передбачає вона зниження ключових ставок податків. Так, пропонують знизити до 10% податок на додану вартість, який зараз становить 20%, та податок на доходи фізосіб (ПДФО) із поточних 18%. Податок на прибуток підприємств також хочуть зменшити із 18% до 10%, а в середньостроковій перспективі і зовсім відмовитися від нього. Натомість пропозиція включає введення податку на виведений за кордон капітал — 10-15%.

На час війни ініціатори реформи вважають за доцільне підвищити вдвічі ставку військового збору — до 3%. Також розробники податкової моделі пропонують частково скасувати сплату Єдиного соціального внеску (наразі 22% від фонду оплати праці працівника). ЄСВ залишать лише для ФОПів (сплачують 22% від мінімальної зарплати), які перебувають на системі єдиного податку.

Реформа також передбачає, за словами Шурми, скасування більшості із 260 податкових пільг, що дозволить додатково залучити до бюджету близько 180 млрд грн та зробити систему стягнення податків більш справедливою. Серед ліквідованих пільг, зокрема, пропозиція підвищити ставки екологічного податку і ПДВ для фармпродукції та пального з 7% до 10%.

Разом з цим в Офісі президента пропонують посилити відповідальність за порушення податкового законодавства і надати Державній податковій службі доступ до інформації про банківські рахунки платників податків.

Розкриття банківської таємниці перед фіскальними органами, на думку Ростислава Шурми, не є чимось унікальним. "У США відповідальність за порушення податкового законодавства є чи не найбільшою серед усіх можливих правопорушень, — каже чиновник. — Водночас ми хочемо створити модель, яка дасть змогу Україні бути конкурентною з податкової точки зору, зокрема й для глобального бізнесу".

В Офісі президента та Міністерстві економіки вважають за доцільне на час війни підвищити вдвічі ставку військового збору — до 3%. Фото: AP Photo/David Goldman

Читайте також: Банки на окупованих територіях, долар і збір за конвертацію — заступниця глави НБУ про банківську систему в умовах війни

Що реформа дасть українцям

Загалом в Україні податки становлять 40% ВВП, тоді як серед країн, що розвиваються, — 30%. Саме до цього показника прагнуть знизити податкове навантаження ініціатори податкової моделі "10-10-10". На сьогодні Україна стягує із зарплат 22% ЄСВ, 18% ПДФО та 1,5% військовий збір, що разом становить 41,5%. Для порівняння, у Британії ефективна ставка оподаткування фонду оплати праці становить близько 31%, в Ізраїлі — 22%, у Мексиці — 20%, у Новій Зеландії — 18%.

"Українські підприємці в Польщі, Болгарії, Чехії, Румунії прямо зараз отримують кращі умови для ведення бізнесу, в тому числі податкові, ніж в Україні. Ми маємо створити зараз в Україні найкращі в Європі умови для роботи малого та середнього бізнесу, щоб він повернувся в країну, — каже співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач. — Ми не можемо продовжувати той жах, який відбувся в липні, коли через блокування податкових накладних 72 тисячі підприємців зіштовхнулися з вимиванням грошей і блокуванням їхньої діяльності".

Андрій Длігач брав участь у розробці нової податкової концепції і каже, що, за їхніми підрахунками, зменшення ключових ставок податкового навантаження хоча б на найближчі 3-5 років допоможе вивести бізнес з тіні та звести до мінімуму корупцію у податковій системі.

"Наша математична модель показала, що скорочення ключових ставок до 10% у короткостроковій перспективі дозволить повернути бізнес в Україну і усунути зловживання фіскальних органів, — каже Длігач. — Сьогодні так чи так близько 68% підприємств ухиляється від сплати ЄСВ, виплачуючи сірі зарплати. А половина роботодавців в Україні використовує схему "зарплатних ФОПів" для оптимізації оподаткування".

За розрахунками Інституту соціально-економічної трансформації, у 2020 році через схеми з ухилення від оподаткування при виплаті зарплат бюджет втратив понад 140 млрд грн.

Читайте також: НБУ заборонив обмінникам виставляти табло з курсом валют

Як реформа позначиться на соцвиплатах

Голова парламентського комітету з питань оподаткування Данило Гетманцев нову податкову модель називає "маячнею". На його думку, ініціатори концепції нібито пропонують підтримати бізнес за рахунок зниження пенсій і зарплат бюджетникам, адже скасування ЄСВ означає, що Пенсійний фонд недоотримає близько 350 млрд грн на рік.

Андрій Длігач запевняє, що скасування ЄСВ, гроші з якого надходять у Пенсійний фонд і фонди соцстрахування, принципово не вплине на стан справ Пенсійного фонду, адже його доходи не покривають видатки на пенсії, зарплати та лікарняні. Ці виплати дотуються із держбюджету за рахунок коштів, зібраних з інших податків та зборів. У 2021 році, за даними ПФУ, доходи фонду становили 512 млрд грн. 177 млрд грн з них — це підтримка держбюджету. При цьому борг ПФУ перед Держказначейством у минулому році становив понад 70 млрд грн.

За даними Держказначейства, в 2021 році зібрали ЄСВ на суму 349 млрд грн, що на 18,6% більше, ніж у 2020 році. Проте розробники податкової реформи впевнені: завдяки тому, що бізнес виведуть з тіні через скасування ЄСВ, бюджет від цього тільки виграє. "Якщо скасувати ЄСВ для бізнесу, то надходження до бюджету зростуть на 30%", — каже Андрій Длігач.

Податкова реформа, на думку експертів, має створити в Україні найкращі в Європі умови для роботи малого та середнього бізнесу, щоб він повернувся в країну. На фото: працівниця вуличного кафе в Одесі очікує на клієнтів, 25 квітня 2022 року. Фото: Anastasia Vlasova/Getty Images

Воєнна економіка податкової реформи

У березні 2022 року президент України Володимир Зеленський доручив Уряду максимально послабити податки на час війни та розробити податкову модель для післявоєнної розбудови. Ці заходи, за його словами, необхідно було вжити для того, аби повернути бізнес, який виїхав за кордон, і відновити роботу тих, хто постраждав або збанкрутував через воєнні дії.

У березні-квітні парламент прийняв ряд законодавчих змін, які зменшили податкове навантаження, а також звели до нуля перевірки і тиск фіскальних органів на бізнес. Наприклад, тоді скасували пені та штрафи на час воєнного стану для підприємців, які не подають звітність, не сплачують податки й збори чи не реєструють податкові накладні. Також нардепи скасували ввізні мита для імпортних товарів, у тому числі вживаних автомобілів, акциз на пальне і т.п.

Але вже у травні влада вирішила відновити плату за розмитнення. До того ж, підприємців на неокупованих територіях і там, де не йдуть активні бої, зобов'язали розрахуватися із державою до кінця липня, а решту — протягом двох місяців з моменту відновлення можливості сплати податків і подання звітності в регіоні, де працює бізнес.

Пояснювали такі зміни у парламентському комітеті з оподаткування тим, що бізнес начебто зловживав поблажливістю влади і бюджет недоотримав колосальні суми коштів. Так, до прикладу, лише через нульове мито на імпортні авто й товари Мінфін не дорахувався 43 мільярдів гривень. Наразі уряд також пропонує повернути акцизи на пальне, скасоване на початку війни, — поки ця ініціатива не отримала підтримку у парламенті.

За підрахунками Міністерства фінансів, щомісяця Україні не вистачає близько $5 млрд, щоб профінансувати термінові потреби через те, що суми податків і зборів впали. Так, податкові збори просіли на 70% від довоєнного рівня, а митні — на 30%.

"У липні зібрали 88 млрд грн, відшкодування ПДВ при цьому не було, військові видатки на місяць — приблизно 130 млрд грн", – повідомив Forbes міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, за рахунок фіскальних зборів покривається менше третини всіх видатків бюджету. Ці кошти йдуть на армію. Решту витрат Мінфін перекриває кредитами західних партнерів, грантами фінансових донорів та військовими облігаціями, які купують українці та Національний банк України.

Остання опція в перші місяці війни була безвихіддю, але тепер Нацбанк відмовляється купувати ці облігації, оскільки це призводить до посилення девальвації та інфляції в Україні. Нацбанк вже надрукував близько 250 млрд грн для забезпечення військових облігацій Мінфіну.

До кінця 2022 року, за підрахунками НБУ, інфляція сягне 31%, девальвація — 34%, і то лише за умови, що "друкарський станок" вимкнуть. Як повідомив в інтерв’ю Forbes голова НБУ Кирило Шевченко, емісійне фінансування бюджету у поточному році не повинне перевищити 400 млрд грн. Надалі емісія не повинна перевищувати 30 млрд грн на місяць. На думку голови НБУ, уряд має взяти на себе політичну відповідальність і використовувати інші шляхи фінансування дефіциту або зменшити видатки.

Через нульове мито на імпортні авто й товари Мінфін не дорахувався 43 мільярдів гривень у бюджеті. У парламентському комітеті з оподаткування вважають, що це один з прикладів, коли бізнес зловживав поблажливістю влади. Фото: AP Photo/Martin Meissner

Читайте також: Дефіцит квитків, евакуація залізничників та збитки через війну — інтерв’ю з керівником "Укрзалізниці"

Чи доцільно в таких умовах проводити податкову реформу

У Нацбанку висловилися проти запропонованої податкової моделі "10-10-10". Аргументація: в умовах війни зміна податкового законодавства має бути направлена виключно на спрощення адміністрування податків і не зумовлювати ще більше скорочення податкових зборів та розширення бюджетного дефіциту.

Проти радикальних кроків, які можуть призвести до скорочення доходів держбюджету, і Міністерство фінансів. Запропонована податкова модель у перший рік реформи може призвести до зростання дефіциту бюджету в 50 мільярдів доларів, кажуть в Міністерстві, та готують свої пропозиції з приводу податкової реформи.

"По всіх проблемних питаннях ми шукаємо відповідні компенсатори. Сумарно нарахували більше 180 млрд грн, що дають можливість компенсувати потенційні втрати, які можуть бути із введенням нової податкової системи", — говорить Андрій Длігач.

Податковий експерт В’ячеслав Черкашин каже: аби концепція "10-10-10" спрацювала у наступні роки, українська економіка має показувати 20% зростання ВВП щороку. За таких показників НБУ не доведеться друкувати гривню, а Мінфіну — брати дороговартісні позики. Але це, на думку Черкашина, утопія: "Навіть якщо ми скасуємо всі 260 податкових пільг, то це не перекриє втрат, які виникають при ліквідації ЄСВ і скороченню ставок базових податків. Тобто близько 250-300 млрд гривень з різних джерел ще потрібно буде стягувати".

А це, знову ж таки, або допомога західних кредиторів, або друк гривні, або запровадження нових податків. В Офісі президента не виключають жодне із джерел. А в Уряді й в НБУ, зокрема, просувають ідею впровадження нових податків на операції з валютою для імпортерів та валютних обмінників, аби стримувати гіперінфляцію і не вмикати "друкарський станок".

Читайте також: Дерусифікація, марафон, закон про медіа і фінансування культури під час війни — інтерв’ю з Ткаченком

За словами Ростислава Шурми, за умови суттєвої підтримки міжнародних партнерів Україна може дозволити собі емісію вдвічі більшу, ніж декларує НБУ — до 60 млрд грн на місяць. "Якщо рівень підтримки партнерів збережеться, платіжний баланс вирівняється і цей діапазон не створюватиме проблем", – каже він. Наприклад, завдяки збору в 10% на валютні операції Шурма очікує зменшення попиту на валюту до 2 млрд доларів.

Чи підтримає парламент реформу

"Я, чесно кажучи, сумніваюся, що прийняття податкової моделі "10-10-10" у парламенті є зараз реалістичним. Тому що це означатиме зменшення доходів до бюджету на третину. Ми собі поки що такого дозволити не можемо", — говорить член парламентського комітету з питань оподаткування Марʼян Заблоцький.

Із запропонованого, каже нардеп, парламент може підтримати лише зменшення або часткове скасування ЄСВ. Верховна Рада має консолідовану позицію, що навантаження на фонд оплати праці лишається занадто високим.

Друга схвальна ініціатива — це впровадження податку на виведений капітал. "Особливо після війни у підприємств буде накопичена така сума збитків, що вони зможуть не платити податок на прибуток ще багато років уперед. Тому можемо спокійно після нашої перемоги перейти на податок на виведений капітал", — каже Заблоцький.

Але найбільша перепона на шляху втілення концепції "10-10-10" не стільки досягення консенсусу всередині країни, скільки за її межами. Відповідно до директиви Ради ЄС та програми BEPS, які підписала Україна в рамках євроінтеграції, базові ставки ПДВ та податку на прибуток підприємств мають становити не менше 15%. Ці вимоги покликані забезпечити здорову конкуренцію на європейських ринках, а також запобігти виведенню грошей в офшори.

"Нам доведеться пояснювати ці відсоткові ставки і перед Міжнародним валютним фондом, і перед ЄС, — каже Черкашин. — Треба буде шукати аргументи, щоб обґрунтувати і збільшення дефіциту бюджету, до чого в МВФ ставляться прискіпливо, і просити в ЄС про пільговий період для таких ставок".

Що стосується бізнесу, то для нього найважливіша умова — прогнозованість. "Не таке страшне у нас податкове навантаження, як постійна зміна умов адміністрування цих податків, — каже виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Ганна Деревʼянко. — Візьмемо хоч би весняну лібералізацію. Не минуло й трьох місяців, як парламент взявся скасовувати прийняті у березні-квітні закони".

Головне ж побоювання підприємців, що зниження ставок буде знівельовано збільшенням пресингу з боку фіскальних органів. А відсутність рівних умов для всіх під час сплати податків, на думку Дерев’янко, неможливо вирішити тільки зниженням базових ставок. За її словами, бізнес вітав би реформу судової гілки влади навіть більше, ніж зменшення ставок оподаткування.

За словами Ростислава Шурми, ухвалити нову податкову модель зможуть протягом найближчих пів року.

Читайте також

Виплати для ВПО, пенсії та субсидії на окупованих територіях — інтерв’ю з міністеркою соцполітики Жолнович

Розблокування українських портів: чому це так важливо для світу і де найбільше очікують на українське зерно

Долар по 36,6. Чим це допоможе бюджету і як зміняться ціни в Україні

"Я прощався зі своєю пекарнею багато разів". Як переживають війну малі бізнеси в Україні