У Тернополі переселенка з Херсона знімає фільми та пише картини

Суспільне Тернопіль

Переселенка з Херсона Вікторія організувала у Тернополі кіностудію. Окрім цього, малює картини, щоби переказати гроші для військових. Жінка розповіла Суспільному, що патріотичні полотна почала створювати в Тернополі. Зокрема, зараз малює картину "Вірю, що скоро додому".

За її словами, у творчості надає перевагу синьому фону та написам.

Вікторія, херсонка. Суспільне Тернопіль

"Пишу, зазвичай, те, що болить, те, що хочеться найшвидше отримати, те, що каже моя душа. Я вірю, що скоро повернемося додому. Можливо, "скоро" може означати рік і два. Я вже, якщо чесно, не знаю, де буде мій дім: чи це буде Тернопіль, чи все-таки Херсон?"

Спочатку, продаючи картини, Вікторія збирала кошти, щоби купити ліки для тих, хто залишився в окупації на Херсонщині. Потім почала збирати гроші на допомогу військовим. Картини продає в центрі Тернополя та через інстаграм. Там публікує й дописи про війну, зокрема, вела прямий ефір одного з мітингів у Херсоні на підтримку України.

Робота над картиною. Суспільне Тернопіль

"Адреналін був неймовірний, бо ми йдемо, ворожа техніка їде, окупанти з автоматами, стріляють вгору попереджувальними. Чоловік каже: "Та менше кричи", але ти кричиш все, що лишень кричать люди. І в мене є збережений прямий ефір, але я його не передивляюся, бо там вчительці так не належить висловлюватись, як я висловлювалася. І мені іноді знайомі теж кажуть: "Боже, Віко, ти ж учителька!", а я їм кажу: "Так, я вчителька, і нехай бачать, як я можу за своїх дітей постояти".

Картини зі синім фоном. Суспільне Тернопіль

Пригадує, на одному із таких мітингів був момент, коли люди підійшли до російської техніки.

"Один раз чоловік каже: "Давай підійдемо". Бо ми бачили, як деякі люди підходять і про щось з окупантами розмовляють, про щось запитують. Каже: "Давай послухаємо, що вони говорять". Я підходжу, у мене в одну мить виступають сльози, я починаю плакати й кажу: "Їдьте додому, їдьте!" Їхнього обличчя не видно, тільки очі, а погляд такий чорний і пустий. Ти розумієш, що стоїш перед людиною, звертаєшся до неї, а в цього російського військового руки по лікоть у крові… І ніщо його не стримує зараз підняти автомат і в тебе вистрелити".

Окрім малювання картин жінка також організувала кіностудію для дітей. Знімають короткометражні фільми на соціальні теми.

Фарби і пензлі. Суспільне Тернопіль

"Було складно на початку, тому що, крім роботи з батьками і дітьми, треба було підбирати знімальні майданчики. А це, як з'ясувалося, було складніше, бо місця, які були зручними для фото, не підходили для відео, бо завжди ходили люди, хтось розмовляв, сміявся, і це заважало. Тому це був своєрідний виклик. На Співочому полі ми знімали серію про школу, де діти готувалися до останнього дзвоника. Вона спочатку називалася "Останній дзвоник", але згодом під час зйомок змінили назву на "Невидимі", бо короткометражка була фантастичною, діти переміщалися силою своєї думки".

У Тернополі відзняли п'ять короткометражних стрічок. Їх планують презентувати 15 серпня, розповіла Вікторія. Далі, каже жінка, планує займатися зйомками в інших містах та працювати на перемогу України.

Переселенка з Херсона пише картини. Суспільне Тернопіль

"Плани на майбутнє – розвивати кінозйомку. Вже у вересні буду знімати Івано-Франківськ та Чернівці, адже в Тернополі так добре вдалося, що тепер буду рухатися далі. Найбільша мрія – повернутися додому і побачити прапор України над Херсоном".

Читайте також

Читайте нас у Telegram - екстрені новини

Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber

Приєднуйтеся до нас в Instagram

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!