За більш ніж 100 років свого існування Лебединський художній музей, що на Сумщині, зібрав понад 2 тисячі експонатів у своїх стінах. Це живопис, порцеляна, скульптура, старовинні меблі початку ХІХ століття. Сьогодні ж замість експозицій тут – порожні стіни. Старовинні меблі накриті тканиною, а вікна – забиті дерев’яними дошками. Як для музею розпочалася війна, розповів Суспільному директор Андрій Гєльмінтінов.
У перший день вторгнення Росії із дев'яти працівників музею на роботу вийшли двоє, згадує Андрій Гєльмінтінов. "Це я і завхоз. Інші лишилися вдома, бо і керівництво, і телебачення повторювали: зайвий раз не виходити, усім лишатися вдома. Але тут музей, тут вибачте, матеріальних цінностей на гастрономічні суми!"
Читайте також: Живопис, порцеляна, меблі початку 19 століття: що зберігають стіни Лебединського музею
На той час у музеї функціонувало три експозиції. Тож, швидко почали їх розбирати. Згодом, згадує Андрій, дізнався, що у Лебедині вимкнувся пульт охорони і заклад лишився без захисту. Тож, вирішив, у разі чого - боронити музей самостійно.
"Чотири доби безвилазно я тут знаходився. Недалеко був магазин, я там брав хліб, щось перекусити і знаходився тут у музеї з металевою "монтіровкою". У нашій кладовочці музейній, у завхоза знайшов в речах. Музей я навряд чи захистив би нею від озброєних людей, від мародерів. Це, скоріше, для самозахисту", - розповідає він.
Удень Андрій пакував музейні експонати. Більшість з них відправилися у сховище. Згадує, що із важкими полотнами допомагав опалювач, який приходив до музею на 1,5 – 2 години. Найбільшою складністю було те, що музейна колекція складається із 2,5 тисяч експонатів.
"Ми почали робити те, що вимагала інструкція. Перш за все – це зняти зі стін предмети, якщо можуть падати зі стін, і максимально низько їх розмістити – на рівні підлоги", - розповів директор музею.
Допомагали музею і місцеві підприємці та волонтери. Приміром, із забиванням вікон та охороною вночі. Андрій Гєльмінтінов розповідає, що за свою історію Лебединський музей пережив революцію 1917-1919 років, Другу світову та німецьку окупацію, під час якої, до слова, продовжував свою роботу. На думку засновника музею, Бориса Руднєва, говорить нинішній директор, саме це допомогло музею вціліти.
"Музейні колекції – це те, що неможливо сформувати за рік, два, п’ять, десять. Музейні колекції формуються століттями, десятиліттями. Це десятки меценатів, десятки людей-ентузіастів, які формують, зберігають це", - говорить Гєльмінтінов.
Сьогодні музейники сподіваються, що вже зовсім скоро працюватимуть у звичному режимі. А поки ж продовжують поповнювати свою колекцію. Із останнього – близько 200 робіт з різних країн світу, що зібрали у рамках міжнародного mail-art проєкту до 140-річчя Давида Бурлюка.
Авторка - Христина Довбня
Що відомо
- Лебединський художній музей ім. Бориса Руднєва – один із найстаріших в Сумській області. Йому понад 100 років. Колекція музею нараховує 2,5 тисячі творів мистецтва.
- У жовтні 2020 року у Лебединському художньому музеї на Сумщині запрацювала реставраційна майстерня.
- У січні 2022 року Лебединський музей започаткував мail-art до ювілею Бурлюка.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram