"Все що завгодно краще, ніж пам'ятник колонізатору". Інтерв'ю з автором петиції про заміну пам'ятки Катерині II в Одесі

Ексклюзивно
Думская.net

Автор петиції про заміну пам'ятника Катерині на скульптуру американському актору Біллі Геррінґтону — 30-річний Олексій Матвеєв. Чоловік народився та все життя прожив в Одесі. Робота Олексія ніяк не пов’язана з історичною діяльністю, утім він розказує: читає багато пов’язаних з українською історією статей, дивиться відео.

Суспільне поспілкувалося з автором звернення до президента та дізналося, для чого він створив петицію, чому вважає сепаратизмом бажання зберегти пам'ятник Катерині II в Одесі та як він бачить проблему толерування колоніальної культури в суспільстві.

Олексій розповів, що його ідея не була оригінальною: у 2021 році петиція із пропозицією перейменувати вулицю Маяковського на честь актора Геррінґтона з'явилася на сайті електронних звернень міста Запоріжжя.

"Це дуже сподобалося деяким глядачам російських телешоу. Бо це потім дійшло до Соловйова і до інших пропагандистських телеканалів. І вони дуже кумедно з цього горіли. Що таке петиція? Це те, що може створити кожна людина на відповідному сайті. Там можна написати взагалі що завгодно. Але, може, це було спеціально так трактовано, як насаджування, закон, що вже перейменовують. Це було смішно", — розповів чоловік.

Що передувало створенню петиції

Ідея створити петицію виникла, коли автор дивився відео, де йшлося про передумови створення пам'ятника російській імператриці та вирішив, що було б смішно привернути увагу до проблеми такою петицією:

"Я склав текст, я з нього посміявся, я скинув своїм друзям, вони всі з нього посміялися. Я опублікував петицію. Але насправді, маю зізнатися, що через деякий час я подумав: мабуть, це не дуже доречно, мабуть, це не дуже добра ідея. Я думав, що, може, варто відкликати петицію та зробити якусь більш серйозну. Але сайт президента не має механізму відкликання петицій".

Згодом петицію почали поширювати у ЗМІ та соцмережах, а також в російських новинах:

"Ми з дружиною читали коментарі і дуже голосно реготали з цього. Це було смішно і, мабуть, це було не дарма. І люди почали потроху спілкуватися на цю тему. Почали підіймати це питання: чому взагалі у нас, в Україні, в українському місті, стоїть пам’ятник людині, яка знищувала Україну. Я особисто вважаю, що це нонсенс".

Олексій Матвеєв, автор петиції.

"Все що завгодно краще, ніж пам'ятник колонізатору"

Для Олексія немає різниці, хто буде зображений на пам'ятнику: це можуть бути люди, які створювали Одесу, вкладали кров та піт у це місто та захищали його — варіантів безліч.

"Насправді, мені все одно, що там буде стояти. Це може бути пам’ятник Біллі Геррінґтону. Це може бути пам’ятник одеському гумору. Це може бути, я не знаю, пам’ятник купі навозу. Все, що завгодно, буде краще, ніж пам’ятник колонізатору, тирану, вбивці. Це моя позиція", — впевнений чоловік.

Автор петиції народився і все життя прожив у Одесі. Каже, що пам'ятає, як поставили цей пам'ятник і мітинги, які виникли внаслідок цього. Скульптура викликала у більшості патріотично налаштованих людей біль та ганьбу:

"Треба пам’ятати, що пам’ятник — це не історія. Історія — це те, що стоїть в музеї. Історія — це те, що написано у підручнику. Пам’ятник — це маркер. Це символ шанування. І ми не маємо шанувати цю особу. Якщо ви хочете, щоб вона залишилась, як частина історії, ви маєте її зняти та перенести в музей. І хай вона стоїть там".

Протест проти відкриття пам'ятника Катерині в Одесі. Жовтень 2007 року. УНІАН

Одеса не має існувати в контексті російської культури

Знайомі Олексія після повномасштабного вторгнення змінили свою позицію щодо необхідності вшанування таких постатей як Пушкін чи Суворов і вважають, що їм не місце в Україні, проте у суспільстві є велика кількість людей, для яких це та частина історії, яку вони хочуть зберегти:

"Я не знаю, напевно, якби там стояв пам’ятник Гітлеру, вони б теж кричали, що його не можна зносити. Можливо, це через те, що Одеса дуже значну частину часу існувала поза культурним контекстом України".

Чоловік переконаний, що жителі Одеси мають визнати себе частиною української культури, а не виокремлюватися як окрема категорія, адже це призводить до сепаратистських настроїв:

"Ми маємо визнати, що ми — українське місто, що ми — частина України, що ми — частина української культури. Ми маємо визнати себе як українці, а не як якісь окремі люди з якимось окремим культурним кодом, інтернаціональним. Ця позиція не призведе ні до чого. Це якийсь підвищений нейтралітет і відстоювання якоїсь особистої, окремої категорії — це як один крок до сепаратизму".

Росіяни несуть свою культуру, винищуючи українську

Одеса не зможе позбутися пам'ятника самостійно, адже місцеві депутати будуть намагатися мобілізувати свій електорат, щоб не допустити цього, переконаний Олексій. Саме тому він створив петицію на сайті президента. За його словами, країні потрібен закон про деколонізацію:

"Ми маємо говорити про першоджерела взагалі нашого протистояння з Росією. Справа не тільки в Катерині. Це колоніальна війна. Ми воюємо зараз з Росією не тому, що, як люди вигадують, якісь інтереси чи олігархи наші поспорили. Це колоніальна війна. І Путін про неї заявив особисто і відкрито. Він у своїх промовах сказав, що Україна — це не держава, вона не має існувати і вона буде існувати лише на його умовах. Тобто інкорпорована у частину російської культури, російської держави. І ми маємо це усвідомити. Ми маємо відмовитись від цього".

Бригада будівників встановлює монумент російській імператриці Катерині II на місці знесеного пам’ятника „Потьомкінцям – нащадки”. Серпень 2007 року. УНІАН

Олексій говорить, що поки ми вирішуємо, чи потрібно нам позбуватися імперського минулого, росіяни носять із собою флагштоки з радянськими прапорами та пам'ятники, які встановлюють на окупованих територіях:

"Це маркер. Це культурний маркер, це знак, що вони несуть сюди свою культуру, винищуючи нашу. У той час, поки ми з вами тільки розмовляємо про те, чи має вивчатися російська мова, чи мають вивчатися російські письменники у наших школах, бути частиною нашої програми, росіяни не вчать нашу мову. Росіяни не вчать нашу культуру. Чому ми маємо її толерувати у себе? Це має бути взаємно. Це має бути погоджено з обох боків. Це не може працювати лише в одні ворота. Тому якщо вони знищують нашу культуру, ми маємо відмовитися від їхньої культури. Ми маємо розвивати свою", — стверджує автор петиції.

Українці не мають слухати росіян, які розповідають, як ми маємо жити, та повинні приділяти більше уваги собі та своєму баченню світу, щоб стати частиною глобальної культури, а не тільки російської, вважає Олексій Матвеєв.

Бажання зберегти Катерину — відкритий сепаратизм

На думку Олексія, Росія може спробувати мобілізувати місцевий електорат, який буде вимагати збереження пам'ятника. Він стверджує, що це було б відкритим сепаратизмом:

"Я вважаю, що кожна людина, яка каже, що ми маємо зберегти пам’ятник тирану, деспоту, який катував, вбивав, знищував Україну, українську державність, який ліквідував Запорізьку Січ, який ввів кріпосне право, на хвилиночку — кріпосне право, один з каменів, що лежить в основі нашого страждання. Усі наші твори, вся наша поезія пронизана ненавистю і стражданням від кріпосного права. Кожна людина, яка каже, що ми маємо зберегти пам’ятник як символ шанування кату українського народу — це сепаратист. І цю людину можна викликати до відповідальності за такі слова. Ми маємо навчитися трактувати цей контекст".

Читайте також

  • Дерусифікація Одеси: чому вимагають знести пам'ятник Катерині II
  • Президент розгляне петицію про заміну в Одесі пам'ятника Катерині ІІ на скульптуру Біллі Геррінґтона
  • Петиція за знесення пам’ятника Катерині II в Одесі зібрала 25 тисяч підписів

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!