"Наша ППО є протиповітряною обороною, а не протиракетною" — речник Повітряних сил про ракети РФ, NASAMS і "Байрактари"

Ексклюзивно
Винищувачі пролітають над Хрещатиком під час військового параду з нагоди 30-річчя Дня Незалежності України, в Києві, 24 серпня 2021 року. Фото: УНІАН

Які системи протиракетної оборони потрібні Україні та скільки потрібно часу, аби їх освоїти — речник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат розповів Суспільному, якими снарядами росіяни стріляли по ТРЦ у Кременчуці, та про обладнання, яке б могло запобігти ударам РФ.

Чи могли ми зарадити трагедії в Кременчуку? Чи могла українська система ППО збити ту ракету, яка прилетіла в ТЦ?

Ми могли зарадити після підписання Будапештського меморандуму, коли б не почали тотальне скорочення далекобійного озброєння — під тиском партнерів і тиском Росії ми віддали все те, що ми мали (далекобійне). Якщо говорити про комплекси, це вже далеко від Будапештського меморандуму, це комплекси С200, які можуть 200 км збивати повітряні цілі. У нас було потужне озброєння: літаки, ті ж самі ТУ-22 М3, які вдарили по Кременчуці. Можливо, це і наші літаки, які були колись в Україні, які разом з такими літаками, як ТУ-160, ТУ-95 були різані на металолом і віддані Росії як борги за газ. Така передісторія.

Чи могли ми зарадити сьогодні протистояти тій зброї, то очевидно могли. Але не завжди це вдається. Ракети, які застосували по ТЦ в Кременчуці — це ракети радянського виробництва, ракета ХА-22, яка є високошвидкісна, летить вона зі швидкістю 3 тисячі км на годину і більше. Збити таку ракету надзвичайно важко, тим більше, коли часу на реагування доволі мало.

Дивіться також: "Я чекаю чуда — живого сина": у Кременчуці зашивають рани та ховають мертвих

Чи означає це, що в ситуації таких масових ракетних ударів, які ми спостерігаємо впродовж останніх днів, ми мусимо вибирати, де застосовувати зброю більш точно?

Наша ППО є протиповітряною обороною, а не протиракетною обороною. Протиракетна оборона — це більш потужніші системи, більш сучасніші системи, швидші ракети, тобто ракета повинна збити ракету. Тактико-технологічні характеристики мають бути вищими за цю ракету, яка летить на ураження наземної цілі. Це системи ПРО, які сьогодні є і в Польщі та в Румунії, які Росія дуже не хотіла бачити близько коло себе, які можуть збивати саме крилаті ракети, балістичні ракети.

У нас є лічені хвилини, щоб зреагувати на ракетний обстріл.

Звичайно, нам таке озброєння вкрай необхідне, і ці ракети справді швидкісні, це не лише радянська ХА-22. Зараз у них є і новітні, такі як: "Кинжал", "Онікс", комплексу "Бастіон", це теж понад 3 тисячі км за годину. Їх застосовують, якщо повернемося до тієї ж ХА-22, недалеко від українського кордону на півночі. Злітають ТУ-22М3, підлітають у Курській області близько до кордонів України, не входять в дію нашої ППО, випускають ті ракети по нас, по північних і центральних областях. І все, і нас є кілька лічених хвилин, щоб зреагувати.

Саме тому, коли ті літаки тільки піднімаються в небо, ми вже розуміємо, маємо дані розвідки, інші джерела інформації, радіолокаційні дані, які нам дозволяють зрозуміти, що піднялася пара чи ланка бомбардувальників, — вмикається сигнал повітряної тривоги на відстані, які можуть уразити ті літаки саме з кордонів України.

Таким ракетам зарадити без новітніх комплексів ми не можемо?

Вкрай рідко, це трапляється, але рідко. На жаль.

У Росії сказали, що вони нібито цілилися по військовому об‘єкту (у Кременчуку). Чи може бути, що ця ракета влучила не туди, куди збиралася? Чи це була цілеспрямована атака саме на місце скупчення цивільних людей?

Не можна стверджувати, що саме туди цілилися чи в інший об’єкт, я думаю, що будуть розбиратися, є дані розвідки (...) Треба говорити про те, що окупанти прекрасно знають похибку цієї ракети, яка застаріла. Вони знають, що по будь-якому місту, а міста у нас густонаселені, якщо вони навіть цілять (військовий) об’єкт, то знають, що є височенна ймовірність ураження цивільного об’єкту, як ТЦ, висотний будинок, школа, дитсадок, і тут особливого значення, куди вони там цілилися, вже немає, хоча варварство зрозуміло, і ми пам’ятаємо випадок у Краматорську ("Точка У" влучила біля вокзалу, де були цивільні), де вони нас звинуватили. Вокзал, де люди втікали від війни... діти, жінки. Їх це не зупинило — вони сказали, що там є ешелони зі зброєю. А скільки мирних.

Ракета 900 кг вибухівки — це одна з найпотужніших ракет з дуже величезним бойовим зарядом, і такою ракетою цілитися в густонаселене місто — це просто злочин проти людини.

Чи є ознаки того, що у Росії закінчуються можливості завдавати масовані ракетні удари?

Ракета ХА-22 — це радянська ракета. Їх у них на складах є достатньо. Стосовно того, що закінчуються ракети, чи вони починають економити, заощаджувати. Так. Ідеться про ракети ХА-101, серії ХА-30-32, вони їх багато вже використали по території країни.

Ракети "Калібр" — це новітні високотехнологічні ракети, які коштують від 5 млн доларів, які мають в своїй начинці, західне обладнання, американські, японські чіпи, мікросхеми. Обладнання надзвичайно дороге, воно поставлялося нашими західними партнерами (в РФ) і зараз ми знаємо, що санкції позбавляться тих запчастин, і вони розуміють прекрасно, що їм не буде чим заповнити той запас, який у них ще є, який залишився у них.

Війська РФ використовують сьогодні застаріле радянське озброєння.

Вони ж проти всього світу збираються воювати і погрожувати цими ракетами. Крилаті ракети можуть нести як звичайний заряд, так і ядерний, і вони це прекрасно розуміють, вони мусять ними погрожувати. А якщо вони все в Україну викинуть, то чим тоді погрожувати? Тому вони використовують сьогодні застаріле радянське озброєння ХА-59, ХА-22 та інші. Для цього і перекинули з південних областей, у північні, — щоб дістати ракетою, яка летить 600 км.

Путін погодив з Лукашенком, що Білорусь отримає від Росії ракетні комплекси "Іскандер-М", які можуть нести ракети з ядерними боєголовками. Що це для нас означає? Чи зможемо ми якось зарадити таким ракетним комплексам?

"Іскандери" — це не новинка. Вони там були уже на початку війни, звідти завдавалися перші удари, які були завдані по Україні. Тоді полетіло сотні ракет, у тому числі "Іскандери", "Точка У", і крилаті ракети. Це вже все було.

Це (заява Путіна і Лукашенка) ще раз привернути увагу, що він "Іскандери" буде розташовувати на території Білорусі, ближче до кордонів Європейських країн.

"Іскандери" — це погроза лише Україні? Чи сигнал і іншим країнам?

Це не перший сигнал. Коли ішлося про МіГи (винищувачі), які хтось там має нам передати, мається на увазі країни центральної Європи, то він (Путін) одразу привів сили стримування в повну бойову готовність, погрожуючи завдати удару десь там в центральній Європі. Це не перша "путінська погроза".

МіГи нам так і не передали?

Не передали, але нам передали запчастини. Літак це ж теж як конструктор.

Ми не маємо зараз можливості відновлювати як зенітно-ракетні системи, радіотехнічні війська, і авіацію, тому що противник б'є по об'єктах оборонно промислового комплексу і по аеродромах, де військові відновлюють цю техніку. Тому нам дуже складно в умовах війни. Росія може підтягнути свою техніку з глибин територій. Ми на жаль, маємо обмежені можливості, але інженери теж роблять військові дива.

Якщо говорити про іноземну допомогу саме наземними системами, то єдина одиниця цієї наземної допомоги, яку ми маємо — це система С-300 від Словаччини?

Так і не так. Якщо для повітряних сил — С-300 — це один комплекс. Це 8 пускових установок. Пускова — це 4 ракети в ній, там є машинокомандний пункт, заряджальна машина. Це один той комплекс, який ми отримали.

Для потреб найбільшої в Європі країни це надзвичайно мало, але це перший крок і протоптана стежина, щоб інші допомагали, і не боялися погроз Путіна.

Якщо говорити про допомогу західними засобами ППО, то у нас є і переносні зенітно ракетні комплекси (ПЗРК), які нам поставили партнери: “Стінгер”, “Старстрик” та інші, “Перун” польський “Піорун”. Це дуже суттєво, їх вже достатньо, але все одно територія України настільки велика, ми не можемо на кожному кілометрі розставляти людей, щоб зі "Стінгера" того самого, чи радянської "Ігли"... збивати ними в основному можна ракети, тому що вони летять зі швидкістю 800 км/год.

Офіційний був анонс від уряду Німеччини, що обіцяють поставити комплекс “Іліс”, і також є повідомлення, ніби США можуть закупити для України норвезькі системи ППО. Наскільки це би підсилило те, що ми маємо?

Значно підсилило б. Ми спочатку заявляли те, що нам потрібні системи західних зразків, коли вже президент звернувся до парламенту Норвегії кілька місяців тому, що однозначно нам потрібен ваш NASAMS — це той комплекс, який є в сучасних умовах ведення бойових дій, а ми зараз ведемо такі бойові дії, що ми повинні розгортати свої ППО з прихованих позицій, бути мобільними, тобто NASAMS саме такий комплекс. Він мобільний, може швидко розгорнутися, відстрілятися і покинути позицію, він має 6 ракет, дальність ураження цього комплексу до 40 км.

Фактично це дещо посилить такий ешелон наш, як "Бук м-1", тобто на доповнення нашим букам працював би непогано це комплекс, який теж є автономним, і він би ефективно працював в тій системі. Перемовини йдуть серйозні, на різних рівнях, і передача цього озброєння буде величезним кроком для нас.

Читайте також: Захист президентів США. Що таке NASAMS

Якщо ми говоримо про норвезькі, німецькі комплекси, то операторами будуть саме українці?

Зрозуміло, що українці. Якщо у вас, у вашу хату лізе злодій, бандит, вбивця, у вас лежить зброя, то ви її опануєте дуже швидко. У наших людей не просто мотивація, це бажання, вони будуть опановувати його надзвичайно швидко. Я розумію, що є процедура, тому що це зброя, з нею треба поводитися відповідно, треба знати всі тонкощі цієї зброї, треба вміти володіти нею, щоб не пошкодити, тому що це західна розумна техніка вже третього тисячоліття. Думаю, що не буде проблем і це сьогодні вже доказують ті ж самі "Стінгери", "Старстріки", це легша зброя, але вона опановується без проблем.

Тому хай дають, ми все зробимо.

Про "Байрактари". Всім народом збирали і я так розумію підуть вони на озброєння на повітряних сил ЗСУ. Також ще є "байрактар" від литовського народу. Наскільки вони вам допоможуть в бою?

Кожний "байрактар подарований нам, чи куплений Туреччиною, це безумовно суттєва підтримка навіть не як ударного дрона, тому що не таке потужне озброєння несе "Байрактар" на жаль, але його розвідувальна діяльність, його цілевказання. Ті речі, що він робить — надзвичайно важливо для нас.

Читайте також: "Народний Байрактар": куди підуть заощаджені кошти