30 років тому, 5 грудня 1994 року, Україна, Велика Британія, США та Росія уклали Будапештський меморандум. Згідно з ним Київ відмовлявся від ядерної зброї, яку на той момент мала Україна, в обмін решта підписантів погодилися поважати суверенітет країни та гарантувати безпеку у разі військової агресії на неї. У річницю підписання документа Суспільне згадує, що саме обіцяли Україні США, Росія та Велика Британія та чи є користь від цієї угоди для нашої держави сьогодні.
Що таке Будапештський меморандум
5 грудня 1994 року президент Леонід Кучма на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) підписав з лідерами США, Росії та Великої Британії міжнародний договір "Про нерозповсюдження ядерної зброї".
Згідно з ним, Україна, де у той час був розміщений третій за розміром ядерний потенціал серед усіх держав світу, зобов’язувалася стати без’ядерною державою. До 1996 року вона виконала цю умову та знищила 2000 стратегічних ядерних боєзарядів, успадкованих від СРСР.
Зі свого боку США, Росія та Британія зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та кордони України, утримуватися від застосування воєнної сили проти неї, а також від економічного тиску.
Чому Меморандум не працює для України
Бо одна з країн, що підписали меморандум — Росія, напала на Україну.
"Російська Федерація зухвало порушила зобов’язання за Меморандумом та базові принципи міжнародного права, окупувавши частину суверенної території України та розв’язавши збройний конфлікт на Донбасі. Сьогодні Росія активно мілітаризує територію тимчасово окупованого Криму, перетворивши його на потужну військову базу", — ще у грудні 2020-го заявляло українське МЗС.
У МЗС наголосили, що потенційне розміщення Росією ядерної зброї на території Криму ставить під загрозу режим Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підриває глобальну систему безпеки і потребує адекватної реакції міжнародної спільноти.
Але річ у тім, що відповідно до Будапештського меморандуму, його підписанти обіцяли у разі нападу на Україну лише "проводити консультації". У тексті договору немає жодного механізму гарантування безпеки. В англійському варіанті документу використано фразу "Security assurances", яка українською перекладається як "запевнення", "обіцянки", утім не "гарантії".
США, Британія і Росія дійсно взяли на себе зобов'язання домагатися негайних дій для надання допомоги Україні, утім лише у разі ядерного нападу або погрози використати ядерну зброю проти неї.
"Є думка, що Будапештський меморандум був документом, який мав юридичні зобовʼязання. Але насправді це були просто слова, які нічого не означали. Україна була змушена підписати цей документ, оскільки не мала політичної можливості сказати "ні". Це врешті призвело до сприйняття, що слова щось означають, хоча насправді — ні", — говорить Євген Фінкель, професор міжнародних відносин університету Джонса Гопкінса.
Він додає, що теоретично Україна могла спробувати відмовитися підписувати Будапештський меморандум, проте навряд чи це б спрацювало: "Не думаю, що Україна могла протистояти коаліції Росії та США, навіть якби хотіла. І не думаю, що тодішня українська держава була здатна управляти тією ядерною зброєю. Україна не мала оперативного контролю над нею. І це була не тактична зброя, а стратегічна, спрямована на США. До того ж питання з'явилося за вісім років після Чорнобиля. Тоді будь-що ядерне в Україні асоціювалося з травмою".
Як документ впливає на Україну сьогодні
Голова правління Українського кризового медіацентру, посол України в США 2015-2019 років Валерій Чалий в ефірі Українського радіо розповідав, що зброя Україні, як і будь-якій іншій державі, завжди потрібна, оскільки "зброя — це мир":
"Але хто ж нам тоді дозволив би не бути в ізоляції та мати ядерну зброю? Якби ми хотіли бути Північною Кореєю, то можна було б йти таким шляхом. Тиск був величезний і навряд чи вдалося б уникнути такої ситуації".
Експерт додав, що "Україна прийняла те, що змогла прийняти", утім, внаслідок підписання Будапештського меморандуму, з точки зору безпеки, країна не отримала балансу:
"Я колись розмовляв з людьми, які витиснули з нас таке рішення, і вони сказали: "Ми дуже здивувались, що ви продали свою безпеку". І це почалось при Леоніді Кравчуку, а не Кучмі, бо всі попередні домовленості вже були досягнуті. У разі такого роззброєння принаймні треба було поставити питання про систему колективної безпеки. Це втрачена можливість".
"Я чую ці дискусії з 2014 року. Мовляв, якби в України була навіть одна бомба, Путін не наважився б анексувати Крим і почати війну на Донбасі. Але це міфи, оскільки тоді, в 1990-х, для України не було жодного реального шансу залишитися ядерною державою. Міфи про ядерну зброю в нинішній війні діють на двох рівнях. По-перше, йдеться про розуміння серед українців, що немає на кого покластися. Попри всі гарантії, по суті, Україна буде залишатися сама по собі, коли йдеться про відносини з Росією. Другий рівень — надія, що Україну зроблять Україну ядерною державою у відповідь на нинішню війну. Я не знаю, наскільки це можливо, але такі розмови в Україні ведуть", — говорить Євген Фінкель.
Що про Будапештський меморандум думають українці
У 2020-му президент Зеленський ініціював всеукраїнське опитування. Одне з питань стосувалося Будапештського меморандуму і звучало як: "чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?". 78% українців відповіли "так".
Експосол України в США Валерій Чалий вважає це хибною стратегією, оскільки ставити питання простим людям стосовно чинного міжнародного договору означає ставити під сумнів цю угоду:
"Таким чином розбивається дієздатність цього документу. Будапештський меморандум — політичний документ, дуже слабкий міжнародний договір. Але зараз треба концентрувати всі зусилля не на його обговоренні".
"Треба нагадати, що такі документи, як Будапештський меморандум та інші, що підписували Україна і Росія, врешті нічого не означали. Бо на Заході буде бажання рухатися далі й удавати, що оскільки папірець, який називається мирним договором або угодою про припинення вогню, підписаний, війна закінчилася. Тож для України надзвичайно важливо нагадувати західним лідерам, що підписані угоди з Росією не обов'язково мають значення", — каже Євген Фінкель.