Лінію фронту у Донецькій області постійно обстрілюють, російські військові намагаються прорватись з півночі, а основним напрямом залишаються ліси Лиману. В американському Інституті вивчення війни вважають, що окупація регіону є малоймовірною, оскільки Росія витрачає сили на захоплення Луганщини. Тим часом найбільші міста Донеччини — Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут — обстрілюють ракетами та з артилерії.
Під обстрілами продовжується евакуація, працюють комунальники та невелика кількість підприємств, які ще не зруйнували. Про наступ російських військ в області, оборону Краматорська, чи можливо подати тепло та газ до прифронтових сіл — в інтерв’ю з очільником Донецької ВЦА Павлом Кириленком.
Де зараз "найгарячіші" місця в Донецькій області?
Уся лінія фронту під обстрілами. Вона дещо змінилась 24 лютого, за основними напрямками ЗСУ утримують позиції. До прикладу, в Авдіївці утримуються позиції, які були укріплені ще в 2015-16 роках. Це одна з найгарячіших точок і ворог має намір просуватися з окупованого Донецька.
"В області ще є 360-370 тисяч жителів, це багато. І люди повертаються, як тільки десь далеко від фронту минає кілька тижнів відносної тиші".
Також лиманський напрямок, де вони планували відремонтованою дорогою Київ-Харків-Довжанський просунутися і вийти на підступи Слов'янська та Краматорська, але ми змінили їхні плани. Тепер вони хочуть просунутися через Лиман, це основний напрямок, але він розділяється багатостраждальною Святогріською громадою. Слов'янськ і Краматорськ залишаються основними цілями ворога.
Третій напрямок — Бахмут, північ області, він більше пов'язаний з Луганщиною. Росія намагається взяти контроль над трасою Бахмут-Лисичанськ, а потім — окупувати Бахмут.
На яких напрямках вдалося відбити російських військових, а на яких навпаки — вони наближаються?
Скажу по Авдіївці, де були і прориви, і знову повертали їх на місце і відкидали на декілька населених пунктів. На лиманському напрямку є певні тактичні просування ворога, я вже казав, що вони не змогли пройти за своїм ключовим напрямком. Ми облаштовуємо оборону таким чином, щоб ворог не досягнув основної мети — Слов'янська і Краматорська.
Скільки людей залишається в області?
Статистика змінюється щодня. Вчора (5 червня, — ред.) з Авдіївки евакуювали 114 людей, там залишається не більше 3500 тисяч. У Слов'янську з понад ста тисяч людей залишились близько 24 тисяч. Загалом в області ще є 360-370 тисяч жителів, це багато. І ще люди повертаються, як тільки десь далеко від фронту минає кілька тижнів відносної тиші. Як тільки щось прилітає знову, зростає тенденція до виїзду. Зараз ми це бачимо у Слов'янську, Краматорську, Дружківці.
В області немає газу, чи є шанси виправити це?
Місце, куди треба дістатися, щоб полагодити, на лінії фронту. Якщо ремонтні бригади помічають, їх обстрілюють. Їх не зупиняє те, що ремонтники не у військовому одязі. Після віддалення лінії фронту газопостачання відновити можливо. Ми підрахували: наприклад, по Краматорську, треба два місяці для підготовки газорозподільних мереж, і півтора — на внутрішньобудинкові.
Читайте також: "Вибити росіян із Сєвєродонецька — можливо, але це не має великого стратегічного значення". Бліцінтерв'ю з Гайдаєм
Тобто є загроза зриву початку опалювального сезону?
Наприклад, Авдіївка. Опалення там було за рахунок найбільшого підприємства — Авдіївського коксохімічного заводу. Зараз складно підрахувати, скільки разів у нього поцілили, завод зупинений. Відповідно, пошкоджені газопроводи і тепломережі. Питання про опалювальний сезон можна піднімати, коли відкинемо ворога.
Слов'янськ — без води, Бахмут — подекуди без води. Це пов'язано з роботою електромереж чи водозаборів? Є швидкий вихід із ситуації?
Я однозначно наполягаю на евакуації. Навіть якщо відійти від комунальних послуг, у першу чергу йдеться про життя і здоров’я. Утім, від чого залежить водопостачання? Зараз в Бахмуті здебільшого його відновили. Складно сказати, скільки це триватиме, тому що ми набираємо воду в річці Сіверський Донець. Воду піднімають насосами, а це електроживлення. Слов'янськ, Костянтинівка та Дружківка на 90% без води саме тому, що від іншої мережі залежать. Знову ж таки енергетики не можуть виїхати, тому що їх обстрілюють.
Як вам видається, чи змінилося ставлення мешканців області до росіян після початку війни?
Звичайно, змінилося. Водночас є й такі, хто, м'яко кажучи, лояльно ставиться до Росії, не казатиму до "руського миру". Мені взагалі важко зрозуміти, як людина зі здоровим глуздом може навіть нейтрально ставитися до того, що відбувається. Тим більше, люди, які перебувають у Слов'янську, Краматорську, Костянтинівці, Дружківці, у своїх домівках, куди прилітає "Іскандер", наповнений дрібними уламками, націлений на знищення, і чітко розуміють, що не може ця ракета бути запущена кимось іншим, окрім росіян.
Наскільки активними були чоловіки Донеччини при формуванні сил територіальної оборони?
Територіальна оборона у нас сформувалася доволі швидко. Звичайно, були проблеми, як і скрізь. Це і формування, і комплектування, і розміщення. Я завжди дивлюся крізь призму закону, щоб воно було чітко і правильно зроблено, щоб озброєна людина розуміла, що зброю можна використовувати виключно проти ворога. Ми виконали ці процеси і сформували підрозділи.
Читайте також: "Ми розуміли, що можемо навіть не долетіти" — боєць "Азову" про те, як проривались у Маріуполь
Великі підприємства зупинилися, більшість людей виїхала. Чи можете сказати, як виконується дохідна частина бюджету та оцінити падіння економіки області?
Усі великі підприємства — це завод Ілліча, "Азовсталь" у Маріуполі, — знищили. Авдіївський коксохімічний завод частково пошкоджений, він зупинений. Машинобудівні гіганти Краматорська, відомі на увесь світ, зупинені. Тобто 15% підприємств знищені повністю, ще приблизно 25% — частково пошкоджені, потребують глибинного ремонту, понад 50% — не працюють. Звідси і відповідь, яке наповнення бюджету. Вчора мені доповідав директор департаменту фінансів, щоб розуміти захищеність видатків і комунальні виплати. Це ми сплачуємо, така можливість є.
Що би ви хотіли сказати жителям області та України?
Ми будемо триматися стільки, скільки потрібно, щоб знищити ворога. Складно, я розумію, тому знову ж таки я закликаю до евакуації. Я розумію, як люди ставляться. По-перше, це вихід із зони комфорту, витрати. Ми роздали пам'ятки через голів районних військових адміністрацій, щоб люди розуміли, які суми вони отримають у разі евакуації.
Нам буде набагато простіше діяти і, вибачте, не відволікатися, коли люди виїдуть. Ми все одно дбаємо і будемо дбати, щоб відновити електропостачання, газопостачання, але концентрація повинна бути на одному — на обороні.
Читайте також
Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
Що таке геноцид і чи вчиняє його Росія в сучасній Україні? Говоримо з істориком Ярославом Грицаком