Перейти до основного змісту

Ринок праці та війна: де шукати роботу та які професії радять опанувати експерти

. Центр зайнятості, фото: Суспільне Рівне

Ринок праці оживає, це відзначають і керівники великих кадрових агенцій, і державні служби, посилаючись на останні дані про реєстрацію нового бізнесу. Проте конкуренція залишається жорсткою. Наприклад, у Києві в середині травня на кожну вакансію в середньому припадало 17 претендентів. Хто саме втратив роботу через війну, яку роботу можна знайти просто зараз і як змінити професію — розбиралося Суспільне.

Мільйони безробітних і конкуренція

Згідно зі звітом Міжнародної організації праці, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні було втрачено 4,8 мільйона робочих місць. У квітні, за даними Державної служби зайнятості, у країні було офіційно 283 356 безробітних, які претендували на 25 326 вакансій. Тобто конкуренція на одне робоче місце складала майже 12 людей. Аналогічний дефіцит робочих місць бачили й інші аналітики. За даними порталу robota.ua, у перші 50 днів війни кількість вакансій скоротилася в 9 разів.

За три місяці повномасштабної війни у Києві вакансій стало менше в 7,5 разів. За даними департаменту економіки та інвестицій КМДА, у середині травня на кожну вакансію в середньому припадало 17 претендентів. Але з кінця квітня — початку травня попит на робочу силу відновлюється. Кількість вакансій з кінця березня зросла в 2,3 рази — з 1,2 тисяч до 2,9. Це стосується переважно ІТ-сфери, торгівлі, логістики, надання послуг та робітничих професій.

Читайте також: ЄС призупинив мита для українських товарів. Хто з підприємців від цього виграє

Поки що міжнародна організація праці має для України сумний прогноз: через довготривалу війну в Україні буде втрачено до 7 мільйонів робочих місць. Українські експерти більш оптимістичні. "У чинній ситуації висновки та прогнози потрібно робити обережно, але ми сподіваємось, що всі разом пройшли "дно ринку" і далі на нас чекає період відновлення та розвитку", — каже керівник відділу аналітики в robota.ua Іван Ромашов.

У яких сферах найбільше безробіття

Офіційна статистика по безробіттю не дає об'єктивної картини, адже по документах люди можуть обліковуватися за робочим місцем, але не мати заробітку через відпустку за власний рахунок, пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Одна з найбільш постраждалих від війни сфер — промисловість, каже засновник рекрутингової агенції "Борщ" Сергій Марченко. Він наводить приклад Харкова — великого індустріального міста, де більшість промислових підприємств наразі під постійною загрозою обстрілів. Через це, проблеми з роботою відчуває й промисловість в регіонах, де не ведуться активні бойові дії. "Підприємства в центрі або на заході Україні могли бути пов'язані ланцюгами з тими підприємствами, які зруйновані внаслідок авіаударів або перебувають під окупацією чи під її загрозою і не ведуть діяльність", — пояснює Марченко.

Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк нагадує про Маріуполь: "Втрата підприємств, наприклад, в моєму рідному Маріуполі вивільнить на ринок праці величезну кількість тих самих металургів, для яких майже відсутні аналогічні вакансії в інших містах".

Зруйнована будівля у Маріуполі, 26 березня 2022 року / Фото: Getty Images

Також складно зараз знайти роботу юристам, страхувальникам, працівникам сфери обслуговування, охоронцям, освітянам та науковцям, домашньому персоналу. А ще в переліку сфер, де найбільше людей втратили роботу, називають туризм. Не лише через те, що зараз немає можливості подорожувати, а ще й тому, що досвід масового вимушеного переселення призводить до прагнення повернутися додому.

Ще в цьому переліку — сфера страхування, б’юті-індустрія, готельно-ресторанний бізнес. Загалом у значній кількості галузей ще більше, ніж зараз, зросте конкуренція.

Яку роботу можна знайти просто зараз і які професії мають перспективу

Наразі найбільше реальних вакансій у сфері роздрібної торгівлі, каже Іван Ромашов, керівник відділу аналітики в robota.ua. Потрібні продавці, керівники магазинів, касири, вантажники та охоронці. "Дефіцит фахівців тут відчувався завжди, а з урахуванням того, що в цьому напрямку був задіяний високий відсоток жінок, які мігрували в більш безпечні райони, ситуація з підбором кадрів стає все більш актуальною", — говорить експерт.

ІТівці також потрібні. Дійсно на ринку наразі невелика кількість вакансій порівняно з довоєнним часом, але стає помітним попит на українських ІТ-спеціалістів ззовні. Причому є пропозиції як віддаленої роботи, так і релокації.

Читайте також: Мобільні додатки воєнного стану. Застосунки, що будуть корисними під час війни

Також існує запит на водіїв, експедиторів, логістів, диспетчерів. За даними Ромашова, дефіцит у цій сфері відчувався і до 24 лютого. Проте під час війни зросла кількість перевезень як військового, так і цивільного характеру, дефіцит став відчуватися гостріше. До того ж переважна більшість водіїв — це чоловіки, частина з яких вступила до лав ЗСУ та тероборони.

Також експерти радять шукати роботу в тій сфері, яка пов’язана з відбудовою. Через війну, як підрахували в дослідженні Київської школи економіки, знищено або пошкоджено щонайменше 44 мільйони квадратних метрів житла українців. Тому спеціалісти у сфері будівництва й архітектури — від знавців реставрації до мулярів — матимуть багато роботи.

Міст Романівки, 6 березня 2022 року, фото: Роман Сухан / Суспільне

А ще буде збільшуватися потреба в спеціалістах з рятувальних робіт і в медичній сфері. "Гадаю, може не вистачати медиків. Також з повною викладкою працюють МНСники, перевізники, адже зараз велика кількість транспортувань людей і вантажів", — каже Сергій Марченко.

Де шукати роботу і як змінити професію

В Україні має з’явитись єдина база вакансій. Державна служба зайнятості вирішила об’єднати дані разом з пʼятьма найбільшими сайтами з працевлаштування. Як йдеться в повідомленні Мінекономіки, сайти з пошуку роботи також отримають доступ до даних Держслужби зайнятості та зможуть розміщувати інформацію про вакансії на своїх сайтах. Це дозволить додатково інформувати українців про варіанти працевлаштування.

"Людина повинна мати можливість максимально просто, швидко та без зайвої бюрократії отримати нову спеціальність. Умовно, з оператора мартенівської печі перевчитися на виробництво або встановлення пластикових вікон або ж актуальну для українського ВПК спеціальність", — каже нардеп Ярослав Железняк. Він пропонує, наприклад, збільшити держзамовлення на будівельні спеціальності в навчальних закладах, скажімо, Закарпаття, аби навчені там будівельники вже відновлювали деокуповані області.

Читайте також: Медицина для людей: як ВООЗ рекомендує відновлювати українську систему охорони здоров’я

Експерти радять займатися самоосвітою. За орієнтир можна обрати концепцію "освіти протягом життя" (LifeLong Learning) і розвивати базові навички, які допоможуть бути конкурентним при пошуку будь-якої роботи. Йдеться про мови, компетентність у математиці, науках, технологіях та інженерії, цифрову грамотність.

Багато освітніх платформ зробили безкоштовними курси з програмування, дизайну, вивчення іноземних мов — переорієнтацію на ті види роботи, які можна робити дистанційно зокрема для закордону.

Український освітній онлайн-майданчик Creative Practice з 4 квітня і до перемоги викладає у вільний доступ лекції та майстер-класи від українських фахових дизайнерів, артдиректорів, копірайтерів та інших фахівців. Наприклад, можна дізнатися, з чого почати навчання в сфері SMM, як створити сайт на Weblium або як проводити UX-дослідження.

Платформа для онлайн-освіти Coursera зробила всі курси безкоштовними для українців. Для цього потрібно подати заявку за посиланням, де також є інструкція, як проходитиме процедура її розгляду.

Читайте також: "До лікарні могли дістатися лише ті, кого не постріляли по дорозі" — історія лікарів Бучі

Prometheus теж запустив безкоштовні курси для українців. Тут є лекції з програмування, менеджменту, бізнесу. Також можна дізнатися, як зробити волонтерську організацію чи піти працювати в службу таксі.

Ще один спосіб онлайн навчання — Відкритий Університет Майдану. Всеукраїнський рух громадянської освіти, який виник під час подій на Майдані у 2013 році. Платформа має 80 курсів від провідних викладачів бізнес-шкіл, громадського сектору, практиків з бізнесу та соціальної сфери, видала більш як 67 тис. сертифікатів. Її слухачі проходять модуль курсу (відеолекція, завдання, тестування). Теми — від відповідального батьківства до побудови репутації та управління репутаційними ризиками.

Онлайн-школа The Campster зробила безкоштовними курси українською мовою. Є лекції з копірайтингу, вступу до програмування, англійської, інтернет-маркетингу тощо.

Читайте також: Давос-2022. Що говорили на форумі про Україну

У пошуках нової digital-роботи знадобляться навички користуванням різними платформами, зокрема LinkedIn. Це соціальна мережа для ділового спілкування, у якій також можна знайти вакансії на роботу. Співзасновниця Telegram-каналу для пошуку роботи goodjob Дана Долінська записала відеолекцію про те, як створити й наповнити сторінку в LinkedIn.

Пошукати нову професію та освіту можна в реєстрі закладів вищої, професійної, фахової освіті. Наприклад, Дніпровське вище професійне училище будівництва пропонує за рік навчити будівельної професії штукатура або монтажника гіпсокартонних конструкцій. Також рік знадобиться, аби вивчитися на кравця чи кондитера, а опанувати початкові навички та знання для роботи рятувальником в аварійно-рятувальному загоні ДСНС можна за 4 місяці.

Читайте також

Поставки броні в Україну: як формуються ціни на бронежилети та чому меншає попит

"Біжи допомагати не до того, хто кричить, а до того, хто мовчить" — історія лікаря з Бучі

Бомбардування "хлібного кошика": як війна Росії проти України поглиблює світову продовольчу кризу

"Я не вірив, що Росія почне повномасштабну війну" — Вілкул про фронт Кривого Рогу, Царьова та українську мову

Топ дня
Вибір редакції