Луганський національний університет імені Тараса Шевченка вимушено переїхав до Полтави. Про його історію та черговий етап розвитку на новому місці Суспільному розповіла ректорка університету – Олена Леонідівна Караман.
На початку російсько-української війни 2014 року університет був змушений згорнути роботу в окупованому Луганську та переміститися до Старобільська. І ось у березні 2022 року, у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням в Україну й окупацією значної частини Луганської області, управління закладу перемістилося до міста Полтава.
Прихистили вдруге
Наш заклад це великий навчально-науково-виробничий комплекс. До його складу входять вісім навчально-наукових інститутів, три факультети, шість фахових коледжів і один регіональний центр професійної освіти. Таку велику складну структуру, що має всі рівні підготовки фахівців, кудись перемістити швидко майже неможливо. Ми діяли чітко 24-го лютого, коли почався наступ. Наш університет був розташований у місті Старобільську і в інших містах Луганщини – окремі інститути і факультети. Маючи сумний досвід 2014-го року, ми сховали усі документи, скопіювали на диски всю нашу інформацію з усіх відділів, деканатів, директоратів, і почали переміщатися у місто Полтава. Там в університеті економіки і торгівлі з 2015-го року у нас розміщується два структурні підрозділи – Факультет іноземних мов та Навчально-науковий інститут культури і мистецтв. Всі ці сім років вони розвивалися дуже стабільно і стало. Нас там вдруге прихистили і дали можливість розвиватися. Полтава – це один з духовних і культурних центрів України.
Як відбувається робота університету?
Управління закладом знаходиться у Полтаві, але самі викладачі працюють в основному дистанційно. На заняття виходять викладачі факультету іноземних мов та інституту культури і мистецтв. Наразі університет здійснює змішану форму навчання – як в очній формі, так і в дистанційній.
Скільки спеціальностей університет зараз може готувати?
У нас понад 150 пропозицій освітніх програм на бакалаврів, трохи більше в магістратурі – біля 180. Всі ці пропозиції у нас залишилися. Наразі ми формуємо правила прийому й оголосимо прийом на всі спеціальності.
Коли буде набір студентів?
За новими нормами, до 19-го квітня всі абітурієнти, що закінчили 11 класів або фахові коледжі зареєструвалися на національний мультипредметний тест, у якому міститься три предмети – українська мова і література, історія України і математика. Тестування відбудеться у червні-липні, а прийом документів – десь 14-го липня. Кожної суботи ми проводимо день абітурієнта, приймаємо людей з усієї України.
Скільки викладачів змогли виїхати зі Старобільська?
Викладачі виїхали майже всі. Залишилися ті, у кого індивідуальні обставини, але вони мають право працювати дистанційно з будь-якого місця України, навіть з окупованих територій. Головне – щоб були засоби зв’язку, тобто комп’ютер і Інтернет. У нас створені всі умови для дистанційної роботи. У нас тут зараз близько 60-ти викладачів.
Що вдалося вивезти зі Старобільська?
Нам потрібні були комп’ютери, сервери – це все ми вивезли. Це необхідна техніка для налагодження організаційно-управлінської роботи, навчальної, наукової та інших видів робот.
Скільки студентів зараз може вчитися?
У нас після випуску магістрів у січні – 7623 здобувачів освіти. Перший місяць після широкомасштабної війни ми не з усіма могли зв’язатися, багато хто перебував у гарячих точках. Потім потроху вони почали виїжджати й з нами зв’язуватися. Таким чином ми відновили зв'язок з усіма, крім тих, хто загинув. У нас загинуло близько 30-ти студентів-учасників бойових дій, батьки багатьох дітей загинули. Багато загиблих у пекельних точках, де зруйновані наші навчальні корпуси. Вони дотла зруйновані крім Старобільська, де будівлі залишилися цілими. Знаємо ще про обшуки у тих, хто причетні до Збройних сил, в активістів, їх тероризували. Але зараз з нашими все гаразд, вони виїхали.
Що зараз із будівлями у Старобільську?
Там розташовуються кадрові військові окупантів. Одне приміщення, професійно-технічний заклад, була невеличка майстерня і представники так званої "ЛНР" сказали, що там буде якийсь навчальний заклад. Казали щось про кадетський корпус. Це та інформація, яку нам передають звідти. Їм не вдасться там нічого зробити, тому що там немає викладачів і студентів.
Чим відрізняється переміщення з Луганська від того, що є зараз?
У 2014-му році ніхто не був готовий до війни й всі вибиралися хто як може. Тоді ніхто нам не міг допомогти, нас кинули напризволяще. На своєму ентузіазмі ми перемістилися в Старобільськ, Рубіжне, Кремінну, Лисичанськ, Щастя, тому що там були наші корпуси. На момент 2014-го року у нас було 17 відокремлених підрозділів. Тепер наші будівлі всі зруйновані, окрім Старобільська і Луганська. Зараз ми шукаємо куди після війни можна буде розміститися. Розглядаємо не тільки Полтавську область. Цього разу у нас вже є досвід, ми знали, що треба виїжджати, ми не вагалися, щоб швидше виїхати й швидше відновити роботу на новому місці. Ми не припиняли свою діяльність, зарплатню видавали. А у 2014-му році ми під дулами завершили навчальний рік в травні-червні, війна тривала все літо і коли зрозуміли, що частина області буде окупована, у серпні-вересні почали переміщатися. У нас дуже довге відновлення було, довго не виплачували зарплату, ніхто не був готовий. Зараз ми не переривалися. День пішов на дорогу і все.
У якому обсязі зараз працівники університету отримують заробітну плату?
Наразі всі отримують 100% зарплати, всі хто працюють. Але є частина працівників, адміністративно-господарська частина, які наразі фізично не можуть працювати, оскільки корпус окупований. Тому їм, відповідно до нормативних документів в умовах воєнного часу оголошено простій і за Кодексом законів про працю простій оплачується не менше, ніж 2/3 окладу. Але ми зараз виплачуємо середню заробітну плату. Тобто всі отримують 100%. З першого червня у міністерстві будуть скорочення фінансування на всі заклади освіти всіх рівнів. Тоді ми вже будемо думати, як нам скорочувати, чи коштом надбавок за вчені звання і наукові ступені, чи знайдемо інші правові шляхи, щоб вкластися у бюджет.
Яка ситуація з учнями за контрактом?
Найгірша ситуація. У нас є загальний фонд від міністерства і є спецфонд – надходження від сплати за навчання, за різні освітні послуги й види господарської діяльності. Так ось, контрактникам дозволено, якщо у них немає можливості, призупинити оплату, а у мирні часи вони будуть зобов’язані сплатити все за контрактом. Наразі у нас активно сплачує 4-й курс. Підсумкова атестація для бакалаврів у червні й вони намагаються сплатити весь борг, щоб отримати дипломи й не бути винними. Ніяких відрахувань через неможливість оплати не може бути.
Чи вдалося зберегти бібліотеки?
У нас є бібліотека фізична, тобто книжковий фонд, який залишився у Старобільську. Але є електронна бібліотека – доступи до науково-історичних баз, різні види електронних ресурсів, всі наші навчально-методичні посібники, розміщені на сайті дистанційного навчання. Потреб, які не можуть вирішитися з бібліотекою у нас немає, у нас давно все в електронному вигляді. Все захищено, тому що ще у 2014-му році ми сайт університету розташували за кордоном, електронний університет – на платформі українського кіберпростору, ми його теж за кордон вивели, щоб загроз не було. У нас сервер один там залишився з незначною інформацією, але він не працює. Основні ресурси з нами й працюють.
Чи плануєте ви повертатися у разі звільнення наших міст?
У нас найбільше будівель залишилося у Луганську. Нам повертатися треба тільки на своє історичне місце – у Луганськ. Ми сподіваємося, що буде перемога і наші збройні сили виженуть ворога аж до російського кордону і звільнять наш Луганськ.
Читайте також
Медсестра з Лисичанська, що підірвалася на снаряді, поїде на протезування у Німеччину
Вибралися з Рубіжного та одружилися у Дніпрі
"Їхали два дні та дві ночі". Історія евакуації вихованців Луганського обласного будинку дитини