"Неймовірно важкий шлях". Лідія Гунько - перша в історії України бобслеїстка-учасниця Олімпіади

Ексклюзивно
IBSF

У 28 років українка відібралась на свої перші Олімпійські ігри.

Український жіночий бобслей створено упродовж останніх кількох років - пілотесою є Лідія Гунько, разом з нею у команді Ірина Ліщинська. Бобслеїстки виступають у двійці, також Гунько змагається у монобобі - дисципліні, яка дебютує в програмі Олімпійських ігор у 2022 році. І саме в цій дисципліні Гунько вдалося здобути історичну олімпійську ліцензію.

Лідія Гунько стане першою українською бобслеїсткою, яка виступить на Олімпіаді. Вдалося їй здобути ліцензію буквально в останній момент: у фінальний тиждень відбору Гунько здобула "бронзу" на змаганнях в монобобі, що дозволило їй піднятися зі статусу другої резервної в повноцінну учасницю Олімпіади-2022, залишивши позаду представниць Італії та Бразилії.

Для 28-річної українки - це буде перший досвід на Олімпійських іграх, хоча раніше вона займалася веслуванням на байдарках та каное, а також стронгвумен.

Після кваліфікації на пекінську Олімпіаду Лідія Гунько поспілкувалась із Суспільне Спорт та розповіла, яким був її шлях на наймасштабніші змагання в кар'єрі.

IBSF

"У перший день тренувань я точно собі такої мети [потрапити на Олімпіаду] не ставила, бо ще не розуміла, із чим я зіштовхнулась. Це правда, що бобслей не зрівняється ні з яким іншим видом спорту. Це важко і фізично, і морально. Адже кожного разу треба переступати через себе, коли після падінь і невдалих заїздів збираєшся знову з духом. У мене після перших тренувань три місяці синці не сходили з тіла. Не очікувала, що буде настільки важко.

Авжеж, уся команда підтримувала, підштовхувала [до участі в Олімпіаді]. Якби не вони, то я б і не почала цим займатись. У перший сезон2019/2020 нам не був потрібен власний боб, необхідно було навчитись проходити траси. У другому ж сезоні2020/2021 ми почали думати про Олімпійські ігри, пробувати свої сили у бобі-двійці", - зазначила спорстменка.

Бобслеїстка зізнається: шлях на Олімпіаду був дуже важким. І серед причин - складні травми коліна та хірургічні втручання, із якими їй довелось зіштовхнутись загалом чотири рази, а востаннє - ще минулого сезону:

"У попередньому сезоні мені за місяць до його початку вирізали велику кісту з-під коліна, і, можна сказати, я мало не на милицях змагалась. Це взагалі був неймовірно важкий шлях до Олімпійських ігор. Іноді навіть опускались руки, але все вийшло".

У сезоні 2021/2022 українська команда ставила перед собою мету відібратись на Олімпіаду як у монобобі, так і в бобі-двійці. Однак через нестачу рейтингових очок у двійці збірна України могла виступати лише на Кубку Європи, який є нижчим за рівнем, ніж Кубок світу. Зрештою, досягнути цілі - кваліфікуватись на Ігри - вдалось лише в монобобі.

"У цьому сезоні я могла виступати на Світовій серії тільки в монобобі, а у двійці - тільки на Кубку Європи. Один раз так вийшло, що я дві тисячі кілометрів до Австрії літаком, коли команда з бобами подолала цю дистанцію машиною, щоб встигнути на тести на COVID-19. Команда не спала зовсім. Так ми хотіли ту ліцензію, що боролись без відпочинку. Закривали всі старти, які фізично можна було", - додає Лідія.

За словами спортсменки, її команда складається лише з трьох осіб - з Лідії, її партнерки у двійці Ірини Ліщинської та тренера Олександра Іванишина. Але залучати всіх доводиться на максимум, і кожні змагання вони проводять разом. Неважливо, чи виступає Лідія в монобобі, чи разом зі своєю партнеркою по екіпажу Іриною у двійці.

"У інших збірних людей набагато більше. Узагалі з монобобом неможливо самому впоратись, бо він важить 170 кілограмів. І щоб його перевернути, то треба мінімум дві дуже сильні людини. Так що ми це робимо всі встрьох. Коли я, наприклад, тренуюсь у монобобі, то Іра [Ліщинська] чекає мене внизу та допомагає його [боб] витягнути з траси. А тренер відпускає мене згори. Це важко для тренувального процесу. Не вистачає камер, які знімають проходження траси. Чим їх більше, тим краще. Але в нас немає жодної. Тому наша команда залучена на 100% - треба підготувати боб, ковзани. Це займає чимало часу.

Ми - молода команда, але ми дуже стараємось. Звичайно, збірні, у яких є бобслейні традиції, від нас просто в шоці. Мені особисто пишуть спортсмени, кажуть під час розмови: "Ми не уявляємо, як ви справляєтесь". У них для цього є купа різних людей. Так, бобслеїсти самі готують ковзани, але здебільшого з бобом їм допомагають технічні працівники", - розповіла українська бобслеїстка.

IBSF

Попри маленьку команду та всього два повноцінні сезони виступів на міжнародній арені, Лідія Гунько зуміла відібратись на Олімпіаду до Пекіна. Причому зробила це на останніх змаганнях у рамках періоду відбору і виборола останню квоту.

"Звичайно, я знала, що це останній шанс. Ми не проходили за балами, у нас не було ліцензії - кілька дівчат було попереду. Водночас я знала, що маю зробити все, що в моїх силах. І я вважаю, що оцінюючи свої нинішні фізичні можливості та наші технічні, я зробила все, що було можливо. У мене є проблеми зі стартовим розгоном, але я покращила свої результати під кінець сезону. Кожного разу вдається вдосконалюватись", - підкреслила спортсменка.

На запитання, що значить для Лідії це досягнення та які емоції вона переживала після того, як дізналась, що все ж поїде на Ігри, бобслеїстка зізналась - ця мить для неї була дуже хвилюючою:

"Це дуже хвилююче. Я до цього йшла дуже довго, стільки видів спорту було. Дещо змішані почуття. Але дуже рада. Цю дисципліну тільки ввели в олімпійську програму, і цей вид спорту дуже молодий для нашої країни. Я вважаю, що це дуже гідний результат - потрапити на Олімпійські ігри. Сподіваюсь, що видно, як наша команда цього прагнула та працювала над цим".

До Олімпіади в Пекіні залишилось менше двох тижнів, а перші заїзди з жіночого монобобу відбудуться вже в неділю, 13 лютого. Перед початком сезону збірні могли протестувати китайський трек, але боб української команди не вдалось транспортувати боб до місця проведення перших спусків. Тож на Іграх українка стартуватиме майже без підготовки, однак сподівається, що зможе якісно потренуватись уже безпосередньо напередодні змагань.

"Вийшло, що в мене взагалі не було передсезонки через те, що не змогла спуститись у Пекіні. Але все приходить із досвідом, і всього не передбачиш. І так, ходити по трасі, поки інші катаються… Це буде непросто для нас. Адже майже всі, хто має ліцензії, уже мав досвід спуску. Так що будемо максимально старатись вивчити трасу. Сподіваюсь, Влад [Гераскевич]Український скелетоніст, майбутній учасник Олімпіади-2022. Перед початком сезону Владислав проводив тестові заїзди на олімпійському треку в Китаї. допоможе, підкаже зі свого досвіду. Але, авжеж, цього мало.

Як ми туди потрапимо, то, безперечно, будемо використовувати всі тренувальні заїзди, які нам дадуть. Бо іншого вибору в нас просто немає. Їх буде шість чи вісім, тобто не дуже багато. Але будемо пробувати по-максимуму використати їх.

Головне - не захворіти зараз на коронавірус. Не хочеться поїхати в Пекін, отримати позитивний тест і почути: "Їдьте додому". Це, напевно, буде найбільший провал. Так що будемо берегти себе і зайвий раз не контактуватимемо з людьми. Це дуже важливо в ці два тижні", - резюмувала майбутня учасниця Олімпійських ігор.

Розклад змагань із жіночого монобобу на Олімпіаді-2022

  • 13 лютого: 1-й і 2-й заїзд
  • 14 лютого: 3-й і 4-й заїзд (фінал)

Лідія Гунько на Олімпіаді-2022: що відомо

  • Українка виступає на міжнародному рівні в монобобі з 2019 року та в бобі-двійці - з 2020-го. Раніше жодна представниця від України не змагався в дисципліні "монобоб". Також жіночий монобоб дебютує у програмі Олімпійських ігор у Пекіні.
  • В олімпійському сезоні Гунько двічі піднімалась на п'єдестал. У листопаді 2021 року вона в парі з Іриною Ліщинської стала третьою в Альтенбергу на Кубку Європи, а вже в січні 2022-го Гунько виграла "бронзу" з монобобу на Світовій серії у Вінтербергу.
Читайте також: Україна вдруге в історії здобула "бронзу" у жіночому бобслеї
  • Екіпаж Гунько - Ліщинська також претендував на путівку на Олімпіаду, але за підсумками сезону 2020/2021 український тандем не відібрався на Кубок світу і, зрештою, був вимушений боротись за ліцензію на Кубку Європи. Але на такому рівні українки не змогли відібратись.
  • До Лідії Гунько Україна лише двічі була представлена на Олімпійських іграх у бобслеї - у 1998 році (боб-двійка; чоловіки) та у 2002-му (боб-двійка, боб-четвірка; чоловіки).
  • Жіночий бобслей, своєю чергою, існував в Україні на початку 2000-х, але тандем Гунько - Ліщинська став першим, який виступав на рівні Кубка Європи.
Читайте також: "Для іноземних команд ми загадка". Хто та з якою метою відроджує бобслей в Україні