7 липня 2018 року не стало українського правозахисника та автора акту про незалежність України Левка Лук’яненка. Йому вдалось пережити із сім’єю Голодомор, війну та радянські табори і написати Акт про незалежність України.
Народився і ріс Левко в селі Хрипівка на Чернігівщині разом з двома братами і сестрою Голодомор пережила уся сім’я Лук'яненка. У сьомому класі він провчився два місяці і його забрали в армію.
"Я піднявся і кажу: "Я 1928 року, мені 15 років". Наказали принести довідку, а довідки немає – РАЦС рознесли під час війни. От і прийшлося йти в армію. Нас учили стріляти, воювати…”, — розповідав він. У 1951 році на службі в Нахічевані він вступив до комсомолу. Згодом став студентом престижного юрфаку Московського університету. Тоді він вирішив почати підпільну антирадянську діяльність. Його направили пропагандистом у Радехівський райком компартії. Він з однодумцями створює підпільну партію "Українська Робітничо-Селянська Спілка". Далі розпочались ув’язнення та радянські табори. Під час одного із судів Левку виголосили вирок – смертна кара, але йому пощастило і вирок замінили на 15 років ув’язнення. Саме Левко Лук'яненко 23 серпня написав проєкт Акту про незалежність України, який схвалили 24 серпня 1991 року на його ж день народження