Віталій Кличко працює міським головою Києва вже понад 12 років — із червня 2014-го. Суспільне зустрілося з ним на тлі складної ситуації з електро- та водопостачанням у місті внаслідок російських обстрілів, а також загострення критики з боку центральної влади щодо готовності «плану стійкості» столиці.
Чому Кличко відхиляє критику президента? Який у міста план на випадок найскладніших сценаріїв та чи має міський голова зауваження до роботи ППО? На ці та чимало інших запитань Віталій Кличко відповідає в проєкті «Ремовська Інтервʼю».
Текст розмови скорочено та відредаговано для зручності читання. Повну версію інтерв'ю дивіться тут.
Ми з вами зустрічаємося 3 листопада. Є очікування, що вже цього тижня в домівках киян почнеться опалювальний сезон. До чого готуватися? Чи всіх обігріють?
Підготовка до опалювального сезону — непроста історія, яка складається з багатьох факторів. Як місто ми свою роботу виконуємо й постійно звітуємо про це. На жаль, багато спекуляцій навколо цієї теми, але готовий зараз доповісти по кожному з цих питань.
Цей процес передбачає насамперед відновлення системи центрального теплопостачання. Ми відремонтували всі наші ТЕЦ і спочатку подали тепло тим, хто в місті надає соціальні послуги — дитячим садкам, школам, лікарням.
Наступне питання — проходження [опалювального сезону]. Ми розуміємо, що ворог битиме по критичній інфраструктурі та системі опалення, як і минулої зими — і робимо все для того, щоб створити дублювальну систему на випадок руйнування основної.
Це складне завдання. Система центрального теплопостачання Києва будувалася десятки років. Вона — найбільша у світі, не тільки в Європі. Вона найдешевша, але й дуже вразлива, бо якщо її зруйнувати, то місто, в якому живуть понад три мільйони людей, може залишитися без опалення. Так відбувалось минулої зими, коли ми запускали систему центрального теплопостачання десятки разів.
Плани створення дублювальної системи ми не раз презентували на сесії Київради перед депутатами, представниками громади — і двічі на РНБО. До кінця року ті плани, які презентували на РНБО, втілимо.
Я живу в Шевченківському районі. У мене в квартирі опалення поки що немає. Ви якісь ставили дедлайни щодо того, коли мають запрацювати батареї по районах столиці?
Систему ми вже запустили. Протягом тижня, максимум 10 діб, у кожному з будинків тепло повинно бути — якщо не буде надзвичайної ситуації. Це пов'язано також з обстрілами.й ефективністю роботи протиповітряної оборони. Адже мета ворога — зруйнувати нормальне життя в нашому місті, знищивши всі сервіси. І система теплопостачання взимку — одна з ключових і базових.
Ви часто наголошуєте на ППО. Коли виступали у Верховній Раді, ви запитували: «Де протиповітряна оборона столиці? Де захист об'єктів Укренерго?» Поясніть, будь ласка, що ви мали на увазі?
Те, що вину за відсутність у Києві електрики намагаються перекласти на міську владу, але ми повністю залежимо від центральної системи електропостачання — за це відповідальна компанія «Укренерго». Місто не має власних атомних станцій чи потужної генерації, яка б виробляла електроенергію в необхідних обсягах. Генерації [електроенергії] в Києві майже немає. І в нас нема власної газової свердловини, а опалювальний сезон залежить від електроенергії та від газу, який ми отримуємо від держави.
Багато об'єктів у великому енергетичному кільці столиці, яке розташоване в Київській області, зруйновані. І вимкнення в нашому місті пов'язані вже з цим.
Із ваших заяв на цю тему в мене — суб'єктивно — склалося враження, що ви маєте якісь зауваження до того, як працює ППО в плані захисту Києва.
Я постійно спілкуюся з військовими, з представниками протиповітряної оборони. Ніхто не має права [їх] критикувати: вони роблять усе від них залежне. Але вони також обмежені в засобах — є дефіцит ракет.
Але без захисту наших об'єктів не можна говорити про нормальне життя. Сервіси, які ми надаємо, залежать від ефективної роботи ППО. Ми можемо добре підготуватися, усе нормально зробити, але якщо об'єкти [інфраструктури] буде зруйновано, з наданням послуг можуть виникати проблеми.
Ви маєте багато міжнародних зв'язків, зокрема в Німеччині. Це важливий для України партнер щодо постачання, у тому числі ракет до Patriot. Ви не порушуєте це питання на зустрічах із німецькими партнерами — що Україні потрібні ракети до систем Patriot?
Роблю це постійно, враховуючи наші зв'язки в Німеччині, серед найвищого керівництва інших європейських держав та у Сполучених Штатах. Завжди повторюю: те, що робить Російська Федерація, — це геноцид. Їхня мета — зробити непридатним для життя найбільше місто у Східній Європі, заморозити людей, залишити їх без опалення, без води, без електрики. Інакше як геноцидом це назвати не можна.
Що вам відповідають ваші німецькі друзі?
Я дуже вдячний нашим партнерам. Але одна Німеччина не може «потягнути» це велике навантаження й задовольнити потреби України. Вони роблять — з їхніх слів — максимально можливе.
Ще одна специфіка цього осінньо-зимового періоду — ситуація з водою. Зараз вона зникає набагато частіше, ніж внаслідок ударів РФ по об'єктах інфраструктури в попередні роки. Чому так і чи може бути гірше?
Наше завдання — прорахувати різні сценарії. І буде великою помилкою не враховувати і найгірший, найскладніший сценарій. Ми робимо в цьому напрямку все, що повинні.
Але також звертаємося до мешканців [із закликом] самостійно прораховувати різні сценарії. Вкрай важливо бути готовими до різного. Я ні в жодному разі не сію паніку. Але ми ж дорослі, ми говоримо правду й кажемо, що може бути різне і треба бути до цього готовими.
В Києві створено запаси питної води, облаштовано свердловини з генераторами, які зможуть забезпечувати людей водою. Є запаси харчів і медикаментів. Тобто ми системно підходимо до цього. Але також звертаємося до містян, щоб і вони підготувалися до можливих [складних] ситуацій. Ми сподіваємось, що поганий сценарій не справдиться, але все-таки — важливо бути готовими.
В одному з попередніх інтерв'ю ви сказали, що закупили для водоканалу 103 генератори різної потужності. Скільки всього потрібно цих генераторів, щоб період відключення води був мінімальним?
Багато хто говорить, що генератори — панацея, яка може замінити центральне електропостачання. Але, по-перше, Київ потребує 2 ГВт електроенергії, і закрити таку потребу генераторами повністю неможливо. По-друге, вони потребують обслуговування. І, говорімо відверто: враховуючи ціну на пальне, електроенергія, яку вони виробляють, виходить «золота».
До того ж працювати постійно генератор не може. Він може тимчасово вмикатися і надавати електроенергію в складних ситуаціях, але потребує технічної перерви через певний період роботи.
Для цього ми створили дублювальну систему: забезпечили генераторами на цей випадок усі лікарні, школи, ключові пункти соціальної сфери, водозабір та водовідведення. Але проблему забезпечення електроенергією всього міста це не вирішує.
Водовідведення в нас повністю забезпечене [резервним живленням]. І до грудня, згідно з «планом стійкості», ми ще додатково встановимо генератори для водозабору.
Можливо, є ефективніші інструменти за генератори, які допомогли б Києву пройти цю зиму з працюючим водопостачанням?
По-перше, в нас у різних районах міста є понад 100 свердловин. Усі, де вода питна, ми забезпечили генераторами. По-друге: всі наші лікарні – а це 21 медзаклад – готові працювати як «острів», забезпечуючи себе теплом, електрикою і водою. Вони мають власні котельні й свердловини. Також облаштовані генераторами школи й дитячі садки.
Ми не можемо забезпечити [резервним живленням] весь електротранспорт Києва — метрополітен, трамваї, тролейбуси. На генераторах це зробити неможливо. Тобто критичну інфраструктуру в цьому році ми забезпечуємо [електрикою]. Але все місто забезпечити — дуже складно, майже неможливо.
Чи міг Київ підготуватися до такого складного сценарію [заздалегідь]?
Це ми вже в деталі заходимо. В нас у Києві декілька водозаборів, на яких працюють насоси дуже великої потужності — на десятки мегаватів. Це не тільки водозабір, а й водовідведення. Систему [автономності] в цьому напрямку ми будуємо, частково вона вже є.
А коли ви почали це будувати?
Після закінчення опалювального сезону.
Тобто в 2026 році?
У цьому році.
30 жовтня було три влучання російських БпЛА в один об'єкт критичної інфраструктури. Після цього в частини киян зникли світло й вода. Це звучить як робоча схема для росіян — по кілька разів бити в один інфраструктурний об'єкт і призводити до колапсу в системі комунальних послуг. Як – крім, зрозуміло, ППО – захиститися від цих наслідків?
Попри те, що ми зробили спеціальні захисні споруди другого рівня, пряме влучання ракети чи дрона залишає ризик руйнування захищеного обладнання. Тому я й робив такий акцент: ми підготовлені й робимо все, що від нас залежить — але великою мірою функціонування міста залежить також і від ефективної роботи протиповітряної оборони.
До теми загострення політичної суперечки між київською владою і центральною. Вже на момент нашої з вами зустрічі ви дали кілька інтерв'ю — і також була зустріч президента України з журналістами, де він трохи коментував тему Києва.
В одному з цих інтерв'ю ви сказали, що президент хоче усунути вас із посади. А президент на нещодавній зустрічі з журналістами сказав, що в нього до вас «немає нічого особистого». Оскільки ми з вами зустрічаємося, то запитання до вас: яким ви бачите вихід із цієї ситуації, що склалася?
Ми конструктивно працюємо й розуміємо: на сьогодні дуже безглуздим — ну вибачте, будь ласка — є рішення розпочинати політичні змагання всередині країни. Нас посилює тільки об'єднання всіх гілок влади й спільна робота. І єдність навколо України, усіх, зокрема й політичних гравців. Це одна з ключових складових нашої спроможності відбити цю агресію, цю навалу.
На жаль, відбувається багато дивних політичних речей. Хтось бігає й готується до якихось там імовірних виборів. Ви з розуму зійшли? До виборів у Держдуму готуєтесь?
Тому наша позиція винятково конструктивна. Ми робимо свою роботу. І коли відкриваються кримінальні справи, притягнуті за вуха, — 1600 таких справ за останні роки відкрито, — це дуже незрозумілі речі. З одного боку, можна аплодувати й говорити, що це така гарна боротьба проти корупції. А з іншого боку, щоб відкрити кримінальну справу, достатньо одну заяву написати. Скільки таких справ дійшло до суду? Чотири.
Чого стосуються ці справи?
Наприклад, коли торік випав сніг — всі керівники шляхово-експлуатаційних управлінь отримали кримінальні справи через те, що вони не змогли вчасно і швидко його сніг.
З одного боку, дуже добре. А з іншого боку, ми робимо все можливе й неможливе, враховуючи й те, що працівників не вистачає. У нас в одному лише «Київпастрансі» [відкриті] 40% вакансій водіїв. Нам не вистачає слюсарів, монтажників, електриків. У нас одна людина працює за двох.
Але місто працює. Працюють усі школи, дитячі садки, всі лікарні, громадський транспорт. Ми робимо все для цього.
Місто Київ має символічний статус. Такої щільності обстрілів не має жодне інше місто в Україні. Але, попри все, ми робимо [все] і для відбудови, і для усунення наслідків цих атак, і організації роботи. Бо від стабільної ситуації в столиці залежить стабільність по всій країні. Всі міста, містечка, селища дивляться на столицю.
І водночас — ще й боротьба йде незрозуміла.
Президент, як я розумію, також акцентує на вазі Києва. І він каже, що Київ провалив підготовку до зими.
Хто таку інформацію надає президенту? Я ставлю вам запитання: хто може фахово відповісти щодо підготовки міста до опалювального сезону, хто має кращу інформацію? Жодна людина зі мною не спілкувалася, і з жодним із керівників наших відділів, які працюють із цим, не спілкувалися.
Ми завжди запрошуємо прем'єр-міністра на ті об'єкти, які ми зараз будуємо. Завжди звітуємо за тими напрямками, які робимо, презентуємо — в межах можливості, тому що багато чутливої інформації. Ми не можемо в публічному просторі підказувати ворогу, що ми зробили.
Але, попри все — дуже дивне й безпідставне звинувачення.
А ви хотіли б зустрітися з президентом Володимиром Зеленським, щоб донести до нього те, що ви, наприклад, зараз розповіли?
Я неодноразово ініціював такі зустрічі. Я розумію завантаженість президента. Але Київ — як я вже казав, це серце країни. І безпосереднє спілкування та спільне вирішення наявних викликів, узгоджена позиція — обов'язково потрібні.
Тобто ви ініціювали зустріч із президентом, але вам відмовили?
Відмови не було.
А як це виглядало?
Ну, це виглядало як сигнал у космос.
Ми нещодавно були у Львові, говорили з міським головою Андрієм Садовим. Запитували, що він думає про взаємодію київської влади й центральної. І він вважає, що президент має запросити вас на зустріч і ви маєте поговорити — для того, щоби всі процеси рухалися далі.
Андрій Садовий уже понад 20 років мер, він має достатньо великий досвід у місцевому самоврядуванні. І має рацію.
На цій зустрічі з журналістами, яку я згадувала, президент розповів, що розглядав можливість створення спеціального дорадчого кабінету для київської влади. Запрошував, у цей кабінет колишнього прем'єра [Володимира] Гройсмана, колишнього віцепрем'єра [Олександра] Кубракова. Чи вам щось відомо про це?
Невідомо. Я також отримав цю інформацію з мас-медіа. З іншого боку, в нас є достатньо професійна команда, яка працює.
Якщо є пропозиції та буде допомога від держави, ми будемо дуже вдячні. Але, на жаль, допомоги в багатьох питаннях немає. Я не хочу в жодному разі скаржитись. Але однозначно — робота всіх гілок влади вкрай важлива. Об'єднане зусилля, а не те, що відбувається зараз.
А як ви думаєте, чому, принаймні за словами президента, ніхто — ані Гройсман, ані Кубраков — не захотіли приєднуватися до такого кабінету?
Це добре запитання — до них, не до мене.
Зараз немає Тимур Ткаченко, який очолював КМВА з кінця 2024 року, у липні 2026 роу очолив Київську обласну державну адміністрацію. Відтоді на чолі КМВА — т.в.о. Андрій Ткачов.голови Київської міської військової адміністрації, є виконувач обов'язків. Можливо, є людина, з якою, на вашу думку, у вас би міг бути нормальний тандем? Якщо вже влада в Києві зараз має такий вигляд — що є і КМДА, і КМВА.
Мені зателефонували на початку [повномасштабної] війни і сказали, що призначається керівник військової адміністрації. Коли призначили генерала Жирнова, потім Сергія Попка, у минулому командувача Сухопутних військ, — це люди, які мають авторитет. Вони все життя були військовими, мають зв'язки, досвід, знання та освіту в цьому напрямку. І тут — без питань, ми ефективно співпрацювали.
Перед інтерв'ю ви звернули увагу, скільки тут у кабінеті військових атрибутів. Я не раз жартував, що іноді почуваюся міністром оборони, тому що військові з ранку до вечора приходять із потребами, щодо допомоги. Хотів би нагадати, що Київ 2025 року спрямувало 12 мільярдів гривень з нашого бюджету на підтримку Збройних сил, а 2024 року — 10 мільярдів. Понад 200 тисяч киян одягли військову форму і взяли зброю в руки. Ми допомагаємо їм усіма засобами: передаємо дрони, засоби РЕБ, автівки — виконуємо всі запити, з якими вони до нас звертаються. Комунікація з військовими, які мають досвід, вкрай важлива.
Що стосується військової адміністрації. Людина, [яка її очолить], має спілкуватися з військовими однією мовою, мати досвід і авторитет.
Я не приймаю рішення про призначення. Але наша співпраця з військовими на чолі КМВА була достатньо добра й ефективна.
А яка у вас співпраця з новим прем'єром Сергієм Корецьким?
Ми спілкуємося. До речі, я запрошував його, і ми декілька разів виїжджали на об'єкти, презентували [їх]. Одна справа — отримувати доповіді на папері чи в спілкуванні, інша – виїжджати й бачити на власні очі, що зроблено. Тож вкрай важливо контролювати такі речі. Непроста посада — бути прем'єром у такий воєнний час, із тими викликами, які сьогодні постали перед нами. І я сподіваюсь, що наша співпраця буде ефективною та без політики.
Цього року ми стали – і продовжуємо бути – свідками ударів росіян по київських мостах. Найбільше дістається Південному мосту. Ви тут теж наголошуєте, що важливо розділяти відповідальність київської влади й центральної. Тому почну, мабуть, із того, хто за що відповідає, дійсно?
Ми відповідальні за роботу інфраструктури. Усунення наслідків, ремонт та експлуатація того чи іншого об'єкта. І ми робимо все максимально швидко, щоб усунути руйнування й відновити роботу.
І ми можемо нескінченно ремонтувати, але якщо нескінченно прилітає в ці мости… І тут багато нарікань також несправедливі. Наприклад, коли поширювалась інформація, що затори між лівим і правим берегами — це нібито відповідальність тільки міської влади.
Ми робимо все максимально можливе для того, щоб сполучення було, щоб ці споруди функціонували. Але першочергове — безпека людей. І ми відновлюємо рух цими мостами лише тоді, коли отримуємо інформацію від інститутів, від експертів, що пересуватися ними безпечно.
В інтерв'ю Суспільному міністр інфраструктури Калашник навів такі цифри: близько 600 тисяч автомобілів щодня їдуть з лівого берега на правий і назад. І це йдеться лише про автомобілі. Якщо уявити, що ситуація з ударами по мостах буде гіршою — яким ви як міський голова бачите вихід? Зараз багато розмов, наприклад, про будівництво переправ.
Перетин Дніпра — це питання стосується не лише Києва, а й взагалі існування України. Наші мости — це стратегічні транзитні магістралі. Тому що наступний міст розташований за 200 кілометрів на південь – у Золотоноші, а потім вже — у ДніпріМер не згадав про ще два мости — в районі Канева й Кременчука.. І велика кількість транзитного транспорту також іде через столицю. Це велике навантаження на наші мости, і наше завдання — робити все для того, щоб вони працювали.
Що стосується підтримки функціонування — робимо це максимально. Але ще раз: якщо їх будуть руйнувати російські ракети, у нас лишається тільки одне — максимально швидко їх відновлювати.
Після перших ударів по мосту місто має досвід з організацією альтернативного метро руху між лівим і правим берегами — я маю на увазі маршрут автобуса 1М, і нещодавно додалося ще кілька. З якими ключовими викликами ви тут стикнулися — саме щодо планування транспортного сполучення в цих критичних умовах?
Ключовий виклик дуже простий: у нас більше автобусів, ніж водіїв. А також скільки б автобусів ми не посилали на ті чи інші маршрути, замінити роботу метрополітену вони не можуть. Метрополітен — це ключова артерія, що стосується пересування містом. Так, ми кидаємо всі наші резерви щодо автобусів на те, щоб вони змогли забезпечити перевезення пасажирів з правого на лівий берег і навпаки. Але повністю замінити метрополітен автобусами неможливо.
Давайте відверто: викликів досить багато. Я вже казав, що в нас не вистачає [водіїв] і [у «Київпастрансу»] 40% вакансій. Навчаємо зараз. Водій автобуса традиційно чоловіка професія — навчаємо зараз жінок. Але проблема залишається.
Тобто пересування містом — це вкрай важлива складова, це артерії Києва. Без підтримки наших ключових транспортних артерій в нормальному стані місто зможе «зупинитись» взагалі у своєму житті.
Але це насправді тільки додає тривоги. Ви кажете про те, що дуже складно замінити метро — а ми вже бачили влучання росіян по, власне, коліях метро.
Знов-таки, якщо буде гірше, який план? Це ж також і на економічну активність містян впливатиме.
Ви правильно кажете, і ми не чекаємо. Ми звернулися до проєктних інститутів для того, щоб посилити наші мости — першочергово вантові, встановивши спеціальні підпірки.
Аби повністю зруйнувати міст, потрібна велика кількість ракет. І його стійкість ми можемо підтримати цими конструкціями, які «триматимуть» прольоти. Це наша ініціатива, з якою ми виходимо.
Кабінет міністрів зараз ухвалив постанову щодо будівництва переправ. Але жодна переправа не зможе замінити кількість транспорту, який пересувається мостами. Вони можуть виконувати свої функції тимчасово.
Нещодавно КМДА повідомляла про встановлення першого наземного мобільного укриття біля зупинки громадського транспорту. Я звернула увагу на те, що це укриття було встановлено коштом меценатів. Чому?
Я звернувся до меценатів.
На укриття ми з початку повномасштабного вторгнення виділили 7 мільярдів гривень. В Києві загалом 4400 укриттів різного типу. В цьому році ми ввели в експлуатацію ще 125, зокрема побудували п'ять нових об'єктів великої місткості.
Що стосується мобільних укриттів: їхніми балансоутримувачами та водночас розпорядниками фінансування є районні адміністрації. Ми виділяємо кошти на районні адміністрації, які повинні встановлювати ці мобільні укриття. Минулого року ми виділили пів мільярда гривень. Гроші не були реалізовані, знов повернулися в бюджет. Запитів у цьому році не було.
Це мобільне укриття встановлене «Київпастрансом». Тобто такий інструмент також можливий?
Ми звернулися також до бізнесу, який підтримав, — і зараз ми вже в процесі встановлення мобільних укриттів.
Але хотів би зазначити: у Києві понад три з половиною мільйони жителів. Мобільних укриттів потрібна велика кількість. А рішення щодо їх місць розташування, будівництва й утримання приймає районна адміністрація.
Хотів би зробити ще один акцент. У нас така система керування містом цікава. Вона, за великим рахунком, зруйнована. За тиждень до повномасштабного вторгнення постановою Кабінету Міністрів було прийняте рішення, що районні адміністрації виходять із підпорядкування мера міста. Можете уявити: місто складається з 10 районів, але очільників районних адміністрацій зараз призначає винятково президент. і підпорядковуються вони президенту.
Мер повинен керувати містом, керувати районами. Ми виділяємо кошти, контролюємо — але навіть догану, якщо вони неефективно виконують свої обов'язки, не можемо виписати.
Гаразд, припустімо, райдержадміністрації не впорались із завданням встановити мобільні укриття. Чи готова зараз міська адміністрація взяти на себе ініціативу й зайнятися питанням укриттів?
От ми і взяли. В нас комунальне підприємство зараз знаходить додаткові кошти для того, щоб закуповувати ці укриття і встановлювати їх.
Укриттів буде більше?
Обов'язково. Але чи зможуть вони повністю закрити всі потреби міста відповідно до кількості населення, яке тут живе? Це питання залишається, бо [таких мобільних укриттів] потрібно тисячі.
Пане мер, я знаю, що у вас закінчується час. Тут поставимо три крапки. Дякую за ваш час.
Я під кінець нашого інтерв'ю хотів би скористатися можливістю та звернутися до людей. Вкрай важливо отримувати інформацію від офіційних джерел. Дуже багато спекуляцій, різних трактувань, якогось незрозумілого хайпу. Спирайтесь, будь ласка, на інформацію від офіційних джерел. Це перше.
По-друге, вкрай важливо пройти ці виклики, які ми на сьогодні маємо. Ми робимо все, що в наших силах для того, щоб місто працювало і долало всі ці великі виклики. І ми продовжуємо далі боротись. Є ключовий принцип: доки ми боремося, ніхто не зможе нас побороти. І тільки підтримуючи один одного, допомагаючи один одному, ми можемо пройти ці виклики.
Зима буде непростою. Ми підготувалися, але підступний ворог робить усе, щоб зробити Київ непридатним [для життя]. Столиця була й залишається ключовою метою ворога.
Ми долаємо виклики. Робимо все, що в наших силах для того, щоб місто продовжувало жити, працювати, допомагаючи нашим Збройним силам, дбаючи про родини тих військових, які пішли захищати нашу країну, підтримуючи всю систему життєдіяльності нашого міста.
І я переконаний, що ми ці непрості виклики подолаємо. У нас достатньо професійна команда. Ніхто не ідеальний, і якщо виникають якісь помилки — ми максимально оперативно намагаємося їх виправляти. Я переконаний: тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати всі виклики і пройти цю зиму достойно. Тобто з наданням тих послуг, які очікують кияни.
Але не будемо забувати: ми живемо у воєнний час. У надзвичайних умовах. І виклики достатньо серйозні.