У Великій Британії уряд переглянув запропоновані правила отримання дозволу на постійне проживання для мігрантів, пом'якшивши частину обмежень. Водночас стандартний термін проживання в країні, необхідний для отримання такого статусу, планують збільшити з п'яти до десяти років.
Про це повідомляє Financial Times.
Міністерка внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд переглянула початкові пропозиції щодо міграційної реформи після критики з боку громадськості, депутатів Лейбористської партії та представників галузей, які залежать від іноземних працівників.
Зокрема, уряд відмовився від планів збільшити до 15 років термін очікування постійного проживання для працівників сфери догляду. Початкові пропозиції викликали занепокоєння через можливий відтік персоналу із соціальних служб.
Водночас для більшості легальних мігрантів стандартний термін отримання постійного статусу все ж збільшать із п'яти до десяти років.
Окремі категорії іноземців зможуть отримати дозвіл раніше. Це стосуватиметься, зокрема, працівників певних державних служб, висококваліфікованих фахівців та людей із високими доходами.
Також британський уряд відмовився від пропозиції, яка могла обмежити можливість непрацевлаштованих чоловіків і дружин мігрантів приєднуватися до своїх партнерів. Натомість для домогосподарств передбачили вимогу щодо мінімального річного доходу в розмірі 25 тисяч фунтів стерлінгів.
За оцінками уряду, зміни можуть відтермінувати отримання постійного статусу приблизно для 500 тисяч людей, які прибули до країни після 2020 року та могли б претендувати на нього протягом 2026–2030 років.
Реформа передбачає перехід до системи, за якою можливість постійного проживання залежатиме не лише від кількості років, проведених у Британії, а й від внеску мігранта в економіку та суспільство.
Уряд також планує зберегти суворіші вимоги для людей, які порушували міграційне законодавство.
Що передувало
У листопаді 2025 року британський уряд представив пропозиції щодо масштабної реформи системи легальної міграції. Вони передбачали збільшення стандартного терміну очікування постійного проживання до десяти років, а для окремих категорій працівників — до 15 років.
Після завершення громадських консультацій, під час яких надійшло понад 200 тисяч відповідей, уряд почав переглядати окремі положення реформи.
