Міністри енергетики 13 країн ЄС виступили проти планів Європейської комісії зробити електроенергію дешевшою за газ за допомогою пільгового оподаткування, попередивши, що Брюссель перевищує свої повноваження.
Про це пише Euronews.
На зустрічі міністрів енергетики ЄС у Люксембурзі в четвер Німеччина, Італія, Мальта, Чехія, Болгарія, Словаччина, Фінляндія, Румунія, Хорватія, Польща, Латвія, Естонія та Угорщина закликали скасувати положення про пільгове оподаткування електроенергії.
Ця пропозиція є частиною зусиль Єврокомісії, спрямованих на заохочення домогосподарств та підприємств до переходу з викопного палива на електроенергію. Але, як зазначає видання, зростання вартості розширення та експлуатації європейських електромереж дедалі більше перекладається на споживачів через вищі рахунки.
Пропозиція з'явилася на тлі енергетичної кризи, що загострилася після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану. Та навіть до початку конфлікту на Близькому Сході ціни на електроенергію в Європі були вдвічі вищими, ніж у США та Китаї, що спонукало європейських виробників вимагати «термінових та сміливих» дій.
Під час неформального саміту в лютому лідери ЄС пообіцяли знизити ціни на енергоносії, зробивши оподаткування електроенергії більш сприятливим, ніж природного газу, щоб зменшити рахунки.
Тепер кілька країн ЄС стверджують, що питання податкової політики слід вирішувати в рамках поточного перегляду Директиви про оподаткування енергії, що вимагає одностайності, а не ухвалення рішення кваліфікованою більшістю голосів, як пропонує Єврокомісія.
Міністр енергетики Швеції Ебба Буш закликала до кращого регулювання замість посилення бюрократії.
«Враховуючи дуже суттєві відмінності в мережах та характеристиках мереж по всьому Союзу, не існує універсального рішення для розробки тарифів», — сказала вона.
Іспанія, Данія та Люксембург підтримали Комісію, хоча й закликали до певної гнучкості.
«Пропозиції повинні передбачати гнучкість для держав-членів у визначенні чітких політичних пріоритетів для амбітної політики електрифікації, щоб забезпечити темпи та масштаби розширення мережі», — сказав постійний представник Данії Серен Якобсен.
Франція шукала «золотої середини», закликаючи до забезпечення правової основи та пропонуючи прив'язати цей захід до конкретних обставин, таких як газова криза.
Люксембург запропонував замінити це положення загальним зобов'язанням сприяти електрифікації.
Найбільший опір викликав план Комісії щодо встановлення нею загальних правил розрахунку тарифів на використання електромереж у всьому ЄС без необхідності щоразу отримувати нове схвалення від держав-членів та Європейського парламенту.
Італія, Франція, Німеччина, Словаччина, Польща, Іспанія, Фінляндія та інші країни стверджували, що цей план підірве незалежність національних регуляторів і надасть Брюсселю надто великі повноваження щодо рішень, які, на їхню думку, мають ухвалюватися на національному рівні.
Фінляндія зазначила, що її парламент офіційно дійшов висновку, що пропозиція порушує цей принцип.
«Країни-члени повинні зберегти достатню гнучкість, щоб враховувати свої національні особливості, інвестиційні потреби та особливості електроенергетичних систем. Ми також стурбовані відсутністю всебічного оцінювання наслідків», — заявив держсекретар при міністрі довкілля та клімату Фінляндії Міка Нюканен.
Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен заявив, що пропозиція виконавчого органу ЄС «має великий сенс» і додав, що юридичні служби як ЄК, так і Ради визнали пропозицію юридично обґрунтованою.
«Ця юридична норма може мати як безпосередній, так і структурний вплив на зниження наших рахунків за електроенергію. Ми не повинні позбавляти наших споживачів та промисловість переваг цієї пропозиції», — сказав він міністрам енергетики.
У березні 2026 року Йоргенсен заявляв, що перший місяць військової операції США та Ізраїлю проти Ірану збільшив витрати Євросоюзу на імпорт викопного палива на 14 мільярдів євро. Тоді ціни на газ у ЄС зросли приблизно на 70%, а на нафту — на 60%.
У жовтні Йоргенсен попередив про складну зиму в Європі через залежність від імпорту енергоносіїв та нестабільність світового енергетичного ринку. За його словами, майже 50 мільйонів європейців протягом звичайної зими мають труднощі з оплатою опалення.
