Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що ЄС продовжує розглядати можливість асоційованого членства для Канади, яке передбачає тіснішу співпрацю без повноправного вступу до блоку.
Про це вона розповіла на брифінгу 29 жовтня.
«Асоційоване членство Канади — це амбітна ідея, яку президентка фон дер Ляєн висунула у своїй промові про стан справ у ЄС, а саміт цього тижня є першою реальною нагодою для розвитку цієї концепції та майбутнього альянсу з нашими партнерами», — сказала Піньо.
Вона також нагадала, що ЄС та Канада є пріоритетними партнерами, які в умовах «зростаючої глобальної невизначеності» прагнуть ще більше зблизитися. На її думку, це взаємовигідне партнерство дозволить зміцнити безпеку, суверенітет, стійкість і процвітання обох сторін.
«Одним із пріоритетних питань порядку денного саміту стане зближення Канади з нами як ніколи раніше в якості асоційованого члена ЄС», — наголосила речниця Єврокомісії.
Піньо уточнила, що ініціатива передбачає поглиблення співпраці Канади з ЄС без набуття статусу повноправного члена. За її словами, після завершення саміту Єврокомісія продовжить консультації з Європарламентом, державами-членами та канадською стороною, щоб просунутися в реалізації спільних цілей.
Напередодні Reuters повідомило, що сторони погодили «дедалі тіснішу асоціацію», проте відмовилися від суперечливої ідеї про надання Канаді статусу «асоційованого члена». За даними агентства, у проєкті декларації вказано, що визначення остаточного формату співпраці триватиме до наступного саміту, запланованого на наступний рік.
За даними дипломатів, пропозиція президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо «асоційованого членства», озвучена шість тижнів тому, спричинила суперечки серед країн ЄС. Проти ініціативи виступила низка держав на чолі з Німеччиною, вказуючи на «відсутність у неї правового статусу та належної деталізації».
«Поглиблення зв'язків і Європою є важливою складовою стратегії Карні (премʼєр-міністр Канади Марк Карні — ред.), спрямованої на зменшення економічної залежності Канади від США та її залежності у сфері безпеки — особливо після того, як президент Дональд Трамп запровадив мита на канадські товари. Водночас спроби Канади зблизитися з ЄС можуть викликати невдоволення Трампа, особливо на тлі триваючих торговельних переговорів між Канадою та США», — зазначає агентство.
Взаємні мита США і Канади
20 липня Трамп підписав указ про запровадження мита на широкий перелік товарів, що імпортуються з Канади. Указ мав набрати чинності 19 серпня.
19 серпня Трамп заявив, що на три дні призупинив запровадження 50% мит на товари з Канади, оскільки Вашингтон й Оттава досягли домовленості.
Вже 22 серпня американський уряд запровадив мита на імпорт товарів з Канади у розмірі 50%.
8 вересня 2026 року в Канаді набули чинності нові дзеркальні контрмита у розмірі 15%, 25% і 50% на імпорт американських товарів на суму близько 27,6 мільярда канадських доларів (приблизно 20 мільярдів доларів США):
- 50% мито поширюється на вироби зі сталі та алюмінію, молоко, вершки, сироваткові продукти, мотоцикли, парфумерія, косметика, а також низка електроніки та меблів.
- 25% мито поширюється на сири та сирні вироби, побутова техніка (холодильники, пральні машини, плити), а також м'які пиломатеріали (сосна, ялина, ялиця).
- На сільськогосподарську техніку, навантажувачі та окреме вентиляційне обладнання поширюється 15% мито.
Цей крок став відповіддю Канади на запровадження 20 липня Сполученими Штатами 50% мит на канадську продукцію.
8 вересня Трамп підписав укази про заборону на імпорт з Канади алкоголю, мотоциклів і молочних продуктів та запровадження 50-відсоткового мита на додаткові канадські товари
24 жовтня адміністрація президента США Дональда Трампа з 30 жовтня звільнить частину товарів із Канади від додаткового 50% мита.
