Верховна Рада 16 вересня почала розгляд проєкту бюджету України на 2027 рік. З трибуни виступив міністр фінансів Сергій Марченко, оголосивши ключові заплановані напрямки майбутнього кошторису держави.
Про це повідомив кореспондент Суспільного із приміщення ВР.
Під час презентації держбюджету очільником Мінфіну у сесійній залі були присутні кілька десятків народних обранців.
Так, за словами Марченка, наступного року держава планує отримати понад 5,6 трильйона гривень доходів, а витратити понад 7,2 трильйона. Таким чином, дефіцит складе більш ніж 1,6 трильйона гривень або 15% ВВП. Держборг на кінець 2027-го може становити понад 12,3 трильйона гривень.
Для порівняння: бюджет на 2026 рік передбачав близько 5,2 трильйона гривень доходів, 6,4 трильйона видатків і дефіцит у близько 1,25 трильйона.
Водночас власними доходами Україна може покрити лише частину видатків. Тому фундамент наповнення держскарбниці становить співпраця з міжнародними партнерами, а уряд, ВР та інші органи влади мають вчасно виконувати взяті зобов'язання.
Що закладено у бюджет України на 2027 рік
Найбільші видатки закладені на сектор безпеки та оборони — 4 трильйони 885 мільярдів гривень, або 43,8% до ВВП (+517,9 млрд гривень або +11,9% до плану на 2026 рік зі змінами).
Йдеться про:
- 1 трильйон 791,7 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями (+337,5 млрд гривень);
- 2 трильйони 298,5 мільярдів гривень — озброєння та військова техніка (+1,4 млрд гривень);
- 499,9 мільярда гривень — інші видатки (+127,7 млрд гривень);
- 264,9 мільярда гривень — резерв коштів (+51,3 млрд гривень);
- 30 мільярди гривень — державні гарантії на озброєння та військову техніку.
Які ще видатки передбачені
- на освіту та науку — 328,5 мільярда гривень;
- на медицину — 292,5 мільярда гривень;
- на соціальну політику — понад 540 мільярдів гривень;
- на пенсії — понад 335 мільярдів гривень;
- на підтримку бізнесу — 96 мільярдів гривень;
- на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — 83 мільярди гривень;
- на ветеранську політику — 20,5 мільярда гривень;
- на розвиток спорту і молодіжної політики — 6,85 мільярда гривень;
- на підтримку регіонів — 133 мільярди гривень;
- на житлову політику — 84,9 мільярда гривень;
- на підтримку енергетики — 100 мільярдів гривень;
- на культуру та медіапростір — 16,89 мільярда гривень.
Також одна із новацій проєкту держбюджету-2027 — це заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду. Йдеться про суму у 52,8 мільярда гривень.
Запитання від нардепів
Нардепка від парламентської фракції «Європейська Солідарність» Ніна Южаніна запитала у Марченка чи є у витратах майбутнього бюджету України, не рахуючи забезпечення Сил оборони, «жорстка економія», про яку раніше казав прем'єр-міністр Сергій Корецький.
Голова Мінфіну визнав, що бюджет — «не простий». За його словами, уряд не зміг задовольнити запиту щодо фінансування жодного з міністерств.
«Наші внутрішні можливості обмежені. Ми не можемо розраховувати на суттєвий приріст доходів з причин руйнування (внаслідок атак РФ — ред.) енергетичної та логістичної інфраструктури. Але з іншого боку ми не можемо розраховувати, що наші партнери будуть це перекривати. Ніхто не задоволений бюджетом. [...] Бюджет кожного відомства не повною мірою забезпечений», — сказав Марченко.
Втім, він запевнив, що бюджет «збалансований і реалістичний до виконання», а уряд, мовляв, готовий показати «де і кому він зрізав і зекономив».
Народний обранець від фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу запитав, чому Кабмін не дослухався до пропозицій голів комітетів ВР щодо зменшення зарплат службовцям держсектору хоча б на час воєнного стану.
Міністр фінансів у відповідь заявив, що особисто він «не є прихильником обмежень», наголосивши, що «заробітна плата у будь-якій сфері має бути справедливою».
«Якщо ви створюєте умови, коли ви штучно обмежуєте зарплати, це призводить до того, що на посади приходять некомпетентні люди. Можливо, вони будуть схильні до корупційних дій. Тому, зарплати має бути достатньо, щоб держслужбовці могли виконувати свої функції тою мірою, в якій вони мають це робити», — додав міністр.
Нардепка від депутатської групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич запитала чи буде збільшено зарплати військовим.
«Ми перебачили достатній ресурс у бюджеті на 2027 рік, аби забезпечити справедливі виплати військовослужбовцям з урахуванням рішень, схвалених цьогоріч у частині видатків. Зокрема на грошове забезпечення військових спрямують 1,8 трильйона гривень. Це плюс 338 мільярда (у порівнянні з 2026-м — ред.)», — відповів Марченко.
Своєю чергою очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа заявила, що запропонований владою бюджет-2027 — «відповідає вимогам».
«Уряд вчасно подав проєкт бюджету і він відповідає вимогам. Цей бюджет ще більший, ніж торік. Цей бюджет у чотири рази більше, ніж до початку повномасштабної війни. Війна коштує 190 мільйонів доларів на день. У 2022-му війна коштувала 116 мільйонів», — сказала вона.
Що далі за процедурою
Згідно з процедурою після презентації у парламентській залі народні депутати, комітети формують свої пропозиції до проєкту держбюджету на наступний рік не пізніше 1 жовтня. Також Рахункова палата проводить експертизу проєкту бюджету.
До 15 жовтня бюджетний комітет ВР має розглянути всі зауваження та пропозиції. Не пізніше 20 жовтня має бути розгляд головного кошторису країни у першому читанні.
Друге читання за регламентом завершується не пізніше 20 листопада. Загалом процес ухвалення держбюджету-2027 має завершитись до грудня.
15 вересня уряд схвалив і передав на розгляд нардепів проєкт держбюджету на 2027 рік.
