Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід Єлизаветі Івахненко, відомій як «Муза». Вона й надалі перебуватиме під вартою з альтернативою внесення 20 млн гривень застави. Скаргу захисту на рішення суду першої інстанції не задовольнили.
Про це повідомляє кореспондент Суспільного із зали суду.
Під час розгляду апеляції захист Івахненко просив скасувати тримання під вартою, а якщо суд вважатиме запобіжний захід необхідним — застосувати особисте зобов'язання або домашній арешт з електронним браслетом та зменшити розмір застави.
Також адвокати просили дозволити Івахненко спілкуватися з матір'ю Тетяною Івахненко та молодшим братом.
Адвокат Євген Пилипенко заявив, що матеріали, які розглядали під час апеляції, фактично ідентичні тим, які досліджували під час обрання запобіжного заходу, за винятком даних про особу Івахненко та її майновий стан.
За словами адвоката, суспільна думка щодо справи могла сформуватися після оприлюднення відеоматеріалів слідства.
«Я не захищаю "Музу", а захищаю Єлизавету Івахненко», — заявив Пилипенко.
Захист стверджував, що Івахненко не була обізнана про існування злочинної організації та можливе злочинне походження коштів. На думку адвоката, у матеріалах справи немає доказів, які підтверджували б, що підозрювана знала про можливе «кришування» кол-центрів або легалізацію коштів.
Пилипенко також поставив під сумнів співмірність визначеного розміру застави майновому стану 24-річної Івахненко та її доходам. Захист зазначав, що від початку повномасштабного вторгнення вона вісім разів виїжджала за межі України.
Сама Івахненко під час засідання заявила, що не визнає себе винною.
«Я не визнаю себе винною ні в чому. Я не знала про нібито злочинну організацію», — сказала вона.
Відповідаючи на запитання судді про стан здоров'я, Івахненко повідомила, що раніше приймала медикаменти до проведеної їй операції. Подробиці лікування вона попросила не оприлюднювати. За її словами, після операції вона має проходити регулярні медичні огляди.
Також Івахненко розповіла, що має дві вищі освіти — юридичну та філософську — і заперечила, що нині проживає разом із Сергієм Кропивою.
Говорячи про свій майновий стан, підозрювана заявила, що її доходи задекларовані. За її словами, вона працювала в університеті та міжнародному фонді, а також здійснювала підприємницьку діяльність.
Івахненко повідомила, що від контрагентів упродовж 2020-2025 років отримала 3 млн 388 тисяч гривень, а її дохід як ФОП за 2025 рік становив близько 7 млн гривень. За її словами, вона надавала юридичні та консультаційні послуги, зокрема займалася перевіркою сайтів. Також Івахненко заявила, що має нежитлове приміщення вартістю близько 7 млн гривень.
Коментуючи поїздки за кордон та дорогі речі, Івахненко заявила, що почала подорожувати з 2022 року, а поїздки тривали переважно від кількох днів до тижня. За її словами, коштовні прикраси та інші подарунки їй могли дарувати чоловіки, з якими вона раніше перебувала у стосунках.
Івахненко підтримала всі вимоги апеляційної скарги своїх адвокатів та заявила, що не вважає тримання під вартою обґрунтованим.
«Я не вважаю, що я та особа, яка має бути під вартою», — сказала підозрювана.
Вона також поставила під сумнів визначений їй розмір застави, заявивши, що наразі не має коштів на банківських рахунках.
«У мене зараз немає нічого», — сказала Івахненко, говорячи про можливість внесення застави.
За підсумками розгляду Апеляційна палата ВАКС залишила ухвалу суду першої інстанції без змін. Івахненко залишили під вартою з альтернативою внесення 20 млн гривень застави. Скаргу захисту не задовольнили.
Що відомо про операцію «Карфаген»
4 вересня стало відомо, що в межах операції «Карфаген» НАБУ та САП ведуть слідчі дії з викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолює посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників пов'язують із «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна.
З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву. За даними слідства, у середині 2025 року він створив та очолив із керівних структурних підрозділів Офісу генпрокурора та нібито залучив до його складу працівників прокуратури та наближених осіб.
У НАБУ і САП стверджують, що учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не перешкоджати діяльності так званих кол-центрів, які займалися шахрайством щодо громадян України та іноземців.
За версією слідства, отримані кошти легалізовували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна на понад 20 мільйоні гривень. Ще понад 10 мільйонів гривень учасники організації, ймовірно, розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи ці гроші за доходи від підприємницької діяльності.
В Офісі генерального прокурора 4 вересня заявили, що працівника, щодо якого перевіряють можливу причетність до протиправної діяльності, пов'язаної з шахрайськими кол-центрами, відсторонять від виконання службових обов'язків на час досудового розслідування.
